Що чекає платників ЄСВ з утворенням міністерства доходів та зборів ? Спробуємо зробити прогноз.
Оприлюднено Указ Президента України від 24.12. 2012 р. № 726/2012 „Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади“. Першим же пунктом Указу постановлено утворити Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України. Не будемо коментувати безліч нюансів діяльності нового міністерства, в створенні якого вбачається мавпування у північних сусідів (Росії та Білорусі), а обмежимося розглядом покладеної на нього функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В передостанньому пункті Указу міститься доручення Кабінету Міністрів України подати пропозиції щодо внесення відповідних змін до актів Президента України. Оце й все. А законодавчі коригування? Чи може працювати новий адміністратор єдиного внеску без внесення відповідних змін до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування“ та, як мінімум, до розділу II "Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)" ПКУ? Вбачається, що ні. Втім, нехай ця обставина бентежить тих, хто її проґавив, платників податків та єдиного внеску турбує зовсім інше.
Свої відвідини адміністративного суду автор зазвичай починає з дошки оголошень запланованих до розгляду справ. Форма оголошень нескладна: суддя, зала, початок слухання, позивач, відповідач, стислий виклад позовних вимог. Приблизний розклад суб’єктів владних повноважень (позивачів та відповідачів): органи державної податкової служби 50%-70%, управління ПФУ – 15%-20%, інші суб’єкти – решта. Левову частку справ за участю управлінь ПФУ становлять суперечки з підприємствами та організаціями стосовно відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Уникаючи коментарів, хто прав, а хто ні, зауважимо, що 95%-97% зазначених судових суперечок виграють управління ПФУ. Вони частіше виграють і в інших справах, зокрема зі стягнення єдиного внеску (раніше внесків до ПФУ) та пов’язаних з ним штрафів.
Планові доходи ПФУ на 2012 р. становили величезну суму 212,2 млрд. грн. І практично ні в кого немає дорікань на фіскальну політику фонду. І немає балачок про приховування єдиного внеску, боротьби з його „оптимізацією“, „внескоухилянням“ тощо. Переможеним у суді окрім себе немає на кого скаржитись. Більшість судових розглядів обмежується першою інстанцією. Щорічному надходженню до бюджету ПФУ сотень мільйонів гривень сприяє робота працівників фонду з їх відносно невеликою зарплатнею, з, як правило, застарілою технікою та й ще в погано обладнаних приміщеннях.
Такий позитив пояснюється двома факторами.
Перший – чіткість та прозорість відповідних законодавчих норм. За винятком суперечливих положень щодо альтернативного застосовування статті 100 чи пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ при призначенні пільгових пенсій суттєвих „вузьких місць“ в законодавстві про нарахування єдиного соціального внеску (раніше внесків до ПФУ та інших фондів соціального страхування) немає. Зміни до відповідних законів вносяться нечасто і, як правило, не ускладнюють сплату внесків. Так, 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до статті 8 Закону України про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування“, який втричі зменшив кількість платіжних документів, які формує платник внесків.
Другий – як не дивно, людський фактор. Зі дня заснування ПФУ в 1990 р. в ньому змінилось лише 5 керівників, і жоден з них не ставив підлеглим завдань забезпечення прогнозних показників надходження до бюджету, виконання контрольних завдань по сплаті внесків, контролю за запобіганням сплати зарплатні в „конвертах“ тощо. В будь-яке відділення фонду, до будь-якого працівника вхід вільний, ніхто не змушує надавати звітність в електронній формі, не чіпляється до дрібних похибок. Перевірки не часті. Доволі висока питома вага перевірок, в яких фіксується відсутність порушень.
Так було, але, мабуть, так тепер не буде. Спробуємо зробити прогноз.
Наприклад, відповідно норми п. 86.1 ПКУ результати податкових перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Зазначена норма напівмертва, бо кількість довідок за багаторічними спостереженнями автора приблизно така ж, як кількість виправдувальних вироків за КПКУ 1960 р. За даними сайта ВСУ в першому півріччі 2012 року в розглянутих судами 78500 справах з постановленням обвинувального чи виправдувального вироку останній винесено щодо 328 осіб (0.42%). Офіційна статистика щодо довідок (на жаргоні податківців, безрезультативних перевірок), за які ревізори отримують нагани, позбавляються премій тощо, не оприлюднюється, бо є важливою державною таємницею.
Тепер ця статистика пошириться і на результати перевірок нарахування єдиного внеску. Перестануть приймати звітність платників, в якій зарплатня буде менше мінімальної. Попасти до керівництва з дріб’язковим питанням можна буде за перепусткою, що перевірятиме охоронець, який сидить за ґратами. Пропущена кома, наприклад, в адресі платника, стане підставою для неприйняття звітного документу. Збільшиться питома вага судів щодо єдиного внеску. Звісно, зникне правило неподання звітності з єдиного внеску за відсутності нарахування зарплатні.
„Позитивних“ пазлів такого роду нас чекає ще дуже багато. Лібералізм, що мав місце більше 20 років і за який треба щиро дякувати керівникам ПФУ, закінчується...
