Київ БЕЗ Дніпра. Фантазія чи реальність?
Дніпро помирає. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
ПРАТ “АК “Київводоканал” очолив “антирейтинг” найбільших забруднювачів вод Дніпра. За інформацією зі звіту Держводагентства, підприємство є найбільшим забруднювачем України, сумарно скидаючи 283,3 млн. кубічних метрів забруднених стічних вод, з них 264,9 млн. кубічних метрів є недостатньо очищеними, а решта - взагалі не очищеними. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
Проблема забруднення річок вже давно набула всеукраїнського масштабу. Головна водна артерія України - Дніпро є одним із основних джерел прісної води. Понад 70 % населення України отримують питну воду саме з його басейну. Проблема забруднення Дніпра є питанням національної безпеки. Наразі, ми спостерігаємо, що річка цвіте і міліє на очах.
Вічне запитання - хто винен? Відповідь дуже проста - ми з вами. Серед винуватців: велика кількість дамб, недостатньо очищені побутові стоки, відходи від діяльності промислових підприємств та масове використання миючих засобів з великим вмістом фосфатів. Все це - результат діяльності людини.
За 25 років Україна втратила близько 10 000 маленьких річок. Яскравим прикладом наочності проблеми є майже повністю обміліла річка Почайна, яка колись була суднохідною. За даними Гідрометслужби, концентрація шкідливих сполук у багатьох річках України перевищує норму в 30-40 разів. Від цього вода починає цвісти, гине риба. Як я вже зазначив, основна проблема - уповільнення течії, що сприяє швидкому “мілінню” річок. Через це суттєво знижуються об’єми прісної води.
Не зважаючи на те, що українці рідко відчувають справжній дефіцит води, у світовому рейтингу щодо відновлювальних внутрішніх водних ресурсів Україна посідає лише 125 місце з 180 країн. Такі дані приводить Світовий Банк. На кожну людину в нас припадає 1,2 тис. кубів прісної води. Для прикладу, в Італії та Франції цей показник сягає 3 тис. кубів, навіть в африканських Ефіопії та Нігерії цей показник вищий і сягає 1,25 тис. кубів прісної води на людину. Критичною є ситуація з посухою в південних регіонах України, рівень прісної води на душу населення там становить 400-500 кубів на людину, що більш ніж в два рази менше ніж в середньому по Україні. До речі, деякі країни взагалі імпортують прісну воду, серед них Мальта, Бахрейн, навіть Нідерланди та Бельгія. Згідно з прогнозами експертів, до 2025 року більш ніж 2,8 млрд. людей з 48 країн світу будуть відчувати нестачу води. То ж проблема нестачі прісної води актуальна не лише для України, а й для всього світу.
Які першочергові кроки потрібно зробити, щоб вирішити ситуацію?
1. Створити прозорі умови для роботи компаній, що очищують водойми за допомогою земснарядів. Видобуваючи пісок, компанії отримують прибуток, при цьому вирішують проблему “міління” річки.
2. Будувати та модернізовувати очисні споруди. Бортницька станція аерації збудована понад 70 років тому, лише уявіть наскільки застаріле там обладнання.
3. Зробити для всіх невідворотність покарання. Основою правової держави є не тільки верховенство закону та його безумовне виконання, а ще й невідворотність покарання за його порушення. Саме на це варто звернути більшу увагу. На жаль, дуже часто невідворотність покарання губиться в політичній царині, а від цього страждає в першу чергу екологія.
4. Не чекати допоки ми втратимо Дніпро. Визнати проблему і почати діяти.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 176
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 53
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 18766
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 5670
-
Після п’яти років полону відкрив ресторан. Історія танкіста, який став підприємцем
Бізнес 5274
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4945
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4844