Облік військовозобов’язаних буде й у "Дії". Що змінилося після постанови Кабміну?
Поговоримо про військовозобов’язаних жінок і військовий облік із 16 років.
Поговоримо про військовозобов’язаних жінок і військовий облік із 16 років.
Новий порядок узяття на військовий облік затвердив Уряд, він уже набув чинності. Відтепер ставати на військовий облік потрібно із 16 років, а не із 17, як це було раніше.
Мінцифри повідомили, що повістки не будуть надсилати в «Дії».
Хто зараз має ставати на військовий облік?
1) Призовники від 16 до 27 років;
2) Військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування в запасі, до 60 років;
3) Жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Ті жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть це зробити за бажанням. Перелік таких спеціальностей затверджений Міноборони.
Чому тепер треба ставати на облік не із 17 років, як було раніше, а із 16?
Навіщо така зміна - невідомо, оскільки згідно із законом, мобілізувати або призвати на строкову службу не можуть раніше 18 років. Ставати на облік потрібно не в той рік, коли виповнюється 16 років, а в той, коли має стати 17 років. Умовно, якщо у 2023-му виповнилося 16, то стати на облік потрібно у 2024 році.
А що змінилося для жінок?
Раніше про жінок, які навчалися в університетах за фахом, спорідненим із військовим, університет мав надсилати відомості до військкоматів за три місяці до завершення навчання.
Зараз це стосується лише жінок, які мають медичний або фармацевтичний фах. За два місяці до завершення навчання заклад освіти має повідомити про це військкомат, а також видати жінці тимчасове посвідчення військовозобов’язаної. З цим посвідчення вона має прийти до центру комплектування та стати на облік протягом семи днів.
Для тих жінок, які завершували навчання за медичним чи фармацевтичним фахом до ухвалення цієї постанови та не ставали на облік, до 2026 року буде діяти перехідний період. Тобто їх прийматимуть на роботу не як військовозобов’язаних. Інші жінки, які мають спеціальності, затверджені Міноборони, крім медичних і фармацевтичних, можуть ставати на військовий облік за бажанням.
На роботу не візьмуть без військового квитка?
Так, роботодавець під час прийому на роботу має перевірити наявність у потенційного працівника наявність військового квитка з актуальними обліковими відомостями. Кожен роботодавець і на державному, і на приватному підприємстві має вести облік військовозобов’язаних і передавати до центрів комплектування.Також потрібно актуалізовувати зміни, якщо, наприклад, працівник одружився, пішов на навчання, отримав інвалідність.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів та поділ на загальний і спеціальний облік (для тих, хто має і не має бронь від мобілізації) – це також не новація?
Наказ про створення реєстру та сам реєстр існували ще з 2017 року. Питання в тім, чи функціонував цей реєстр насправді, бо доступ до нього закритий для людей, які не пов’язані з військовою справою. Є сумніви щодо цього. Поділ на загальний і спеціальний облік також був і раніше. Під спеціальний підпадають ті, хто мають бронь від мобілізації, а під загальний – решта.
Чи обов’язково буде ставати в «Дії» на військовий облік?
Це альтернатива, можна фізично прийти до центру комплектування або ж можна буде стати на облік віддалено, через «Дію». Поки що невідомо, як це буде працювати.
Облік за кордоном? Що означаэ «сприяти поверненню громадян»?
На консульський облік за кордоном треба ставати тоді, коли перебуваєш там понад три місяці (для прикладу, саме три місяці можна перебувати в ЄС за безвізовою угодою). Консульський облік військовозобов’язаних був і до ухвалення постанови. Єдине, що змінилося – це те, що консульства повинні інформувати громадян, які стоять на консульському обліку, про призов на строкову службу.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 98
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 7534
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6083
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4149
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 3973
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3767