Облік військовозобов’язаних буде й у "Дії". Що змінилося після постанови Кабміну?
Поговоримо про військовозобов’язаних жінок і військовий облік із 16 років.
Поговоримо про військовозобов’язаних жінок і військовий облік із 16 років.
Новий порядок узяття на військовий облік затвердив Уряд, він уже набув чинності. Відтепер ставати на військовий облік потрібно із 16 років, а не із 17, як це було раніше.
Мінцифри повідомили, що повістки не будуть надсилати в «Дії».
Хто зараз має ставати на військовий облік?
1) Призовники від 16 до 27 років;
2) Військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування в запасі, до 60 років;
3) Жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Ті жінки, які мають спеціальність, споріднену з військовою, можуть це зробити за бажанням. Перелік таких спеціальностей затверджений Міноборони.
Чому тепер треба ставати на облік не із 17 років, як було раніше, а із 16?
Навіщо така зміна - невідомо, оскільки згідно із законом, мобілізувати або призвати на строкову службу не можуть раніше 18 років. Ставати на облік потрібно не в той рік, коли виповнюється 16 років, а в той, коли має стати 17 років. Умовно, якщо у 2023-му виповнилося 16, то стати на облік потрібно у 2024 році.
А що змінилося для жінок?
Раніше про жінок, які навчалися в університетах за фахом, спорідненим із військовим, університет мав надсилати відомості до військкоматів за три місяці до завершення навчання.
Зараз це стосується лише жінок, які мають медичний або фармацевтичний фах. За два місяці до завершення навчання заклад освіти має повідомити про це військкомат, а також видати жінці тимчасове посвідчення військовозобов’язаної. З цим посвідчення вона має прийти до центру комплектування та стати на облік протягом семи днів.
Для тих жінок, які завершували навчання за медичним чи фармацевтичним фахом до ухвалення цієї постанови та не ставали на облік, до 2026 року буде діяти перехідний період. Тобто їх прийматимуть на роботу не як військовозобов’язаних. Інші жінки, які мають спеціальності, затверджені Міноборони, крім медичних і фармацевтичних, можуть ставати на військовий облік за бажанням.
На роботу не візьмуть без військового квитка?
Так, роботодавець під час прийому на роботу має перевірити наявність у потенційного працівника наявність військового квитка з актуальними обліковими відомостями. Кожен роботодавець і на державному, і на приватному підприємстві має вести облік військовозобов’язаних і передавати до центрів комплектування.Також потрібно актуалізовувати зміни, якщо, наприклад, працівник одружився, пішов на навчання, отримав інвалідність.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів та поділ на загальний і спеціальний облік (для тих, хто має і не має бронь від мобілізації) – це також не новація?
Наказ про створення реєстру та сам реєстр існували ще з 2017 року. Питання в тім, чи функціонував цей реєстр насправді, бо доступ до нього закритий для людей, які не пов’язані з військовою справою. Є сумніви щодо цього. Поділ на загальний і спеціальний облік також був і раніше. Під спеціальний підпадають ті, хто мають бронь від мобілізації, а під загальний – решта.
Чи обов’язково буде ставати в «Дії» на військовий облік?
Це альтернатива, можна фізично прийти до центру комплектування або ж можна буде стати на облік віддалено, через «Дію». Поки що невідомо, як це буде працювати.
Облік за кордоном? Що означаэ «сприяти поверненню громадян»?
На консульський облік за кордоном треба ставати тоді, коли перебуваєш там понад три місяці (для прикладу, саме три місяці можна перебувати в ЄС за безвізовою угодою). Консульський облік військовозобов’язаних був і до ухвалення постанови. Єдине, що змінилося – це те, що консульства повинні інформувати громадян, які стоять на консульському обліку, про призов на строкову службу.
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 358
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 356
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 236
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 194
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 71564
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
60316
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 22812
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22406
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9781