Світ боротьби за мову. Мій світ і мої переконання

В п’ятницю для нас був тяжкий день.

Попереду була низка законопроектів, серед яких 9073. Підняття мовного питання чекали всі.

Я, так само чекав цей закон на розгляд. Але із відчуттям невідворотного горя, що наближається.

Горя для громадян і мене особисто. Горя для моєї віри і моєї України.

До цього, в ніч з четверга на п’ятницю вичитую закони Колєсниченка-Ківалова, Мовчана, Кіріленка.

Серед них 9073 – на моє переконання - спроба відновити штучне гетто для української мови.

Це неможливо, кажу сам собі. Бо навіть вносити такий проект  до розгляду – саме по собі  вже висловлення негативної позиції до моєї України.

В п’ятницю, до розгляду проекту закону в залі роблю декілька спроб пояснити авторам проекту їх помилки. Але це безрезультатно. Нічого окрім агресії у свій бік не дочекався. Жодної змістовної дискусії. Здається, що самі не читали «власного твору» і стали продовженням чужої волі.

Щож, тоді залишається тільки одна зброя – слово, виступ, позиція.

Фракція «Реформи заради майбутнього» збиралася 4 рази щодо мовного питання. Рішення єдине – ми проти перегляду мовного питання в Україні. Можливо, саме з огляду на це, на деяких членів групи чиниться тиск. Некрасива і підла форма примусу. Не дивлячись ні на що, група вистояла. Заява зроблена. Після якої, починається бійка.

Шкода що так, кажу собі. Бо Литвин закрив засідання, а могли б просто відхилити закон і забути про його існування. Таким чином  емоції  і не витриманість депутатів не дали поставити жирну крапку в цьому ганебному питанні.

Шкода ще й тому, що тиждень попереду. Тиждень випробувань.

Бо щиро кажу вам. Частіше за все герої не ті хто на «фото».

І на завершення.  Наступ на мову – це наступ на кожного патріота нашої держави. Зроблена проба забити Її, затуркати, загнати «за Можайськ», створити всі умови щоб вмерла. Але кажу вам: НЕ ПОМРЕ УКРАЇНСЬКА МОВА. Бо для мене Мова і Мати слова синоніми. Бо патріоти України на сторожі. БО МИ ПРОТИ!

Шкода, що через обмеженість 3-ма хвилинами, не зміг в п’ятницю впродовж виступу сказати все, що підготував. Саме через це, публікую повний текст мого виступу.  Бо скорочений, дещо відрізняється.

26.05.2012

ПОВНИЙ ТЕКСТ ВИСТУПУ.

19:04:25

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні депутати! Шановні українські громадяни! Від імені та за дорученням депутатської групи "Реформи заради майбутнього" маю честь висловити нашу позицію відносно проекту Закону 9073.

Ми всі різні. Ми маємо різні життєві позиції і це природно. Але ми – народні депутати України! І маємо єдину ідеологічну позицію щодо мовної політики в державі. Депутати фракції "Реформи заради майбутнього" за жодних обставин не будуть підтримувати зміни суспільних відносин, що виникають у процесі застосування мов України, (Оплески) якщо за своєю суттю вони перешкоджають утвердженню та функціонуванню державної української мови. А саме така спроба зроблена цим законопроектом.

З чого ми виходимо. Проблеми мови у населення України нема! Ця тема підігрівається штучно і приводить до поляризації суспільства! При цьому принцип вільного мовного  самовизначення, який  визначений у цьому законопроекті, не встановлюється  ані Конституцією України, ані  міжнародно-правовими актами, ані  Конвенцією Ради Європи про захист національних меншин, ані  Хартією  регіональних або міноритарних мов.

Стаття  5 цього закону стверджує, що держава відтепер повинна сприяти  розвитку саме багатомовності, при цьому частина перша  7 статті  підкріплює затвердження багатомовної держави!?

Частина 2 статті 7 затверджує виключний перелік з 18 регіональних мов, до яких віднесено російську, вірменську, німецьку, кримськотатарську, русинську, караїмську, ідиш тощо. Насправді мовних меншин в Україні набагато більше, чому саме ці мови потрапили до списку, не зрозуміло.

Стаття   7 передбачає  задекларовану  можливість  отримання статусу регіональної мови за умови, що чисельність окремої мовної групи на відповідній території  складає  10 і більше відсотків. При цьому, пунктом 2 частини третьої цієї ж статті передбачено, що «в окремих випадках» рішенням місцевої ради статус регіональної мови може бути надано навіть, якщо чисельність мовної меншини складає менше ніж 10% від всіх проживаючих на відповідній території. Тобто, наприклад пів відсотка. Це неприпустимо!

Ще більш «цікава» норма передбачена частиною 6 статті 7. Відтепер мова або мова меншин, яка отримала статус регіональної мови, стає обов'язковою  для виконання  місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядуванні, об’єднаннями громадян, установами, організаціями, підприємствами і  навіть  фізичними  особами! При цьому за «будь яке зволікання чи створення перешкод» з користуванням регіональною мовою передбачено введення карної відповідальності (стаття 161 ККУ).

Наступна стаття 10 або стаття 11 передбачають пріоритет саме   російської мови над іншими. Читайте  уважно цей законопроект.

Стаття  20 передбачає надання навчальним  закладам   всіх прав  на обмеження української, а значить державної мови. Приватні вищі навчальні заклади приймають  рішення  щодо державної мови на власний розсуд. Українська мова більше не буде   обов'язковою навіть у державних та комунальних навчальних  закладах, не маючи в процесі навчання жодних переваг окрім, наприклад мови тестів.

Статтею 24 телерадіокомпаніям України надається право на власний розсуд обирати мову мовлення: українську, російську або мову меншини.

Яка вартість  цього законопроекту? Ми рахуємо, що це більше  3 мільярдів на рік. Цей  закон направлений насправді на створення гетто для  української мови, а значить  України. Кожен депутат депутатської групи "Реформи заради майбутнього"  стоїть на бороні  інтересів України  і нашої держави. Слава українській мові! Слава Україні! (Зал у відповідь: Героям слава! Оплески )

м