Останнім часом дуже багато галасу навколо новел сімейного законодавства. Проте на практиці досі залишається невирішеним важливе запитання – яким чином фізичній особі – підприємцю на спрощеній системі оподаткування сплачувати аліменти у частині від заробітк
Останнім часом дуже багато галасу навколо новел сімейного законодавства. Проте на практиці досі залишається невирішеним важливе запитання – яким чином фізичній особі – підприємцю на спрощеній системі оподаткування сплачувати аліменти у частині від заробітку (доходу).
Так, на сьогоднішній день чинний Податковий кодекс України передбачає дві системи оподаткування – загальну та спрощену.
2. Єдиний соціальний внесок – 22 % від мінімальної заробітної плати (з 01 січня 2017 року – 704 гривні).
3. Військовий збір – 1,5%.
Для даної групи платників чітко визначено, що базою оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. Відповідно до статті 177 ПК України, чистий оподатковуваний дохід - різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Тобто суб’єкт підприємницької діяльності загальної системи оподаткування подає декларацію за звітний період, в якій зазначається, скільки коштів отримано ним за даний період, скільки витрачено на здійснювану ним діяльність. Від загальної суми доходу (виручки) віднімаються понесені ним витрати і лише після цього, на різницю, що залишилась обчислюється розмір податків.
Фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.
Спрощена система поділяється на 3 групи. Віднесення підприємця до тієї чи іншої групи залежить від обсягу доходу, кількості найманих працівників та виду господарської діяльності, що ним здійснюється.
Так, залежно від групи , ставка податку складає:
1 група – 10 % мінімальної заробітної плати;
2 група – 20% мінімальної заробітної плати;
3 група – 3% від доходу з ПДВ або 5% від доходу – без ПДВ.
Особливістю спрощеної системи оподаткування є незастосування до неї поняття «чистий дохід». Тобто, при подачі декларації особами, що обрали спрощену систему оподаткування – розділ «витрати», залишається незаповненим, а всі кошти, котрі надійшли на їх рахунки – вважаються виручкою.
Для кращого розуміння ситуації, наведу вам приклад, з реальної справи, котрою зараз займається наша компанія: фізичній особі – підприємцю, котрий обрав для себе спрощену систему оподаткування ( або ще «краще» - його замовник вимагає від нього обрання спрощеної системи оподаткування ( особа займається наданням послуг у сфері ІТ) тепер доводиться не лише сплачувати податки, які визначені Податковим Кодексом, а ще й аліменти на дітей, а до аліментів на дітей з квітня місяця додалися ще й аліменти на колишню дружину.
Судова тяганина щодо аліментів на дітей закінчилась тим, що клієнта зобов’язують сплачувати аліменти у частині від його доходів (до відома: при розгляді справи про аліменти на дружину – суд першої інстанції теж призначив сплату у частці від доходу, проте в апеляції нас почули і змінили на тверду грошову суму).
І тут починається саме цікаве – а що є доходом для особи на спрощеній системі?!
Як ми вже зазначали вище – до спрощеної системи оподаткування не застосовується поняття «чистий дохід». Всі кошти, що надійшли на рахунок ФОПа вважаються його доходом. Жодні видатки і витрати на устаткування, заробітну плату, оренду, сплату комунальних платежів – не вираховуються з даної суми, а тут ще й у рішенні суду чітко написано – «сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу)».
Для прикладу: на рахунок особи в травні місяці надійшло 10 000 гривень. З них сплачено податок – 5% (3 група, без ПДВ), що становить 500 гривень. Інші 9500 вважаються доходом. За рішенням суду потрібно сплатити аліменти у розмірі 1/3 від доходу. Отже, розмір аліментів становитиме 2850 гривень (9500 * 0,30). А що, якщо підприємець витратив на устаткування, орендну плату, заробітні плати, комунальні платежі більше 6000 тисяч, а плюс до цього ще сплатив аліменти дружині, допоміг хворій мамі, витратив кошти на власні потреби, тощо. А вже в червні йому на рахунок надійшло всього 1 000 гривень і розмір аліментів становив лише 285 гривень і тим самим було порушено право дитини на належне утримання.
Проблема реальна і судячи з інформації в мережі Інтернет, вона зачепила не лише нашого клієнта, адже нещодавно натрапила на дуже цікавий лист Державної фіскальної служби № 10480/П/99-99-17-02-02-14 від 11. 11. 2015 р. щодо розрахунку суми доходу фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування з метою утримання аліментів. У даному листі ДФС розповідає нам про дві системи оподаткування і пояснює, що якщо у вашому житті сталося так, що вам доводиться сплачувати аліменти, а ви є підприємцем, котрий використовує спрощену систему оподаткування – перейдіть, будь ласка, на загальну і вашу проблему вирішено. Таку ж саму відповідь від Державної фіскальної служби ми отримали і на наш особистий запит з даного питання. За пораду, звичайно, дякую, але що робити, коли особа не може перейти на загальну систему оподаткування? І варіант зі створенням товариства з обмеженою відповідальністю їй не підходить. І зареєструвати ФОПа на когось іншого вона не може.
В даному випадку вихід лише один – переконати суд, що у вас є реальні та вагомі підстави для зміни способу стягнення аліментів на тверду грошову суму.
Зокрема, підставами для зміни способу сплати аліментів може слугувати:
- неможливість визначення чистого доходу і наявність при цьому реальних витрат на здійснювану підприємцем діяльність (обґрунтуванням даної позиції можуть слугувати – квитанції, договори, виписки з банків, що стосуються витрат на оплату програмних забезпечень, покупки нового обладнання для офісу, придбання нових деталей для службових автомобілів, тощо);
- мінливість та нерегулярність отримуваних доходів. Якщо особа вже сплачує аліменти у частці від доходу – це може бути підтверджено квитанцією про сплату аліментів, в яких чітко видно, що в березні було сплачено аліментів на суму 15 000 гривень, а в квітні – 900 гривень, щоу свою чергу, негативно впливає на забезпечення дитини та порушує її право на належне утримання.
При цьому, необхідно звернути увагу на те, що Сімейний кодекс України не містить положення в якому було б чітко написано, що «особа, котра сплачує аліменти має право на зміну способу їх стягнення». Проте на допомогу приходить правова позиція ВСУ у справі №6-143цс13 від 05 лютого 2014 року, в якій прямо вказано, що: «право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки)».
Саме з таким позов нещодавно звернулися до суду і чекаємо на розгляд справи. Зможемо ми переконати суд чи ні – залежить від великої кількості об’єктивних чинників, проте в будь – якому випадку спробувати варто.
