Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.02.2020 12:10

Верховний суд України: крапка чи три крапки?...

Менеджер проектів, юрист кампанії "ЧЕСНО. Фільтруй Суд!"

Конституційний суд нарешті висловив свою позицію щодо окремих аспектів судової реформи 2016 року. Що саме вирішив суд та що це може означати - у матеріалі.

18 лютого професійну юридичну спільноту струсило повідомлення: Конституційний суд визнав неконституційним конкурс до Верховного Суду. Надвечір 19 лютого КСУ на своєму сайті опублікували повний текст рішення. З ним можна ознайомитись за посиланням. 

Що ж насправді вирішив єдиний і неповторний орган конституційної юрисдикції і що це може означати?

1. Неконституційним визнаний п. 7 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині ліквідації  Верховного Суду України. 

Саме в цьому пункті йде мова про припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України (далі –  ВСУ) і Вищих спеціалізованих судів. 

І, на думку Конституційного суду, ліквідувати конкретно ВСУ таким чином було невірно, адже він є конституційним органом. 

Згадка про ВСУ була в ст. 125 Конституції України: «Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.»

Конституційний суд подумав, порадився та вирішив, що зрештою вилучення слова “України” з власної назви на конституційний статус цього органу не вплинуло, а тому, як зазначено в рішенні, ліквідовувати конституційним орган простим законом – не вірно. 

А з цього випливає наступне:

2. Неконституційним визнаний п. 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у контексті суддів ВСУ

Як зазначається у вищезазначеному пункті, судді ВСУ мають право брати участь у конкурсі на зайняття посади судді Верховного Суду. 

Оскільки, як ми вже з’ясували раніше, різниці між Верховним судом України та Верховним судом КСУ не вбачає, то і статус суддів цих судів однаковий. А отже, Судді ВСУ, на думку Конституційного суду, просто мають продовжувати роботу у Верховному суді. 

Станом на кінець 2018 року у Верховному Суді України працювало 12 суддів. Серед них, зокрема, Світлана Вус, котра виносила рішення з порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і на додачу не вказала про це у декларації доброчесності. 

Або ж Микола Короткевич, який був у списку тих, чий дипломатичний паспорт, виданий Януковичем своєму оточенню, було анульовано МЗС у 2015 році. 

Там же у списку і суддя Кривенда Олег, який був у складі колегії суддів, яка фактично скасувала накази Державної служби геології і надр України, якими були анульовано спеціальні дозволи на користування надрами ТОВ «Голден Деррік». Як повідомляють «Наші гроші», за часів Януковича ТОВ «Голден Деррік» контролювало бізнес-середовище екс-міністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького і колишнього народного депутата Юрія Іванющенка. 

Що ж, потенційно тепер суддівський корпус Верховного Суду поповниться новими недоброчесними. 

3. Неконституційним визнаний п. 25 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 

Згідно з Законом право на довічне утримання судді у відставці за «підвищеними тарифами» (закон 2016 року значно підвищив рівень суддівської винагороди) мали лише ті судді, які пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання і підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та після цього пропрацювали у суді ще мінімум 3 роки. 

Лише нагадаю, що в період з 2016 року чисельність суддівського корпусу зменшилась більш ніж на 1,5 тис. Більшість з них пішли у відставку. Пішли, ймовірно,  від обов‘язку подавати електронні майнові декларації, декларації родинних зв‘язків, проходити кваліфікаційне оцінювання тощо. І тепер з кишень українців їм здійснять суттєвий “перерахунок” до і так пристойного (за середніми українськими мірками) грошового забезпечення судді у відставці. 

Як наслідок, ми можемо отримати достатньо сумнівне поповнення чисельності складу Верховного Суду і витрати мільйонів гривень з державного бюджету суддям у відставці, у тому числі, і з достатньо сумнівною репутацією.

Тепер, ще цікавіше буде дізнатись, чи визнають конституційним чисельне скорочення суддів ВС до 100, як це передбачено законом 2019 року.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]