Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
04.04.2022 18:39

Посвідчення заповітів під час війни

Адвокат, кандидат юридичних наук, доцент

Заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. А на війні смерть завжди поруч, як би сумно це не звучало.

Тому процедура посвідчення заповіту для тих, хто захищає свою землю, потребувала певного спрощення й забезпечення доступності.

24 лютого 2022 року в Україні введено  режим воєнного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"

Порядок посвідчення заповіту визначений Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5.

06 березня 2022 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України  № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164". Вказаною постановою Постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було доповнено частиною четвертою і надано право посвідчувати заповіти певних категорій осіб і певні довіреності не тільки нотаріусам.

Для осіб, які в умовах воєнного стану здійснюють захист батьківщини від збройної агресії, надано можливість скласти і посвідчити заповіт у найбільш зручний і доступний для них спосіб – через звернення з таким проханням до командира (начальника) військового формування (органу) чи уповноваженої ним особи. Таке право надане:

-  військовослужбовцям Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

-  працівникам правоохоронних (спеціальних) органів;

-  працівникам органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави.

Якщо заповіт посвідчується командиром (начальником) військового формування (органу) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою посвідчення має здійснюватися у присутності не менш як двох свідків, причому свідками не можуть бути:  особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Командир (начальник) військового формування (органу) або інша уповноважена таким командиром (начальником) особа не вправі посвідчувати заповіт на своє ім'я або від свого імені, на ім'я або від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).

Командир (начальник) військового формування (органу) або інша уповноважена таким командиром (начальником) особа має надіслати такий заповіт до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Таке надіслання здійснюється через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган.

Майно може бути заповідане тільки у власність. Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше нерухоме чи рухоме майно, обов'язок надати іншій особі право користування таким майном або певною його частиною.

Заповідач може обумовити виникнення права на спадщину в особи, що призначена у заповіті, наявністю певної умови як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).

Умова, визначена у заповіті, повинна існувати на час відкриття спадщини і є нікчемною, якщо суперечить закону або моральним засадам суспільства.

До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, порядок розпорядження особистими паперами, виконання певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети тощо).

Водночас, незважаючи на те, що процедура посвідчення заповітів для наших захисників спростилася, щиро бажаю, аби за жодним їх заповітом, якщо такий був складений у період воєнного стану, не була відкрита спадщина в найближчі років 50-60 так точно.

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи