Штучний інтелект в юриспруденції. Виклики, загрози, перспективи
Досліджуємо можливості ШІ у різних галузях в рамках проєкту «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації
Продовжуємо досліджувати можливості Штучного Інтелекту (ШІ) у різних галузях в межах «AI in Business» Південноукраїнського Офісу Європейської Бізнес Асоціації – проєкту, спрямованого на обмін досвідом та вивчення найкращих практик в застосуванні ШІ. Вбачаємо його суттєвий потенціал в різноманітних галузях, починаючи від рекрутингу та освіти, продовжуючи юриспруденцією та виробництвом.
Технологічний прогрес швидко змінює наше життя, і ми розуміємо, що ШІ не лише нова технічна знахідка, але й потужний каталізатор, який змінює багато аспектів нашого життя. Ми впевнені, що освічені фахівці, які здатні працювати з ШІ, відіграватимуть ключову роль у вдосконаленні бізнес-процесів та досягненні конкурентних переваг. ШІ стає не просто технологічним нововведенням, але й ключовим чинником трансформації різних галузей, включаючи юриспруденцію.
ШІ кардинально змінив спосіб роботи деяких юристів і надав їм доступ до нових інструментів і методів, які можуть оптимізувати їхні процеси, розширити їхні дослідницькі можливості та підвищити загальну продуктивність. Тож, вбачаємо наступні можливості використання ШІ в юриспруденції:
Автоматизація завдань. ШІ може автоматизувати багато рутинних юридичних завдань, звільняючи час юристів для більш складних робіт. Алгоритми машинного навчання можуть аналізувати величезні обсяги юридичної інформації швидше, ніж будь-коли раніше. Одним із способів застосувань ШІ в юридичній галузі є пошук інформації в великих масивах даних, наприклад під час Due Diligence, коли використовуються алгоритми машинного навчання для аналізу великих обсягів юридичних документів, заощаджуючи час і ресурси юристів у процесі перевірки документів. Аналіз контрактів є ще однією сферою використання ШІ для юристів. Він автоматизує процес аналізу документів, визначення ключових положень і потенційних ризиків, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, перш ніж вони стануть критичними.
Покращення прийняття рішень. ШІ вже зараз перетворює сферу юриспруденції, привносячи зміни як в процесі прийняття рішень, так і в етичних нормах та підходах до правосуддя. Ми стоїмо на порозі захоплюючого нового етапу, де ШІ стане не просто інструментом, але й партнером для людей у вирішенні складних правових питань. Впровадження автоматизованих систем прийняття рішень може змінити спосіб роботи юристів, зводячи до необхідності адаптації до нових технологій та методів аналізу правової інформації. Наприклад, ChatGPT можна навчити розуміти «юридичний жаргон» і давати точні відповіді на запитання юристів. Це може заощадити багато робочого часу, оскільки їм більше не потрібно витрачати години чи дні на перегляд прецедентного права та правових норм. Натомість вони можуть просто запитати у ChatGPT потрібну їм інформацію, і модель ШІ надасть релевантні результати з посиланням на нормативні акти. Це відкриває додаткові можливості автоматизувати процеси прийняття рішень у судах, допомагаючи суддям і адвокатам приймати більш обґрунтовані та точні рішення.
Підвищення ефективності та доступ до правосуддя. ШІ може зробити юридичні послуги більш доступними та ефективними. Використання електронних систем управління справами, які базуються на ШІ, може полегшити доступ до інформації про справи та забезпечити більшу прозорість у судових процесах для громадськості. Ще одним чудовим прикладом використання ШІ став український проект AxDraft, який використовував штучний інтелект для спрощення розуміння контрактів і пояснення їх умов. Прогнозування судових рішень — це ще одне застосування штучного інтелекту в юридичній галузі.
Проте цей зліт технології та права разом з безліччю можливостей також поставив перед нами ряд викликів і ризиків використання ШІ в юриспруденції:
Етичні проблеми. Використання ШІ в юриспруденції порушує ряд етичних питань, таких як питання приватності та прозорості. Вони додатково набувають особливої актуальності, оскільки деякі системи можуть збирати та обробляти величезні обсяги особистої інформації, що може становити загрозу для приватності людей.
Упередженість алгоритмів. Алгоритми ШІ можуть бути упередженими, що може призвести до несправедливих рішень. Наприклад, алгоритм, який використовується для прогнозування ймовірності рецидиву злочинців, може бути упередженим проти певних груп людей, якщо дані навчання ґрунтуються на невідповідних стереотипах. ШІ має обмежену здатність враховувати контекст індивідуальних справ або особливостей конкретних ситуацій, що може призвести до неповного або неточного аналізу правової проблеми.
Адаптація законодавства. ШІ потребує постійного навчання та адаптації до змін в законодавстві, судовій практиці та соціальних умовах. Це складно здійснити через швидкі зміни в правовій сфері та нестабільність даних.
Незважаючи на виклики, майбутнє ШІ в юриспруденції виглядає багатообіцяюче. Інтелектуальні системи будуть продовжувати вдосконалюватися, вивчаючи наші помилки та адаптуватися до них. Системи штучного інтелекту можуть сприяти побудові більш справедливої та ефективної правової системи, де рішення приймаються на основі об’єктивних даних та розумних аналізів.
Інформація про вплив ШІ на юриспруденцію була розглянута під час зустрічі Південноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації «Штучний інтелект в юриспруденції». Запрошеним експертом заходу виступив Сергій Клюца - Партнер Crowe Mikhailenko, керівник команди адвокатів, адвокат із 20-річним досвідом у галузі права, спеціаліст з судових спорів та правових досліджень.
Європейська Бізнес Асоціація – одна з найбільших та найбільш впливових бізнес-спільнот України, де бізнес може захистити власні інтереси, мати транспарентний діалог з владою, розвиватися як індивідуально, так і колективно.
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук вчора о 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва вчора о 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад Олександра Смілянець 17.12.2025 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 17.12.2025 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 17.12.2025 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда 17.12.2025 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк 16.12.2025 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 16.12.2025 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 16.12.2025 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 16.12.2025 12:58
-
Голова НБУ особисто приніс ветеранові картку в лікарню
Фінанси 55470
-
Круте піке. Чому в Києві різко подешевшала оренда квартир
Бізнес 10106
-
Нові власники "Гулівера" програли перший раунд у суді: у паркінг зайшов старий орендар
Бізнес 6562
-
Вперше з’явилися зображення нової української ракети "Барс"
Технології 6456
-
Нацбанк анонсував зміну іпотечної програми "єОселя" з 2026 року
Фінанси 5342
