Управління проектами та державне управління. Чи є взаємозв’язок?

При вирішенні комплексних, складних, унікальних завдань, універсальний механізм пропонує специфічна дисципліна – управління проектами. При цьому для формування структури проекту, готового продукту проекту, звертаються до універсальної методології управлінн

     На трудовому ринку явно недостатньо професійних проектних менеджерів, які мають достатній досвід практичної діяльності із застосуванням інструментів і методології управління проектами. І, найчастіше, підприємство, навіть у разі виникнення усвідомленої необхідності купити послуги професійного проектного менеджерова, не може задовольнити цю потребу з кількох причин:

• банальної відсутності фахівця потрібного рівня на видимому горизонті ринку трудових ресурсів;
• знецінення проектного менеджера у зв'язку з тим, що проектна діяльність пов'язана з критичним аналізом існуючих організаційних і функціональних структур на підприємстві, при цьому найчастіше йде в розріз з уявленнями та інтересами функціональних менеджерів;
• на превеликий жаль через недостатній рівень фінансової винагороди, яка пропонується проектному менеджерові «на першому етапі».

Найімовірніше вищевикладені висновки в тій чи іншій мірі можна віднести і до системи управління на державному рівні. Проте, слід додати ще один негативний чинник, який лише частково присутній в комерційних підприємствах, – робота з невмотивованою командою. Вочевидь, рівень підготовки фахівців, які формують уряд, державні адміністрації, інші інститути влади різних рівнів, у тому числі і органів місцевого самоврядування, – РІЗНИЙ. Досвід проектної діяльності  –  також різний і, найімовірніше, він (досвід) є лише у невеликого числа чиновників і функціонерів. А це призводить не тільки до ухвалення не оптимальних, помилкових рішень, ув'язування в утопічні проекти, втраті перспектив в реальних проектах, але і до виникнення благодатного грунту для політичних спекуляцій і формування думки про недієвість органів державного управління.

На превеликий жаль видучій господарсько-політичний бомонд в Україні формується лише відомими йому шляхами. Поки що професійним проектним менеджерам, які досконало  володіють ринковими інструментами розвитку і управління, дорога в систему державного управління не відкрита в повінй мірі. Тому, на мій погляд, слушною здається думка про необхідність введення в практику системи обов'язкової «проектної» підготовки фахівців,  з числа яких формуються вищі інститути влади – кабінет міністрів (по всій його вертикалі від вищого рівня і до рівня керівників департаментів міністерств і відомств); керівників державних і міжнародних фондів; представників регіональної влади і органів місцевого самоврядування в регіонах (по всій їх вертикалі від вищого рівня до керівників департаментів і структурних підрозділів) і ін. При цьому необхідно звернути увагу на той факт, що підготовка повинна бути зорієнтована на фахівців, які вже стали носіями «портфелів» і вступили на відповідну посаду, тобто на персонал, що діє в управлінських структурах.

Засновники стратегічного планування, німецькі учені, найчастіше використовують дієслово “ЕКОНОМИТИ”. Грамотний, зважений і професійний підхід до реалізації будь-якого завдання, проблеми, проекту  –  це не тільки економія коштів, часу і сил окремих проектних команд, – це економія часу відведеного цілій країні, нашій Україні для трансформації її в розвинену державу з ринковою економікою.