Влада не повинна піддаватися на шантаж Росії

Ці питання чи не щодня чую від журналістів. Давайте розберемося.

Україна сьогодні споживає природного газу 31 млрд.м3 на рік. Газ українського видобутку складає близько 21 млрд.м3 на рік, імпорт - 10-11 млрд.м3 на рік. З початку російської агресії Україна нарешті скочила з «газової голки Росії» і провела диверсіфікацію джерел постачання газу. З 2015 року весь імпортний газ надходить з країн Європейського Союзу. Кожен звичайний українець вже зрозумів, що не можна торгувати з країною, яка на тебе напала і щодня вбиває твоїх громадян. Але, на жаль, цього абсолютно не хоче розуміти влада... 

Один з розповсюджених міфів, що це той самий російський газ і не потрібно сьогодні нікому розказувати про війну. Міф полягає в тому, що усюди в світі є таке поняття як "перехід права власності" - газ в Росії купують європейські компанії і постачають до своїх країн. В Європейському Союзі є декілька джерел природного газу: 20% - газ власного видобутку, 13% - газ з Північної Африки, 30% - газ з Норвегії, 37% - газ з Росії. Газ, який купили європейські компанії в Росії - за правом власності належить їм, а не РФ. В цьому легко пересвідчитись на простому прикладі: коли ви в метро або в продуктовому магазині купуєте хліб, то навряд чи говорите, що це "хліб хлібобулочного комбінату №1". Бо виробляти хліб може одна компанія, а продавати зовсім інша. Якщо ви щось купили в магазині, то по праву власності така покупка належить вам. Однак Росія постійно усуває це поняття права власності, щоб побудувати свою пропагандистську машину і обманювати людей, що, мовляв, "усюди російський газ і Росія..." 

Хочу також нагадати, що населення України на 100% забезпечується газом українського видобутку. Якби влада запровадила державну програму і встановила в країні 100% облік, то могла би забезпечувати газом не тільки власне населення, а й частину промисловості. Прямі поставки газу ніяк не вплинуть на ціну для населення.

Тому головне сьогодні - виважена політика влади і захист інтересів держави. Вкрай важливо - не піддатися на шантаж Росії і створити умови для подальших, довгострокових контрактів на транзит з європейськими компаніями.