Моніторинг фінансового законодавства (6 - 12 березня)

Законопроєкт щодо створення сприятливих умов для забезпечення рівних прав та можливостей для представників обох статей

На розгляд Верховної Ради України 6 березня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків» (№ 3193).

Мета: удосконалення діючого законодавства для створення сприятливих умов для забезпечення рівних прав та можливостей для представників обох статей, у роботі наглядових рад та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та державних банків.

Законопроєктом № 3193 пропонується внести зміни до законодавства у сфері корпоративного управління та запровадити гендерні квоти – мінімальну кількість представників однієї статі, що обираються на посади членів наглядових рад та колегіальних органів правління компаній та державних банків. Розмір такої квоти є імперативним та визначається на рівні закону для наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі та державних банків (квота у розмірі 40%), в той час як для приватних акціонерних товариств – така квота є диспозитивною та встановлюється підприємством самостійно (рішеннями загальних зборів для наглядових рад та наглядової ради для колегіальних органів правління).

Законопроєктом № 3193 передбачається:

- внесення змін до законів України «Про управління об’єктами державної власності» та «Про банки і банківські діяльність» з метою запровадження норми про обов’язковість представництва професіоналів кожної статі на рівні 40 відсотків;

- перехідні положення передбачають поступовість впровадження зазначених змін. Так, у наступні два роки з дня набрання Законом чинності допускається робота наглядових рад, в яких недопредставлено одну із статей – на рівні 20 % замість 40% від загального складу наглядової ради;

- внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства», якими передбачити, що загальні збори акціонерних товариств встановлюють мінімальну кількість представників однієї статі, що обираються на посади членів наглядової ради товариства, а наглядова рада товариств за пропозицією Комітету з питань призначень встановлює мінімальну кількість представників однієї статі, що обираються на посади колегіальних органів управління такого підприємства.

 

Законопроєкт щодо удосконалення механізмів розстрочення податків та зборів

На розгляд Верховної Ради України 6 березня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізмів розстрочення податків та зборів» (№ 3192).

Мета: спрощення процедур адміністрування податків та зборів, усунення корупційних складових в роботі податкової служби.

Законопроєктом № 3192 передбачено наступне:

- підставою для розстрочення грошових зобов'язань платника податків (крім зобов’язань зі сплати єдиного соціального внеску),  загальний обсяг яких за звітний період не перевищує п’ятдесяти  мінімальних заробітних плат, встановлених законом про державний бюджет на поточний рік, є позитивна податкова історія такого платника та відсутність діючих (раніше укладених і невиконаних) угод про розстрочення або відстрочення сплати грошових зобов’язань на дату звернення до контролюючого органу;

- під позитивною податковою історією платника податків розуміється відсутність податкового боргу та застосованих фінансових санкцій за порушення податкового законодавства протягом останніх дванадцяти місяців;

- уточнено порядок підписання та погодження рішень та договорів про надання розстрочення (відстрочення) податкових платежів;

- закріплено можливість укладання договорів та надання заяв, документів платником податків в електронному вигляді.

 

Законопроєкт щодо створення засад діяльності Бюро економічної безпеки

На розгляд Верховної Ради України 6 березня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (№ 3087-1).

Мета: створення організаційно-правових засад діяльності Бюро економічної безпеки.

Законопроєкт № 3087-1 визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями - Бюро економічної безпеки, на який покладається захист державного економічного суверенітету, у тому числі шляхом виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому. Зокрема, основними положеннями передбачено наступне:

1. Завданням Бюро економічної безпеки є забезпечення економічної безпеки держави у сфері публічних фінансів шляхом захисту державних фінансів починаючи з формування державних фінансових ресурсів до їх розподілу та використання.

Згідно із запропонованими змінами до Кримінального процесуального кодексу України до підслідності Бюро економічної безпеки належатимуть досудове розслідування таких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України: порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (ст. 1591), незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204); підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (ст. 2051); ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212); ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 2121); доведення банку до неплатоспроможності (ст. 2181); доведення до банкрутства (ст. 219); порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності (ст. 2201); фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації (ст. 2202); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222); маніпулювання на фондовому ринку (ст. 2221); підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 2231); порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 2232); виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231); розголошення комерційної або банківської таємниці (ст. 232); незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 2321); приховування інформації про діяльність емітента (ст. 2322); незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233); нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210); видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211). Останні два злочини підслідні Бюро економічної безпеки, якщо вони не підслідні Національному антикорупційному бюро України;

2. Незалежність Бюро економічної безпеки від усіх державних інституцій, з метою мінімізації корупційних ризиків та уникнення впливу на діяльність бюро всіх державних органів та їх посадових осіб, що прямо або опосередковано приймають участь у процедурах наповнення державного бюджету та/або розподілу і використання його коштів;

3. Змінюються підстави для початку кримінального провадження за статтями, що відносяться до підслідності Бюро економічної безпеки (узгодженість несплачених до бюджету грошових зобов'язань);

4. Підзвітність Бюро економічної безпеки Верховній Раді України, Президенту України та суспільству;

5. Встановлення виключної підслідності  Бюро економічної безпеки злочинів, пов’язаних з захистом публічних фінансів;

6. Законодавче закріплення права Бюро економічної безпеки на формування власних та отримання доступу до інформаційних ресурсів інших державних органів з метою аналізу наявної в них інформації, он-лайн моніторинг ризиків та забезпечення аналітичними продуктами органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади всіх рівнів у разі виявлення ризиків створення підґрунтя для розвитку негативних тенденцій у сфері публічних фінансів;

7. На Бюро економічної безпеки покладено виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій;

8. Формування процесу досудового розслідування на основі ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованого аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень на прикладі європейського досвіду закладається система аналізу ризиків та загроз;

9. Система перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Бюро економічної безпеки, які повинні мати базову вищу освіту, здійснюватиметься у Тренінговому центрі. Навчання провадитиметься у вигляді тренінгів із здачею проміжних та заключного кваліфікаційних іспитів та отриманням права виконувати окремі функції, окреслені компетенцією штатної посади;

10. Бюро економічної безпеки створюється як новий орган, наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення відбуватиметься незалежно від перебігу процедур ліквідації податкової міліції, але супроводжуватиметься частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.

 

Національний банк України знизив облікову ставку до 10%

Рішенням Правління НБУ від 12 березня 2020 року № 172-рш "Про розмір облікової ставки" знижено облікову ставку до 10%.

Прийняттю такого рішення сприяла низка факторів, серед яких:

- У січні-лютому споживча інфляція сповільнилася швидше, ніж передбачала прогнозна траєкторія (до 3,2% у січні та 2,4% у лютому у річному вимірі), продовжуючи перебувати нижче цільового діапазону 5%;

- Український валютний ринок наразі реагує на невизначеність із ситуацією з вірусом та посилену турбулентність на фінансових і товарних ринках;

- На інфляцію в Україні у бік зниження будуть тиснути конкурентні війни між країнами-виробниками нафти.

Актуальними залишаються також інші ризики:

- ескалація військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії;

- скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;

- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату.

Водночас НБУ очікує зниження облікової ставки до 7% до кінця цього року. У разі сприятливого розвитку подій та за умови прискореної реалізації новим Урядом України реформ, НБУ матиме можливість для швидшого пом’якшення монетарної політики. У випадку ж реалізації окреслених ризиків, НБУ буде оперативно реагувати наявними інструментами монетарної політики.