Моніторинг фінансового законодавства (9 – 15 квітня)

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроект щодо впорядкування окремих питань фінансування видатків на охорону здоров’я

На розгляд Верховної Ради України 12 квітня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до статті 91 Бюджетного кодексу України щодо впорядкування окремих питань фінансування видатків на охорону здоров’я» (№ 5363).

Мета: внесення зміни до статті 91 Бюджетного кодексу України щодо вдосконалення окремих питань фінансування видатків на охорону здоров’я.

Законопроектом № 5363 вноситься зміна до статті 91 Бюджетного кодексу України, якою передбачено віднесення до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатків на охорону здоров'я, у тому числі на:

а) оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам в межах району, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

б) місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам, місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Законопроект щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність

На розгляд Верховної Ради України 13 квітня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (№ 5371).

Мета: спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.

Законопроектом № 5371 передбачається внести такі зміни до законодавчих актів:

- запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який буде застосовуватися до трудових відносин, що виникають між: працівниками та роботодавцями - суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб; роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць;

- визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин;

- встановлюється, що договірний режим регулювання трудових відносин не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права;

- визначаються основні регулюючі функції, істотні умови (в т. ч. загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки і захисту праці працівника) та порядок укладення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин;

- встановлюються строки і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин – визначається, що заробітна плата виплачується не рідше одного разу на місяць;

- визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, в т. ч. припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику;

- уточнюється порядок реалізації права на охорону праці під час укладання трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, передбаченого Кодексом законів про працю України;

- визначається, що в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин відпустки надаються у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Главою ІІІ-Б Кодексу законів про працю України;

- уточнюється порядок здійснення окремих повноважень виборним органом первинної профспілкової організації в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин (ст. 38).

Законопроект щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні

На розгляд Верховної Ради України 14 квітня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№ 5376).

Мета: формування в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років та зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни до 10 відсотків.

Законопроектом № 5376 передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ індустрії, а саме запровадження:

- спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки; та

- спеціального режиму оподаткування окремих доходів працівників резидентів Дія Сіті та залучених ними гіг-спеціалістів (фахівців, які виконують роботи (надають послуги) в рамках здійснення резидентами Дія Сіті їх господарської діяльності на підставі гіг-контрактів, укладених відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами, що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій. Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті передбачає:

1) оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5%: заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті; винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

2) сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі: мінімального страхового внеску – для працівників резидентів Дія Сіті; 22 відсотки від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом – для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.

Закон щодо кредитів, наданих в іноземній валюті

Верховною Радою України було прийнято Закону України «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (законопроект № 5376).

Мета: захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців.

Законом передбачено внести доповнення до Закону України «Про споживче кредитування» з тим, щоб:

- поширити норми документу на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;

- провести обов’язкову реструктуризацію на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);

- за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні (без прив’язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;

- списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та процентів за користування кредитом;

- процентну ставку за користування кредитом, що застосовувалась до реструктуризації, переглянути на таку: половина розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, а для періодів, коли такого індексу ще не існувало – половина облікової ставки Національного банку України; суми процентів, що були сплачені до моменту реструктуризації понад такі розміри, в ході реструктуризації зарахувати на погашення «тіла» кредиту та не сплачених процентів за користування кредитом;

- після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на один процент; надалі здійснювати щорічний перегляд ставки в залежності від зміни цього індексу;

- передбачити право позичальника погасити кредит (повністю або частково) достроково;

- за прострочення платежів, допущені починаючи із дев’яностого дня після проведення реструктуризації, встановити пеню у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;

- якщо договором було передбачено обов’язок позичальника оплачувати здійснення страхування, то після реструктуризації залишити такий обов’язок;

- якщо кредит було продано (здійснено відступлення право вимоги) до реструктуризації за суму меншу, ніж загальний борг за кредитом, то борг за кредитом зменшити на відповідну суму;

- після реструктуризації протягом трьох років встановити такі заборони: заборону примусово звертати стягнення (відчуження без згоди власника) на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання; заборону кредитодавцю оформлювати іпотечне житло у свою власністю, продавати іпотечне житло третім особам на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі.

Закон щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

Верховною Радою України було прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (законопроект № 4398).

Мета: захист прав валютних позичальників, котрі брали кредити в іноземній валюті та вимушені до сьогодні їх виплачувати.

Законом пропонується наступне:

- доповнити ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» новою частиною дев’ятнадцятою, відповідно до якої «Фонд зобов’язаний не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу шляхом направлення повідомлення на адресу позичальника зазначену у кредитному договорі або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду. Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентуються нормативно-правовими актами Фонду. Позичальник має право укласти попередню угоду з Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку) про виконання зобов’язань, визначених в письмовому повідомленні Фонду до моменту публічного оголошення про відкриті торги шляхом надсилання письмового повідомлення погасити заборгованість  за сумою не меншою від оціночної вартості активу»;

- пропонується частину третю статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства після слів «…не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати» доповнити словами «за винятком виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника, що складається з житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів).»;

- доповнення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства такими положеннями:

1) у разі якщо єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, що перебувають в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст.116 цього Кодексу, без визначення особи арбітражного керуючого, зазначивши, що проект плану реструктуризації має бути погоджений єдиним забезпеченим кредитором в порядку передбаченим цим пунктом Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу і в такому випадку Господарський суд затверджує план реструктуризації без застосування ст.126 цього Кодексу, за умови відповідності плану реструктуризації вимогам цього пункту.

2) абзац четвертий пункту п’ятого Прикінцевих і перехідних положень після слів «…частково погасив кредит» доповнити словами «(суму основного боргу та нарахованих процентів);

3) у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує  60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації. Зобов’язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що знаходиться у власності або у спільній сумісній власності боржника, яке не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, та на яке може бути звернення стягнення, вважається для цілей цієї статті доходом боржника;

4) у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходить до наступної процедури.