Моніторинг фінансового законодавства (5-11 червня)

Законопроєкт щодо передачі в управління корпоративних прав

На розгляд Верховної Ради України 5 червня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» щодо врегулювання окремих питань передачі в управління корпоративних прав» (№ 3611).

Мета: встановлення балансу між суспільними інтересами і правами суб'єктів декларування щодо виконання вимог Закону по запобіганню конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю у декларанта корпоративних прав.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», а саме окремо встановити можливість передачі в управління корпоративних прав, посвідчених акціями акціонерного товариства, будь-якому суб'єкту підприємницької діяльності, зберігаючи, при цьому, можливість передачі цінних паперів в управління лише тим суб’єктам підприємницької діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами. 

Законопроєкт щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

На розгляд Верховної Ради України 5 червня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» (№ 3609).

Мета: підвищення ефективності діяльності приватних виконавців, протидія зловживанням сторонами своїми процесуальними правами у виконавчому провадженні, діджиталізацію процесу примусового виконання рішень, удосконалення порядку реалізації арештованого майна.

Основними положеннями законопроєкту  № 3609 пропонується:

- запровадження початкової підготовки приватного виконавця (проходження навчання та стажування особи, яка має намір здійснювати діяльність приватного виконавця, після складання кваліфікаційного іспиту (стаття 21-1);

- скорочення з шести місяців до трьох терміну, після закінчення якого особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, матиме право скласти його повторно (частина сьома статті 21 Закону);

- запровадження можливості здійснення приватними виконавцями своєї діяльності у формі бюро чи об’єднання (стаття 27);

- запровадження єдиного підходу до стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця (пропонується врегулювати питання стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця у статті 27 ЗУ «Про ВП», зокрема, визначити перелік випадків, коли основна винагорода приватного виконавця не стягується, врегулювати питання стягнення основної винагороди приватного виконавця та виконавчого збору при повторному пред’явленні виконавчого документа до виконання, встановити порядок виконання постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу);

- унормування та удосконалення порядків здійснення перевірок діяльності приватного виконавця та притягнення його до дисциплінарної відповідальності (статті 34, 38-43);

- визначення порядку відновлення діяльності приватного виконавця. Наразі таке питання взагалі не врегульовано (стаття 451);

- визначення порядку виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника різними виконавцями (стаття 30 ЗУ «Про ВП»);

- удосконалюються положення процесуальних кодексів (ЦПК, ГПК, КАС) та передбачається обов’язок суду застосовувати зустрічне забезпечення у разі прийняття судового рішення про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем;

- запроваджується кримінальна відповідальність за втручання в діяльність державних та приватних виконавців, погрозу або насильство щодо державного чи приватного виконавця, умисне знищення або пошкодження майна державного чи приватного виконавця, а також посягання на їх життя;

- доповнити ЗУ «Про ВП» статтею 36-1, якою передбачатиметься обмеження боржника у праві виїзду за межі України за постановою виконавця;

- розповсюдження автоматизованого арешту коштів боржника не тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а й за всіма категоріями рішень, що сприятиме фактичному виконанню рішень (стаття 8 ЗУ «Про ВП»). 

Законопроєкт щодо фінансового моніторингу

На розгляд Верховної Ради України 9 червня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо приведення положень закону до європейського законодавства» (№ 3528-1).

Мета: забезпечення імплементації до національного законодавства положень Директиви ЄС 2015/849.

Законопроєктом пропонується:

- надати право для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, керівництво яких складається з однієї особи – керівника, призначати відповідального працівника з числа інших працівників;

- встановити для суб’єктів аудиторської діяльності, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, бухгалтерів чіткі критерії, за якими вони зобов'язані виконувати дії у сфері запобігання та протидії, а саме під час проведення фінансових операцій.

Такі випадки встановлені для всіх інших категорій спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу та відповідають статті 2 Закону та Директиві ЄС;

- включити суб’єктів аудиторської діяльності, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, бухгалтерів до переліку осіб (нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги), що можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта;

- тимчасово, до 31 грудня 2020 року, встановити, що заходи впливу у вигляді анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, а також відсторонення від роботи відповідальної особи суб’єкта первинного фінансового моніторингу, можуть бути застосовані до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) виключно у разі виявлення будь-яких повторних (другого і більше) порушень законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинених у період з дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2020 року;

- тимчасово, до 31 грудня 2020 року, встановити, що захід впливу у вигляді штрафу застосовується до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) у розмірі до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).