Акції з протидії торгівлі людьми
Інформаційні кампанії є одними з дієвих інструментів привернення уваги до проблеми торгівлі людьми та дискримінацій і стереотипів, пов’язаних з нею.
Аналізуючи різноманітні просвітницькі кампанії, що проводяться в Україні та за кордоном, можу підкреслити наступне. В будь-якій акції організаторам важливо зрозуміти головний меседж, який вони хочуть донести до загалу. Необхідно також первинно виокремити цільову аудиторію повідомлень, та спрогнозувати - як повинна змінитись поведінка людей після побачених організованих активностей.
Говорячи на тему торгівлі людьми, ми повинні розуміти, що вона оповита стереотипами та хибними уявленнями про те, що в сучасне рабство може потрапити лише неосвідчена молода дівчина, яку скоріш за все вивезуть в сексуальне рабство у Туреччину. Менша частина з нас до потенційних постраждалих також додасть умовного чоловіка із села, якого вивезуть на будівництво у Росію і не платитимуть гроші.
Так, звичайний містянин, проходячи вулицею, побачить групу людей з плакатами накшталт “ми проти торгівлі людьми” і скоріш за все пройде повз, адже подумає, що його це аж ніяк не стосується. Проте, якщо донести цей меседж інакше, він спрацює навіть на громадянина, який просто проходив повз. Ця людина потенційно має рідних чи друзів і зможе їм допомогти. Так само як зможе вчасно уберегти себе самого від потенційної експлуатації.
Однією з найпоширеніших форм виразу мирної незгоди, чи бажання привернути увагу до явища - є танець. В 2014 році в Амстердамі, в скандально відомому кварталі червоних ліхтарів дівчата видаючи себе за працівниць секс-послуг почали незвично танцювати. Перехожі зупинялись, вони думали, що є свідками імпровізованого танцювального шоу, а натомість прочитали важливе повідомлення про торгівлю людьми: «Щороку тисячам жінок обіцяють танцювальну кар’єру в Західній Європі. На жаль, вони опиняються тут. Зупиніть торгівлю людьми". Відео зібрало понад 13 мільйонів переглядів у Youtube.
Акція та адресна допомога водночас саме тим, хто перебуває в біді також можлива. Студенти факультету дизайну Вашингтонського університету створили продукт, який зможе допомогти визволитись із ситуації експлуатації. Вивчаючи проблему торгівлі людьми, члени команди з подивом виявили, що постраждалих від торгівлі людьми часом не рятує поліція, яка вибиває двері, як у кіно. Натомість вони зазвичай рятуються самі, звертаючись за допомогою, коли вони будуть готові. В рамках акції, студенти друкували на папірцях, який змивається - легку для читання інформацію з номером гарячої лінії і розкладали всередину жіночих гігієнічних прокладок в окремо закритих коробках. За гіпотезою, жінки користуються цими гігієнічними засобами перебуваючи наодинці, тому злочинцям буде важче викрити їх під час читання повідомлення. У співпраці з соціально відповідальним виробником гігієнічних засобів, такі повідомлення можна розповсюдити у багатьох містах, містечках, в найвіддаленіших куточках.
Враз після встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, шахраї почали шукати інші можливості, ніж запрошувати в офіси та вербувати людей там. У відповідь на це спеціалісти Координатора проектів ОБСЄ в Україні створили абсолютно невластивий міжнародним організаціям продукт - освітній проєкт в соціальних мережах Instagram та Facebook. Головний меседж проєкту - працювати безпечно можливо і для цього потрібно витратити трохи більше часу на пошуки та підготовку, але отримати обіцяне та залишитись живим та не травмованим.
Юристи, психологи, комунікаційники, спеціалісти з торгівлі людьми об’єднались у #працюйбезпечно та безкоштовно консультують читачів сторінок проєкту. Мережами поширюються ролики, поради з безпечного працевлаштування, особистий досвід постраждалих, які дали згоду на публікацію, читачі звертаються по допомогу. Авторам #працюйбезпечно читачі щодня пишуть із запитами на перевірку договорів з роботодавцем, з проханням поділитись контактами потрібних структур та з особистими питаннями ті, хто знаходяться в скрутному положенні схожому на торгівлю людьми.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 779
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 695
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 653
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 89
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 63353
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 11431
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 6870
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 5629
-
У Дніпрі почали заживлювати багатоповерхівки напряму від генераторів – відео
Бізнес 2189
