Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Йдеться про проект Закону № 0054 від 07.11.2013 про ратифікацію Гарантійної угоди (Україна: Комплексна (Зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Ця Угода передбачає надання НАЕК «Енергоатом» - компанії-оператору усіх атомних електростанцій України кредиту у розмірі 300 мільйонів євро під державні гарантії. Згідно з текстом Гарантійної Угоди тариф на атомну електроенергію повинен підтримуватися на рівні достатньому, «щоб позичальник міг своєчасно виконувати всі свої зобов’язання за Угодою». Проте у супровідних документах відсутнє визначення «достатнього рівня» тарифу.
Якщо зважити на те, що «Енергоатом» постійно заявляє про нестачу наявного тарифу, зокрема на виконання заходів із підвищення безпеки, то не важко передбачити, що його ріст неминучий. Тому скільки потім за це доведеться заплатити населенню, документ не пояснює.
Крім того, до 2020 року закінчується проектний строк роботи дев’яти з тринадцяти енергоблоків українських атомних електростанцій і частина з них можуть бути виведені з експлуатації з міркувань безпеки.
Я вважаю, що фінансові зобов’язання за Угодою можуть стати фактором тиску на регулятора (Держатомрегулювання України) у прийнятті рішень про можливість подальшої роботи старих атомних енергоблоків. А це недопустимо, коли йдеться про ядерну безпеку.
03.01.2014 17:12
Депутатів змушують ратифікувати кредит не знаючи умов
У ВРУ пропонують голосувати за надання державних гарантій по кредиту у сумі понад 3 млрд. грн. для атомників. При цьому проект позбавлений опису фінансового підґрунтя.
У ВРУ пропонують голосувати за надання державних гарантій по кредиту у сумі понад 3 млрд. грн. для атомників. При цьому проект позбавлений опису фінансового підґрунтя.Йдеться про проект Закону № 0054 від 07.11.2013 про ратифікацію Гарантійної угоди (Україна: Комплексна (Зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Ця Угода передбачає надання НАЕК «Енергоатом» - компанії-оператору усіх атомних електростанцій України кредиту у розмірі 300 мільйонів євро під державні гарантії. Згідно з текстом Гарантійної Угоди тариф на атомну електроенергію повинен підтримуватися на рівні достатньому, «щоб позичальник міг своєчасно виконувати всі свої зобов’язання за Угодою». Проте у супровідних документах відсутнє визначення «достатнього рівня» тарифу.
Якщо зважити на те, що «Енергоатом» постійно заявляє про нестачу наявного тарифу, зокрема на виконання заходів із підвищення безпеки, то не важко передбачити, що його ріст неминучий. Тому скільки потім за це доведеться заплатити населенню, документ не пояснює.
Крім того, до 2020 року закінчується проектний строк роботи дев’яти з тринадцяти енергоблоків українських атомних електростанцій і частина з них можуть бути виведені з експлуатації з міркувань безпеки.
Я вважаю, що фінансові зобов’язання за Угодою можуть стати фактором тиску на регулятора (Держатомрегулювання України) у прийнятті рішень про можливість подальшої роботи старих атомних енергоблоків. А це недопустимо, коли йдеться про ядерну безпеку.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
Топ за тиждень
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 290
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 237
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 191
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 107
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 106
Популярне
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
50702
-
Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
Думка 7484
-
Пітятка, між’яр’я і пес Патрон: як ми писали новий текст Євгенії Кузнєцової і що в ньому побачили
Життя 6648
-
Продавець кирок і лопат. Як Nvidia стала першою компанією з вартістю в $5 трлн
Технології 4922
-
Польща почала будувати завод 155-мм снарядів за 100 км від кордону з Україною – фото
Бізнес 4101
Контакти
E-mail: [email protected]
