Київ БЕЗ Дніпра. Фантазія чи реальність?
Дніпро помирає. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
ПРАТ “АК “Київводоканал” очолив “антирейтинг” найбільших забруднювачів вод Дніпра. За інформацією зі звіту Держводагентства, підприємство є найбільшим забруднювачем України, сумарно скидаючи 283,3 млн. кубічних метрів забруднених стічних вод, з них 264,9 млн. кубічних метрів є недостатньо очищеними, а решта - взагалі не очищеними. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
Проблема забруднення річок вже давно набула всеукраїнського масштабу. Головна водна артерія України - Дніпро є одним із основних джерел прісної води. Понад 70 % населення України отримують питну воду саме з його басейну. Проблема забруднення Дніпра є питанням національної безпеки. Наразі, ми спостерігаємо, що річка цвіте і міліє на очах.
Вічне запитання - хто винен? Відповідь дуже проста - ми з вами. Серед винуватців: велика кількість дамб, недостатньо очищені побутові стоки, відходи від діяльності промислових підприємств та масове використання миючих засобів з великим вмістом фосфатів. Все це - результат діяльності людини.
За 25 років Україна втратила близько 10 000 маленьких річок. Яскравим прикладом наочності проблеми є майже повністю обміліла річка Почайна, яка колись була суднохідною. За даними Гідрометслужби, концентрація шкідливих сполук у багатьох річках України перевищує норму в 30-40 разів. Від цього вода починає цвісти, гине риба. Як я вже зазначив, основна проблема - уповільнення течії, що сприяє швидкому “мілінню” річок. Через це суттєво знижуються об’єми прісної води.
Не зважаючи на те, що українці рідко відчувають справжній дефіцит води, у світовому рейтингу щодо відновлювальних внутрішніх водних ресурсів Україна посідає лише 125 місце з 180 країн. Такі дані приводить Світовий Банк. На кожну людину в нас припадає 1,2 тис. кубів прісної води. Для прикладу, в Італії та Франції цей показник сягає 3 тис. кубів, навіть в африканських Ефіопії та Нігерії цей показник вищий і сягає 1,25 тис. кубів прісної води на людину. Критичною є ситуація з посухою в південних регіонах України, рівень прісної води на душу населення там становить 400-500 кубів на людину, що більш ніж в два рази менше ніж в середньому по Україні. До речі, деякі країни взагалі імпортують прісну воду, серед них Мальта, Бахрейн, навіть Нідерланди та Бельгія. Згідно з прогнозами експертів, до 2025 року більш ніж 2,8 млрд. людей з 48 країн світу будуть відчувати нестачу води. То ж проблема нестачі прісної води актуальна не лише для України, а й для всього світу.
Які першочергові кроки потрібно зробити, щоб вирішити ситуацію?
1. Створити прозорі умови для роботи компаній, що очищують водойми за допомогою земснарядів. Видобуваючи пісок, компанії отримують прибуток, при цьому вирішують проблему “міління” річки.
2. Будувати та модернізовувати очисні споруди. Бортницька станція аерації збудована понад 70 років тому, лише уявіть наскільки застаріле там обладнання.
3. Зробити для всіх невідворотність покарання. Основою правової держави є не тільки верховенство закону та його безумовне виконання, а ще й невідворотність покарання за його порушення. Саме на це варто звернути більшу увагу. На жаль, дуже часто невідворотність покарання губиться в політичній царині, а від цього страждає в першу чергу екологія.
4. Не чекати допоки ми втратимо Дніпро. Визнати проблему і почати діяти.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 136
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 89
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 50077
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 44984
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 31091
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12558
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 6375