Бюджетний оптимізм уряду є невиправданим

Бюджетний оптимізм уряду є невиправданим

Проект бюджету на 2023 рік, поданий Кабінетом міністрів до Верховної Ради України, виходить із досить оптимістичних прогнозів щодо економічного розвитку України в наступному році. І такий невиправданий оптимізм, а також відсутність стимулів для відновлення виробництва, може призвести до поглиблення соціально-економічної кризи, спричиненої війною.

За уточненими оцінками урядових експертів, за підсумками 2022 року країна отримає номінальний ВВП обсягом 4.680,2 млрд гривень. З урахуванням дефлятора (індексу рівня цін вироблених товарів (послуг)) падіння реального ВВП у поточному році складе -33,2%. Це – величезні, катастрофічні цифри. Економіка України зменшиться цього року як мінімум на третину.

В той же час, уряд прогнозує зростання у наступному році номінального ВВП до 6.399,0 млрд грн (з 4.680,2 млрд грн - у 2022 році), або приріст реального ВВП на +4,6%. На мою думку, цей прогноз є надмірно оптимістичним. 

Війна триває і завдає найбільших втрат економіці країни, адже пошкоджена значна частина виробничих активів та інфраструктури. Бойовими діями зруйновано основні ланцюги постачання українських товарів на зовнішні ринки, а міграція українців за кордон та переміщення всередині країни спричинили значні втрати робочої сили. 

За останніми оцінками експертів Світового Банку, близько 60% українських компаній працюють нижче довоєнного рівня використання потужностей; майже 23% працюють з потужністю більш ніж удвічі нижчою порівняно з довоєнною. Тривалість війни нині залишається невизначеною, але якщо припустити, що ситуація надалі погіршуватиметься, то падіння економічної активності може сягнути 45%.

Безумовно, темпи відновлення економіки у середньостроковій перспективі залежатимуть від тривалості війни. Спрогнозувати інтенсивність та наслідки бойових дій зараз неможливо. Проте очевидно, що на можливості країни навіть щодо післявоєнної реконструкції та розвитку економіки значний вплив матиме розгортання глобальної світової економічної кризи, а також її негативні наслідки.

За оцінками експертів, наведеними інформаційним агентством Bloomberg, промислові гіганти Європи суттєво скорочуватимуть обсяги виробництва, адже навіть за наявності у достатній кількості енергоресурсів вони є досить дорогими. Європейські виробники змушені платити за газ у сім разів більше, ніж їх конкуренти в США (у 20 разів більше - ніж в країнах Азії), що фактично робить промислову продукцію європейського виробництва не конкурентоспроможною.

А між тим ЄС є зараз основним торгово-економічним партнером України. 

Країни єврозони зараз перебувають на початку довготривалої соціально-економічної кризи. Вказані фактори призведуть до тиску з боку політичних сил, бізнесу та електорату на владу держав ЄС, наслідком чого може стати послаблення економічних санкцій проти РФ та суттєве зниження рівня міжнародної підтримки України.

Загалом, розгортання глобальної світової економічної кризи може призвести до додаткового падіння цін на експортну сировину та ще більшого скорочення виробництва, що неодмінно відобразиться на зниженні прогнозного показника ВВП у 2023 році. Ці негативні явища супроводжуватимуться загальним скороченням кількості зайнятих та зростанням рівня безробіття.

З урахуванням зазначених чинників, об'єктивних передумов для такого рівня зростання економіки, який прогнозується урядом в проекті бюджету, немає. А реалістичне прогнозування показника ВВП має надзвичайно важливе значення для виконання у подальшому показників держбюджету. Адже фактичне зниження показника росту реального ВВП у 2023 році лише на 1 % призведе до неотримання державним бюджетом доходів у обсязі близько 15,0 млрд гривень.

Тому, на мою думку, проект бюджету на наступний рік, потребує суттєвого доопрацювання – і в цій частині, і в багатьох інших. Краще зараз наблизити цифри до реалій, щоб насправді розуміти, що буде надалі.