Акцизні податки на цигарки: добрими намірами вистелена дорога в пекло
Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною.
Найбільша біда будь-якої політики, яка має за собою добрі наміри, в тому, що вона часто призводить до ненавмисних негативних наслідків. Прикладів можна навести багато. Починаючи з протекціонізму як бажання захистити національного виробника і закінчуючи ціллю покращити здоров’я населення шляхом обкладання таких товарів як цигарки різного роду податками.
Французький економіст Фредерік Бастіат (1801-1850) назвав це феноменом “what is seen vs. what is unseen” (того, що видно, і чого не видно). Мається на увазі, що кожна регуляція і кожен закон є дуже часто недалекоглядними і просто не можуть оцінити так звані “ненавмиcні наслідки”. Протекціонізм веде до підвищення цін для споживачів і обмеження їхнього вибору. Акцизний податок на цигарки, у свою чергу, стимулює контрабанду.
З 2018-го року в Україні діє семирічний план підвищення тютюнових акцизів на 20% щороку. Однак законодавча непередбачуваність, яка по сьогодні, є однією з головних причин, чому у нас слабо виходить стати на шлях економічного благополуччя. У 2019-ому році акцизи фактично збільшились на 30%; у тому ж році через нелегальну торгівлю тютюновими виробами наш державний бюджет втратив 5 083 125 000 грн..
За словами директора департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександра Яворського, середньостатистичний курець у нашій країні витрачає 21% свого місячного доходу на тютюнові вироби, тоді як італієць — тільки 9%. Логічно, що в умовах такого нерівномірного навантаження на споживачів, вони стають легкою здобиччю для контрабандистів. Якість нелегальної продукції ніким не контролюється з очевидних причин, а тому ризики є максимально високими.
На жаль, невтішна тенденція є поширеною як на схід так і на захід від нас. В Республіці Ірландія акцизний податок на пачку 20 сигарет п’ятий рік поспіль зростає на 50 центів. У Росії було нещодавно запропоновано збільшення акцизних ставок на тютюнові вироби та електронні цигарки на 20%, починаючи з нового року.
Власне наш горе-сусід чудово показує як не треба робити не тільки в міжнародній політиці, але і у внутрішній, а зокрема, коли це стосується податків. Уряд Російської Федерації, так само як український, вирішив йти шляхом поступового щорічного збільшення акцизного податку на цигарки. У 2018 році він виріс на 10 % і тоді ж майже понад 90% цигарок, проданих в Росії, були нелегальними.
Дуже важливо розуміти, що заборона певного товару або збільшення ціни на нього не призводить до зменшення рівня його споживання, а змушує споживачів шукати можливість його купити деінде. Таким “деінде” стає чорний ринок, який несе з собою велику кількість різного роду загроз. Не кажучи вже про втрати для державного бюджету.
Те ж саме стосується, наприклад, ліків. Ключовою причиною процвітання контрабанди ліків в Україні є зарегульованість ринку лікарських засобів та відсутності простого, прозорого та мінімально часозатратного процесу реєстрації лікарських засобів в Україні. Сама по собі нелегальна торгівля є наслідком, а не причиною. А тому боротись потрібно так само з тим, що створило можливість для кримінальних груп нажитись на нашому здоров’ї.
Добрими намірами вистелена дорога в пекло контрабанди. Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною. Вона має брати до уваги потенційні ризики та ненавмисні наслідки кожного нововведеного податку, щоб випадково не витіснити легальні компанії - якість товарів яких можна контролювати - з ринку і таким чином надати карт-бланш злочинцям нажитись на споживачах.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 539
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 184
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 58608
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
29836
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12881
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 12040
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 9899