Арт зміна ДНК української нації

Турбулентність кожного дня зараз в Україні, як не дивно, породжує кардинально нові можливості. Адже кожна людина, кожен громадянин є невід'ємною частинкою величезного макрооргазізму країни.

Синергія зусиль кожного українця породжує якісно нові сенси, накшталт нових ланцюгів сполучень культурного коду  української нації. 

От, наприклад, історія українського художника Сергія Баранніка. Життя талановитого художника розділилось на “до”, в якому він приймав участь у розписі Свято-Нікольської церкви та монументально -декоративних робіт на багатьох заводах Маріуполя, та “після”, у якому втратив більше 200 полотен та з кошенятком на руках вийшов живим з “Маріупольської фортеці”. І саме ця незламна енергія митця надала синергічний поштовх для створення неймовірної картини “Маріупольська Мадонна”, яка стала одним із об’єктів унікального культурного проєкту OBERIG UKRAINE (Ukraine_Oberig). 

Цицерон казав “Silent leges inter arma” (“Коли загримить зброя, музи замовкнуть”), але українське суспільство, як справжній фенікс, відновлюється та стає все потужнішим від кожного ворожого удару, і арт в цьому процесі відіграє далеко не останню, а може і одну з головних ролей, бо не мовчить. Геніальний Лесь Курбас навіть у засланні на Соловках створив свій власний театр, що ставив відверто антирадянські п’єси, хоча своєю діяльністю як режисер докорінно змінив всю історію сучасного театрального мистецтва. Мрійник та винахідник Ігор Сікорський здійснив мрію людства підняти у повітря незрозуміло важку машину з мотором, яка зараз виконує надважливі рятувальні місії у всьому світі. Серж Лифар своєю наполегливістю, у поєднанні з майстерністю та автентичною українською самобутністю, вніс справді “золотий” відбиток своїх пуантів у світовий балет. Казимир Малевич, що надихався та зростав на базі народно-побутового українського мистецтва, створив екзистенційний витвір, що став мультидисциплінарною концепцією всього людства.

Все це я до того, що різні прояви мистецтва українців своєю неймовірною енергетикою як раніше, так і особливо зараз, чинять системні зміни для свого суспільства. І це беззаперечний історичний факт.

А тепер подивимось, що мистецтво все більше колаборується з іншими видами суспільного життя і є тим невидимим культурним кодом, що поєднує людей з абсолютно різних сфер діяльності. Проте, поєднавши, створює довгострокові зв’язки та союзи. Як приклад, все більше бізнесових знайомств зараз, саме під час війни, з’являються на арт-виставках, аукціонах або навіть на неймовірно цікавих лекціях про мистецтво, як у Діани Клочко або інших українських мистецтвознавців.

От Ісаак Бабель сказав  “Книга - це світ, що видно через людину”. Так само і суспільні тектонічні процеси ми вбачаємо через парадигмальні зміни кожного, що примножуються у енергію великого та непереможного організму Україна.

Незважаючи на усі випробування цього періоду нашого суспільного життя, ми, українське суспільство, пройшли точку біфуркації та невпинно рухаємось до все більш стійких оновлених суспільних зв’зків, таких, як у структурі ДНК, тим самим змінюючи свій власний культурний код української нації.