Штучний інтелект в юриспруденції. Виклики, загрози, перспективи
Досліджуємо можливості ШІ у різних галузях в рамках проєкту «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації
Продовжуємо досліджувати можливості Штучного Інтелекту (ШІ) у різних галузях в межах «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації – проєкту, спрямованого на обмін досвідом та вивчення найкращих практик в застосуванні ШІ. Вбачаємо його суттєвий потенціал в різноманітних галузях, починаючи від рекрутингу та освіти, продовжуючи юриспруденцією та виробництвом.
Технологічний прогрес швидко змінює наше життя, і ми розуміємо, що ШІ не лише нова технічна знахідка, але й потужний каталізатор, який змінює багато аспектів нашого життя. Ми впевнені, що освічені фахівці, які здатні працювати з ШІ, відіграватимуть ключову роль у вдосконаленні бізнес-процесів та досягненні конкурентних переваг. ШІ стає не просто технологічним нововведенням, але й ключовим чинником трансформації різних галузей, включаючи юриспруденцію.
ШІ кардинально змінив спосіб роботи деяких юристів і надав їм доступ до нових інструментів і методів, які можуть оптимізувати їхні процеси, розширити їхні дослідницькі можливості та підвищити загальну продуктивність. Тож, вбачаємо наступні можливості використання ШІ в юриспруденції:
Автоматизація завдань. ШІ може автоматизувати багато рутинних юридичних завдань, звільняючи час юристів для більш складних робіт. Алгоритми машинного навчання можуть аналізувати величезні обсяги юридичної інформації швидше, ніж будь-коли раніше. Одним із способів застосувань ШІ в юридичній галузі є пошук інформації в великих масивах даних, наприклад під час Due Diligence, коли використовуються алгоритми машинного навчання для аналізу великих обсягів юридичних документів, заощаджуючи час і ресурси юристів у процесі перевірки документів. Аналіз контрактів є ще однією сферою використання ШІ для юристів. Він автоматизує процес аналізу документів, визначення ключових положень і потенційних ризиків, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, перш ніж вони стануть критичними.
Покращення прийняття рішень. ШІ вже зараз перетворює сферу юриспруденції, привносячи зміни як в процесі прийняття рішень, так і в етичних нормах та підходах до правосуддя. Ми стоїмо на порозі захоплюючого нового етапу, де ШІ стане не просто інструментом, але й партнером для людей у вирішенні складних правових питань. Впровадження автоматизованих систем прийняття рішень може змінити спосіб роботи юристів, зводячи до необхідності адаптації до нових технологій та методів аналізу правової інформації. Наприклад, ChatGPT можна навчити розуміти «юридичний жаргон» і давати точні відповіді на запитання юристів. Це може заощадити багато робочого часу, оскільки їм більше не потрібно витрачати години чи дні на перегляд прецедентного права та правових норм. Натомість вони можуть просто запитати у ChatGPT потрібну їм інформацію, і модель ШІ надасть релевантні результати з посиланням на нормативні акти. Це відкриває додаткові можливості автоматизувати процеси прийняття рішень у судах, допомагаючи суддям і адвокатам приймати більш обґрунтовані та точні рішення.
Підвищення ефективності та доступ до правосуддя. ШІ може зробити юридичні послуги більш доступними та ефективними. Використання електронних систем управління справами, які базуються на ШІ, може полегшити доступ до інформації про справи та забезпечити більшу прозорість у судових процесах для громадськості. Ще одним чудовим прикладом використання ШІ став український проект AxDraft, який використовував штучний інтелект для спрощення розуміння контрактів і пояснення їх умов. Прогнозування судових рішень — це ще одне застосування штучного інтелекту в юридичній галузі.
Проте цей зліт технології та права разом з безліччю можливостей також поставив перед нами ряд викликів і ризиків використання ШІ в юриспруденції:
Етичні проблеми. Використання ШІ в юриспруденції порушує ряд етичних питань, таких як питання приватності та прозорості. Вони додатково набувають особливої актуальності, оскільки деякі системи можуть збирати та обробляти величезні обсяги особистої інформації, що може становити загрозу для приватності людей.
Упередженість алгоритмів. Алгоритми ШІ можуть бути упередженими, що може призвести до несправедливих рішень. Наприклад, алгоритм, який використовується для прогнозування ймовірності рецидиву злочинців, може бути упередженим проти певних груп людей, якщо дані навчання ґрунтуються на невідповідних стереотипах. ШІ має обмежену здатність враховувати контекст індивідуальних справ або особливостей конкретних ситуацій, що може призвести до неповного або неточного аналізу правової проблеми.
Адаптація законодавства. ШІ потребує постійного навчання та адаптації до змін в законодавстві, судовій практиці та соціальних умовах. Це складно здійснити через швидкі зміни в правовій сфері та нестабільність даних.
Незважаючи на виклики, майбутнє ШІ в юриспруденції виглядає багатообіцяюче. Інтелектуальні системи будуть продовжувати вдосконалюватися, вивчаючи наші помилки та адаптуватися до них. Системи штучного інтелекту можуть сприяти побудові більш справедливої та ефективної правової системи, де рішення приймаються на основі об’єктивних даних та розумних аналізів.
Інформація про вплив ШІ на юриспруденцію була розглянута під час зустрічі Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації «Штучний інтелект в юриспруденції». Запрошеним експертом заходу виступив Сергій Клюца - Партнер Crowe Mikhailenko, керівник команди адвокатів, адвокат із 20-річним досвідом у галузі права, спеціаліст з судових спорів та правових досліджень.
Європейська Бізнес Асоціація – одна з найбільших та найбільш впливових бізнес-спільнот України, де бізнес може захистити власні інтереси, мати транспарентний діалог з владою, розвиватися як індивідуально, так і колективно.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10697
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6069
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5725
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3545
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3203