Правова колізія аліментів «по новому»

Суттєві зміни які виникли внаслідок прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" торкнулись не тільки спрощення прийняття

Суттєві зміни які виникли внаслідок прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" торкнулись не тільки спрощення прийняття судового рішення про стягнення аліментів, шляхом зміни позовного провадження на наказне та зміни розміру та правового статусу аліментів але й внесли деякі суперечні питання стосовно сплати судового збору за подачу заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ видається, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Сторонами в наказному провадженні є заявник (стягувач) та боржник.

Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментіа чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до п.1.4 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подачу заяви про видачу судового наказу встановлюється ставка 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 98 ЦПК До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Звісно деякі судді будуть відкривати провадження в справах наказного провадження про стягнення аліментів, але потрібно закріпити це на законодавчому рівні.

Тому, на наш погляд, існує певна правова колізія, адже потрібно було внести зміни в п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та викласти її в такій редакції: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі – у справах позовного провадження та заявники – у справах наказного провадження про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментіа чи зміну способу їх стягнення.