З монополізмом BigTech вирішили боротись "всім світом"
На початку жовтня американські законотворці представили доповідь про результати тривалого розслідування діяльності великих ІТ-компаній (BigTech).
В ньому вони озвучили те, що ринок знав, по великому рахунку, давно: ці компанії є монополістами і поводять себе, як монополісти. За декілька днів проти BigTech вирішили боротись у Європі, а уже цього тижня стало відомо, що до претензій долучається і Японія. «Гуртом легше батька бити» - десь так виглядають спроби чиновників цих країн приборкати техногігантів. Хоча, цю приказку можна доповнити іншою – «краще пізно, ніж ніколи». Водночас, вся історія якраз і виглядає запізнілою, бо боротись із Google тоді, коли компанія контролює 90% ринку пошуку, звісно, можна. Але ж конкурентів уже знайти, по великому рахунку, й неможливо.
Отже, у Європі та в Японії, підтримуючи своїх американських колег, вирішили наступне.
В Європі планують організувати видимість вільної конкуренції, а саме – платформи (Google, Amazon) зможуть використовувати дані користувачів для таргетингу, лише коли вони надали доступ до цих даних конкурентам. Відповідно, використовувати користувацькі дані для отримання конкурентних переваг уже не можна. Техногігантам буде заборонено надавати перевагу власним сервісам в пошукових рейтингах. До прикладу, якщо раптом користувач вирішить пошукати мейл-сервіс, то у видачі не має першим бути Gmail. А при пошуку браузера – не може бути Google Chrome. Іще одна пропозиція – ІТ-гіганти не зможуть використовувати лише свої додатки на пристроях: платформам буде заборонено використовувати свої продукти для просування інших своїх продуктів, що вбиває саму суть поняття «екосистема» і є особливо чутливо для Google з його Android та Google Play та Apple з App Store відповідно.
Все це робиться з метою надати користувачам більше контролю над своїми додатками на сервісами і відібрати цей контроль у техногігантів.
Ця історія виглядає так, ніби влада ЄС втомилась штрафувати Google and Co і вирішила обмеження ввести законодавчо.
Окрему увагу отримають угоди BigTech, їх вивчатимуть на предмет використання монопольного становища ще уважніше. Може в цих умовах і в цих наративах не сталося б угоди Facebook-Instagram чи Facebook-WhatsApp. Цікаво, що угода Google-Fitbit майже оформлена, хоча ще на момент перших новин про неї про потенційні ризики щодо порушень антимонопольного законодавства не говорив лише лінивий.
А що ж японці? Ті заявили, що долучились до зусиль США та Європи у антимонопольній боротьбі з BigTech і наразі обіцяють розглядати угоди по купівлі та злиття. Більш конкретні кроки японські чиновники не озвучили.
Попередні спроби впорядкувати владу техногігантів були не особливо вдалими. Варто лише згадати суд 20-річної давності, який визнав корпорацію Microsoft монополістом, але відмовив в проханні розділити її на дві – ту, яка б займалась операційними системами, та ту, яка б просувала свій браузер.
Пройшло майже 20 років і про браузер від Microsoft всі забули, а лідером цього сегменту стала Google, яка вийшла на ринок набагато пізніше. Такі ж претензії бути до Microsoft стосовно її медіаплеєру і там теж справа не закінчилась нічим, окрім штрафів.
Ситуація цього року стосовно BigTech набагато серйозніша і навіть той факт, що розслідування американської Палати представників щодо монополізму техногігантів тривало більше року, що не дозволяє сумніватися в його ґрунтовності.
Інша справа, що буде далі, чим закінчаться ці спроби загнати джина техномонополізму назад у пляшку. Я думаю, що ця справа марна, проте зробити так, щоб цей джин не ставав ще більш потужнім – ще реально.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 337
- Дипломатія кадрових помилок 318
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9811
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5988
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4355
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4273
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3329