Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.10.2015 17:03
Участь жінок у політиці: досвід Данії
Данія - це країна з достатньо високим рівнем представництва жінок у парламенті. Внаслідок виборів 2011 року частка жінок-депутатів становили 39,1%, а у 2015 році - 37,4%.
Одними думками нічогозмінити не можна.
Кетрін Мадженді
Кетрін Мадженді
Данія - цекраїна з достатньо високим рівнем представництва жінок у парламенті. Наприклад,внаслідок виборів 2011 рокучастка жінок-депутатівстановили 39,1%, а у 2015 році (після останніх парламентських виборів) - 37,4%.На відміну від багатьох демократичних країн, Данія не має у своєму Законі провиборчі права спеціальних положень щодо надання жінкам певної кількості місць упартійних списках кандидатів.
Національнавиборча комісія вносила пропозиції щодо впровадження гендерних квот, щобгарантувати обом статям певний рівень представництва у датському парламенті таорганах законодавчої влади регіонального і місцевого рівней, але це протирічитьОсновному закону Данії. Крім того, у Законі про проведення виборчих кампанійговориться, що розподіл депутатських мандатів здійснюється виключно зарезультатами фактичного голосування. Однак при цьому не існує правових норм, щозабороняють партіям запроваджувати добровільні гендерні квоти.
Соціалістичнанародна партія використовувала гендерні квоти на парламентських виборах у1980-х роках, але у 1990-х квоти було скасовано. Соціал-демократи застосовуютьквоти при формуванні керівного складу партії, а також комітетів, що назначаютьсяурядом. Червоно-зелений альянс також запровадив гендерне квотування для своїхпредставників у виконавчій владі.
Після ухвалення Закону про гендерну рівність обов’язковою нормою в Даніїстало рівне представництво жінок ічоловіків у державних установах, радах, комісіях, комітетах. У 2009 році до цьогозакону були внесені поправки, що сприяють більш ефективному подоланню гендерноїасиметрії в державних установах усіх рівней.
У Данії створені спеціальні державні органи, що займаються реалізацією гендерноїполітики, зокрема Міністерство з питань гендерної рівності, Департамент зпитань гендерної рівності, Рада з питань гендерної рівності, урядовий комітет здотримання міжнародних домовленостей щодо проблем гендерної рівності. В країні активно працюють недержавні організації, що займаються гендернимипитаннями, зокрема Датське жіноче суспільство, «Жінки і розвиток», Жіноча радаДанії, Чоловічий Форум тощо. Державні органи влади підтримують діяльність такихгромадських організацій. Наприклад, Міністерство з питань гендерної рівностіщорічно виділяє субсидії в розмірі 1 млн. датських крон для Жіночої ради Данії;відбуваються регулярні зустрічі між представниками влади та жіночих неурядовихорганізацій тощо.
У 2011 році вперше в історії Данії прем’єр-міністром стала жінка– Гелле Торнінг-Шмідт, лідер Соціал-демократичної партії. Експерти це розглядали яквеличезний крок у розвитку паритетної демократії, але відзначали, що поприобіцянки уряду віддати жінкам половину міністерських посад, вони отримали лишедев’ять з двадцяти трьох.
Політикадержави і діяльність громадських організацій та політичних партій, щоспрямована на забезпечення рівних прав та можливостей, сприяли активномузалученню жінок до політичного життя. Впровадження обов’язкових гендернихквот не було для Данії актуальним, на відміну від тих країн світу, депредставництво жінок у політичних виборних органах традиційно було нижче 30 %. Однакпропозиції щодо застосування гендерного квотування в тих сферах, де присутністьжінок занадто низька, зокрема в топ-менеджменті компаній, активно обговорюєтьсяв датському суспільстві.
Що стосується України, тонавряд чи найближчим часом вдасться забезпечити повноцінний доступ жінок доприйняття політичних рішень без застосування позитивних дій.
Національнавиборча комісія вносила пропозиції щодо впровадження гендерних квот, щобгарантувати обом статям певний рівень представництва у датському парламенті таорганах законодавчої влади регіонального і місцевого рівней, але це протирічитьОсновному закону Данії. Крім того, у Законі про проведення виборчих кампанійговориться, що розподіл депутатських мандатів здійснюється виключно зарезультатами фактичного голосування. Однак при цьому не існує правових норм, щозабороняють партіям запроваджувати добровільні гендерні квоти.
Соціалістичнанародна партія використовувала гендерні квоти на парламентських виборах у1980-х роках, але у 1990-х квоти було скасовано. Соціал-демократи застосовуютьквоти при формуванні керівного складу партії, а також комітетів, що назначаютьсяурядом. Червоно-зелений альянс також запровадив гендерне квотування для своїхпредставників у виконавчій владі.
Після ухвалення Закону про гендерну рівність обов’язковою нормою в Даніїстало рівне представництво жінок ічоловіків у державних установах, радах, комісіях, комітетах. У 2009 році до цьогозакону були внесені поправки, що сприяють більш ефективному подоланню гендерноїасиметрії в державних установах усіх рівней.
У Данії створені спеціальні державні органи, що займаються реалізацією гендерноїполітики, зокрема Міністерство з питань гендерної рівності, Департамент зпитань гендерної рівності, Рада з питань гендерної рівності, урядовий комітет здотримання міжнародних домовленостей щодо проблем гендерної рівності. В країні активно працюють недержавні організації, що займаються гендернимипитаннями, зокрема Датське жіноче суспільство, «Жінки і розвиток», Жіноча радаДанії, Чоловічий Форум тощо. Державні органи влади підтримують діяльність такихгромадських організацій. Наприклад, Міністерство з питань гендерної рівностіщорічно виділяє субсидії в розмірі 1 млн. датських крон для Жіночої ради Данії;відбуваються регулярні зустрічі між представниками влади та жіночих неурядовихорганізацій тощо.
У 2011 році вперше в історії Данії прем’єр-міністром стала жінка– Гелле Торнінг-Шмідт, лідер Соціал-демократичної партії. Експерти це розглядали яквеличезний крок у розвитку паритетної демократії, але відзначали, що поприобіцянки уряду віддати жінкам половину міністерських посад, вони отримали лишедев’ять з двадцяти трьох.
Політикадержави і діяльність громадських організацій та політичних партій, щоспрямована на забезпечення рівних прав та можливостей, сприяли активномузалученню жінок до політичного життя. Впровадження обов’язкових гендернихквот не було для Данії актуальним, на відміну від тих країн світу, депредставництво жінок у політичних виборних органах традиційно було нижче 30 %. Однакпропозиції щодо застосування гендерного квотування в тих сферах, де присутністьжінок занадто низька, зокрема в топ-менеджменті компаній, активно обговорюєтьсяв датському суспільстві.
Що стосується України, тонавряд чи найближчим часом вдасться забезпечити повноцінний доступ жінок доприйняття політичних рішень без застосування позитивних дій.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов вчора о 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко вчора о 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін 24.12.2024 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова 24.12.2024 11:48
Топ за тиждень
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 832
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 150
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 62
- JIT – концепція, час якої настав 62
Популярне
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 18946
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 13529
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 8413
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 6614
-
АМКУ оштрафував компанії на 106 млн грн за змову на тендерах з ремонту мостів і доріг
Бізнес 5298
Контакти
E-mail: [email protected]