Акції з протидії торгівлі людьми
Інформаційні кампанії є одними з дієвих інструментів привернення уваги до проблеми торгівлі людьми та дискримінацій і стереотипів, пов’язаних з нею.
Аналізуючи різноманітні просвітницькі кампанії, що проводяться в Україні та за кордоном, можу підкреслити наступне. В будь-якій акції організаторам важливо зрозуміти головний меседж, який вони хочуть донести до загалу. Необхідно також первинно виокремити цільову аудиторію повідомлень, та спрогнозувати - як повинна змінитись поведінка людей після побачених організованих активностей.
Говорячи на тему торгівлі людьми, ми повинні розуміти, що вона оповита стереотипами та хибними уявленнями про те, що в сучасне рабство може потрапити лише неосвідчена молода дівчина, яку скоріш за все вивезуть в сексуальне рабство у Туреччину. Менша частина з нас до потенційних постраждалих також додасть умовного чоловіка із села, якого вивезуть на будівництво у Росію і не платитимуть гроші.
Так, звичайний містянин, проходячи вулицею, побачить групу людей з плакатами накшталт “ми проти торгівлі людьми” і скоріш за все пройде повз, адже подумає, що його це аж ніяк не стосується. Проте, якщо донести цей меседж інакше, він спрацює навіть на громадянина, який просто проходив повз. Ця людина потенційно має рідних чи друзів і зможе їм допомогти. Так само як зможе вчасно уберегти себе самого від потенційної експлуатації.
Однією з найпоширеніших форм виразу мирної незгоди, чи бажання привернути увагу до явища - є танець. В 2014 році в Амстердамі, в скандально відомому кварталі червоних ліхтарів дівчата видаючи себе за працівниць секс-послуг почали незвично танцювати. Перехожі зупинялись, вони думали, що є свідками імпровізованого танцювального шоу, а натомість прочитали важливе повідомлення про торгівлю людьми: «Щороку тисячам жінок обіцяють танцювальну кар’єру в Західній Європі. На жаль, вони опиняються тут. Зупиніть торгівлю людьми". Відео зібрало понад 13 мільйонів переглядів у Youtube.
Акція та адресна допомога водночас саме тим, хто перебуває в біді також можлива. Студенти факультету дизайну Вашингтонського університету створили продукт, який зможе допомогти визволитись із ситуації експлуатації. Вивчаючи проблему торгівлі людьми, члени команди з подивом виявили, що постраждалих від торгівлі людьми часом не рятує поліція, яка вибиває двері, як у кіно. Натомість вони зазвичай рятуються самі, звертаючись за допомогою, коли вони будуть готові. В рамках акції, студенти друкували на папірцях, який змивається - легку для читання інформацію з номером гарячої лінії і розкладали всередину жіночих гігієнічних прокладок в окремо закритих коробках. За гіпотезою, жінки користуються цими гігієнічними засобами перебуваючи наодинці, тому злочинцям буде важче викрити їх під час читання повідомлення. У співпраці з соціально відповідальним виробником гігієнічних засобів, такі повідомлення можна розповсюдити у багатьох містах, містечках, в найвіддаленіших куточках.
Враз після встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, шахраї почали шукати інші можливості, ніж запрошувати в офіси та вербувати людей там. У відповідь на це спеціалісти Координатора проектів ОБСЄ в Україні створили абсолютно невластивий міжнародним організаціям продукт - освітній проєкт в соціальних мережах Instagram та Facebook. Головний меседж проєкту - працювати безпечно можливо і для цього потрібно витратити трохи більше часу на пошуки та підготовку, але отримати обіцяне та залишитись живим та не травмованим.
Юристи, психологи, комунікаційники, спеціалісти з торгівлі людьми об’єднались у #працюйбезпечно та безкоштовно консультують читачів сторінок проєкту. Мережами поширюються ролики, поради з безпечного працевлаштування, особистий досвід постраждалих, які дали згоду на публікацію, читачі звертаються по допомогу. Авторам #працюйбезпечно читачі щодня пишуть із запитами на перевірку договорів з роботодавцем, з проханням поділитись контактами потрібних структур та з особистими питаннями ті, хто знаходяться в скрутному положенні схожому на торгівлю людьми.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411