Уряд відреагував на ситуацію з експортом окремих видів української сільгосппродукції

Не минуло і тижня, як я публічно висловила своє обурення конфліктною ситуацією з експортом окремих видів української сільгосппродукції до країн Східної Європи – членів ЄС, про яку у владі не могли не знати, повинні були знати, а отже, передбачити і вжити всіх необхідних заходів щодо її попередження.

І ось запізніла реакція уряду все ж таки з’явилась.

І в цій реакції влади, як на мене, не було нічого несподіваного та оригінального щодо форми та способів реагування, а отже, і можливості вжиття таких заходів на упередження.

Так, Кабінет Міністрів України Постановою від 19.09.2023 року №1020  вніс зміни до переліку товарів, експорт яких до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща підлягає ліцензуванню.

Перелік доповнено пшеницею, кукурудзою, насінням ріпаку, соняшника та похідною продукцією відповідно до кодів УКТЗЕД.

Фактично введено ліцензування експорту цих товарів як захід нетарифного регулювання в рамках ГАТТ/СОТ.

Рішення по суті правильне, але прийняте із великим зволіканням, коли   звичайна торговельна суперечка з нашими найближчими країнами-сусідами ледь не переросла в торговельну війну, але перетворилась на вигідний ворогам України політичний скандал зі взаємними звинуваченнями, образами і загалом переходом на особистості.

Напевно, тепер у Мінекономіки (або й сам Шмигаль) збираються оголосити про героїчне вирішення гострої проблеми, появу якої можна було б і не допустити.

І суспільство це сприйме на віру, хоча для тих, хто в темі, очевидним є прорахунок нашої влади: швидше за все, це була несвідома банальна непрофесійність, коли чиновники або не знали, що зазвичай потрібно робити за подібного розвитку подій, або не приділили належної уваги роботі з моніторингу ситуації, виявлення загрозливих тенденцій та вжиття заходів у рамках двостороннього та багатостороннього торговельного співробітництва.

Ця робота в Мінекономіки повинна тривати постійно, а не бути «гасінням пожежі»!

Ну, ок, створену самостійно владою загрозу «героїчними зусиллями» тієї ж влади «героїчно відвернули», а тепер далі слідкуймо за руками.

Бо прислів’я «хоч дурний, та хитрий» якраз про українську владу (на превеликий жаль).

Швидше за все, процес видачі ліцензій здійснюватиметься у формально та реально дуже знайомому сучасним українським чиновникам «ручному режимі».

Простіше кажучи: ліцензіями можуть або почати підторговувати, або видавати їх в інтересах конкретних зацікавлених осіб.

Тож будемо слідкувати, яким підприємствам надаватимуться ліцензії, і  в разі чого бити на сполох.

І як тут не згадати слова одного високопоставленого представника польської влади, який сказав, що українські олігархи не повинні керувати польським ринком сільськогосподарської продукції?

Чи буде так – побачимо.