Антикорсуду три роки: досягнення, перешкоди та нові реалії війни

За три роки роботи Антикорсуд виніс 81 вирок у першій інстанції, з яких 68 вироків — обвинувальні, 25 з яких за угодою про визнання винуватості, а 10 — виправдувальних.

Відповідь на запит суспільства після Революції Гідності — створення Вищого антикорупційного суду. Українці прагнули справедливості та невідворотності покарання для топчиновників, замазаних у корупції. «Звичайні» суди не могли впоратися з тиском фігурантів і подекуди рівнем складності проваджень. У деяких справах НАБУ-САП підготовче засідання не відбувалося по півтора року. 

Зараз картина змінюється. За три роки роботи Антикорсуд виніс 81 вирок у першій інстанції, з яких 68 вироків — обвинувальні, 25 з яких за угодою про визнання винуватості, а 10 — виправдувальних. Три вироки засекречені. При цьому серед засуджених — нардепи, судді, прокурори, адвокати, керівники підприємств. 

Специфіка роботи 

Наразі Антикорсуд працює у трьох напрямках: розглядає кримінальні провадження, справи в межах цивільної конфіскації та санкційного механізму конфіскації російських активів. 

Якщо говорити вироки за топкорупційні злочини, то у перший рік роботи ВАКС виніс 16, у другий 29, а на третій — 36. 

Одне з найбільш суворих покарань отримав ексзаступник міністра тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак. 23 лютого 2022 року ВАКС засудив його за вимагання $1,1 млн хабаря. Це була перша резонансна справа щодо топкорупції за каденції Володимира Зеленського. Апеляційна палата ВАКС не переглянула вироку, тож Гримчак вже відбуває 10 років ув'язнення у Бориспільській колонії. 

З цивільною конфіскацією суд почав працювати в травні 2021 року. Станом на початок вересня 2022-го ВАКС ухвалив три рішення: щодо жомової ями екснардепа Іллі Киви, квартири нардепа Михайла Волинця та житла й авто судді Максима Ковбеля.  Однак ця практика ще не повністю усталена. Інститут цивільної конфіскації продовжує формуватися.

Вже за часів війни парламент ухвалив закон, який передбачає новий вид санкцій — стягнення активів у дохід держави. Цей закон стосується людей та компаній, які створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли цьому, у тому числі шляхом фінансування, вчиненню таких дій іншими особами, а також резидентів росії — юридичних особи, визначених законом. Конфіскація може бути застосована лише за рішенням Антикорсуду та в період дії воєнного стану. 

Тож у воєнний період ВАКС розпочав роботу зі справами щодо конфіскації активів росіян. У межах цього санкційного механізму суд встиг ухвалити перше рішення та конфіскував частки у компаніях російського олігарха Владіміра Євтушенкова. Завдяки такому інструменту гроші російських олігархів і бізнесменів можуть піти на відновлення України, але механізм потребує доопрацювання.

Про що кажуть дослідження?

Результати комплексного дослідження ТІ Україна показують позитивну динаміку у роботі суддів. Упродовж трьох років спостерігається низький відсоток процедурних і процесуальних порушень, а судді — якісно формулюють судові рішення. 

ВАКС з кожним роком вдосконалюється: про це свідчить як поступове зниження середнього загального показника порушень, так і збільшення щорічної кількості вироків.

Серед негативних тенденцій у роботі суддів варто відзначити тиск і погрози. Так, наприклад, у 2020 році у подвір’ї ВАКС стався вибух, який пошкодив будівлю суду.

Як відповідь на виклик судді ВАКС отримали право притягувати до адміністративної відповідальності учасників процесу за неповагу до суду. Так, адвокатська спільнота місцями зловживала правами та порушувала правила етичної поведінки: зривала засідання, перебивала суддів, заявляла відвід без мотивування тощо. 

Війна і вироки: справа Інституту титану, «Повітряного експреса» та Харківської ОДА

ВАКС продовжує здійснювати правосуддя й після початку повномасштабного вторгнення росії. З 24 лютого і до 5 вересня суд ухвалив уже 13 вироків. Серед них найбільш серйозні покарання отримали четверо фігурантів: 

● Андрій Рачков, експерший заступник генерального директора Державного науково-дослідного та проєктного інституту титану: 10 років тюрми із конфіскацією всього майна і забороною обіймати державні посади 3 роки.

У квітні 2022-го колегія суддів Антикорсуду засудила Рачкова за зловживання службовим становищем, а саме — перерахування $1,258 млн Інституту титану на рахунки офшору за послуги, які не надавалися. 

● Геннадій Дьяченко, колишній виконувач обов’язків директора «Повітряного експреса», та Іван Радик, власник приватного підприємства «Сапфір Фінанс»: 11 та 10,5 років тюрми відповідно.

Обидва використовували понад 20 фіктивних підприємств, що призвело до розкрадань близько 116 млн грн. Крім основного, ВАКС призначив обвинуваченим додаткове покарання — конфіскація всього майна та заборона обіймати певні посади 3 роки. Також ВАКС задовольнив цивільні позови прокурора САП про відшкодування обвинуваченими збитків на понад 35 млн грн та 81 млн грн.

● Андрій Винниченко, ексдиректор одного з департаментів Харківської ОДА: 7 років тюрми із конфіскацією всього майна, позбавленням шостого рангу держслужбовця і права обіймати держпосади 3 роки після відбуття покарання.

Винниченка засудили за отримання 1,32 млн грн хабаря. За гроші він обіцяв «допомогти» приватному підприємцю під'єднати електроустановки його компанії до електричних мереж.  

Водночас під час воєнного стану Апеляційна палата ВАКС залишила в силі три вироки, ще в одному частково змінила покарання і скасувала один щодо закарпатського судді Михайла Пака. 

Окрім профільних функцій, Антикорсуд разом зі сторонами у справах підтримує  Україну на фронті. За пів року війни ЗСУ отримали понад 450 млн грн застав у справах НАБУ та САП. Заставодавці виявили бажання таким чином підтримати Україну, ВАКС ухвалив відповідні рішення.

Більше вироків у резонансних справах?

Декілька років громадськість очікує на вироки у «газовій справі» екснардепа Онищенка, земельній справі та справі заводу «Краян» мера Одеси Труханова, бурштиновій справі, де фігурують ексдепутати Поляков і Розенблат, «справа Енергоатому» та багато інших. 

Так, є розуміння, що справа ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова складається з 240 томів. Аби ознайомитися з ними, потрібен час. Крім цього, у справі фігурує десятки свідків, яких також треба допитати. А адвокати ще й інколи зловживають своїми процесуальними правами, аби затягнути розгляд.

Подібна ситуація склалася і в справі «Енергоатому», у якій фігурує екснардеп Микола Мартиненко. Понад рік його адвокати зривали та відтягували судовий розгляд: ігнорували та самовільно покидали засідання, погрожували суддям. До слова, НАБУ і САП оголосили про нову підозру Мартиненку. Йому інкримінують одержання 311 тис. євро хабаря та відмивання коштів.

Повномасштабна війна також вплинула на темпи розгляду справ. Так, упродовж лютого-березня у справі екссудді Миколи Чауса не було зрушень, у квітні суд не поновлював розгляд, тому що адвокати Чауса перебували не в Києві. І тільки в травні це вдалося зробити. Наразі суд допитав більшість свідків сторони обвинувачення.  Очікуємо на вирок цього року.

Хотілося б сказати, що Антикорсуд не може оголошувати вироки — і в одноепізодних хабарях, і багатоетапних схемах з виведенням коштів на офшори за кордон — однаково оперативно. Інколи судовий розгляд тривалий: залежить від складності справи, кількості томів і фігурантів, умисного затягування представниками деяких сторін тощо.

Утім для простого українця саме вироки у найрезонансніших справах залишаються лакмусовим папірцем роботи суду (і всієї антикорупційної екосистеми теж). Тому градус напруги з боку громадськості та ЗМІ навряд спаде. 

Попри всі виклики, Антикорсуд має показувати приклад усій судовій системі, віддано виконувати свої функції, зберігати незначний рівень порушень, впроваджувати нові і вдосконалювати старі практики та ефективно здійснювати правосуддя.

ВАКС має місію і мусить і надалі тримати рівень, як би інколи не було важко. Багато чого вже зроблено. Очікуємо на справдження надій суспільства і подальшу високу якість юридичної роботи.