Акцизні податки на цигарки: добрими намірами вистелена дорога в пекло

Найбільша біда будь-якої політики, яка має за собою добрі наміри, в тому, що вона часто призводить до ненавмисних негативних наслідків. Прикладів можна навести багато. Починаючи з протекціонізму як бажання захистити національного виробника і закінчуючи ціллю покращити здоров’я населення шляхом обкладання таких товарів як цигарки різного роду податками.

Французький економіст Фредерік Бастіат (1801-1850) назвав це феноменом “what is seen vs. what is unseen” (того, що видно, і чого не видно). Мається на увазі, що кожна регуляція і кожен закон є дуже часто недалекоглядними і просто не можуть оцінити так звані “ненавмиcні наслідки”. Протекціонізм веде до підвищення цін для споживачів і обмеження їхнього вибору. Акцизний податок на цигарки, у свою чергу, стимулює контрабанду.

З 2018-го року в Україні діє семирічний план підвищення тютюнових акцизів на 20% щороку. Однак законодавча непередбачуваність, яка по сьогодні, є однією з головних причин, чому у нас слабо виходить стати на шлях економічного благополуччя. У 2019-ому році акцизи фактично збільшились на 30%; у тому ж році через нелегальну торгівлю тютюновими виробами наш державний бюджет втратив 5 083 125 000 грн..

За словами директора департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександра Яворського, середньостатистичний курець у нашій країні витрачає 21% свого місячного доходу на тютюнові вироби, тоді як італієць — тільки 9%. Логічно, що в умовах такого нерівномірного навантаження на споживачів, вони стають легкою здобиччю для контрабандистів. Якість нелегальної продукції ніким не контролюється з очевидних причин, а тому ризики є максимально високими.

На жаль, невтішна тенденція є поширеною як на схід так і на захід від нас. В Республіці Ірландія акцизний податок на пачку 20 сигарет п’ятий рік поспіль зростає на 50 центів. У Росії було нещодавно запропоновано збільшення акцизних ставок на тютюнові вироби та електронні цигарки на 20%, починаючи з нового року. 

Власне наш горе-сусід чудово показує як не треба робити не тільки в міжнародній політиці, але і у внутрішній, а зокрема, коли це стосується податків. Уряд Російської Федерації, так само як український,  вирішив йти шляхом поступового щорічного збільшення акцизного податку на цигарки. У 2018 році він виріс на 10 % і тоді ж майже понад 90% цигарок, проданих в Росії, були нелегальними. 

Дуже важливо розуміти, що заборона певного товару або збільшення ціни на нього не призводить до зменшення рівня його споживання, а змушує споживачів шукати можливість його купити деінде. Таким “деінде” стає чорний ринок, який несе з собою велику кількість різного роду загроз. Не кажучи вже про втрати для державного бюджету.

Те ж саме стосується, наприклад, ліків. Ключовою причиною процвітання контрабанди ліків в Україні є зарегульованість ринку лікарських засобів та відсутності простого, прозорого та мінімально часозатратного процесу реєстрації лікарських засобів в Україні. Сама по собі нелегальна торгівля є наслідком, а не причиною. А тому боротись потрібно так само з тим, що створило можливість для кримінальних груп нажитись на нашому здоров’ї.

Добрими намірами вистелена дорога в пекло контрабанди. Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною. Вона має брати до уваги потенційні ризики та ненавмисні наслідки кожного нововведеного податку, щоб випадково не витіснити легальні компанії - якість товарів яких можна контролювати - з ринку і таким чином надати карт-бланш злочинцям нажитись на споживачах.