Українці підкорюють новий космос. Молодь в авангарді
Питання космосу для покоління "бумерів" часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього.
Якби вас запитали, хто з бізнесменів найбільше інвестує в космічні розробки і будівництво ракет-носіїв, якою була би відповідь? Правильних варіантів кілька: засновник SpaceX американець Ілон Маск, засновник Amazon американець Джефф Безос, засновник Noosphere Ventures українець Макс Поляков, та засновник Virgin Galactic британець Річард Бренсон. До речі, за даними Bloomberg, перші три бізнесмени здійснили найбільші приватні інвестиції в космічну галузь у світі.
Зараз багато говорять про Ілона Маска, який справді чимало зробив для розвитку космічних технологій та певною мірою започаткував еру «Нового космосу». Однак вже мало хто пам’ятає, що свою компанію Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) Ілон Маск створив ще в 2002 році, а перший успішний запуск здійснив лише шість років потому - в 2008 році. Маска супроводжувала череда невдач, а його компанія не раз опинялась на межі виживання. Однак, навіть не маючи готових продуктів, SpaceX була набагато ефективнішою за великі компанії, яким традиційно надавали державне фінансування. Завдяки цьому вона отримала контракти з NASA та ВПС США, і їй вдалось не лише встояти, а й стати одним з лідерів галузі. Детально про це можна почитати в книжці Тіма Фернхольца «Космічні мільярдери», яка перекладена і українською мовою.
Започаткована тоді ера «Нового космосу» сприяла потоку приватних інвестицій в космічну галузь, створенню численних стартапів та перегляду підходів до роботи та фінансування в державних структурах. Лише за 2020 рік обсяг приватних інвестицій в космічні технології оцінюється в 8,9 мільярдів доларів США. Однак попри приголомшливі грошові потоки лише лічені приватні компанії у цілому світі спромоглись дійсно створити нові унікальні продукти в космічній галузі. І можна перелічити на пальцях приватні компанії, які мають ракети, готові до польотів в космос.
Одна з таких ракет зараз стоїть на пусковому майданчику на базі ВВС США Ванденберг в Каліфорнії і готується до зльоту. Це ракета Alpha американської компанії Firefly Aerospace, що належить українцю. Firefly Aerospace також розробляє більшу ракету Beta, ракетоплан Gamma, місячний посадковий модуль Blue Ghost, по якому вже є контракт з NASA. Крім того, у вертикально-інтегрований холдинг, який будує Noosphere Ventures, входять компанії з розробки двигунів, супутників, міжорбітальних транспортних засобів, продуктів та програмного забезпечення для спостереження за землею і аналізу супутникових даних.
Питання космосу для покоління «бумерів» часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього. Однак через занепад промисловості початку 90-х, коли постраждала і космічна галузь, спогади так і залишились фотографіями з поширених гуртків ракетного моделювання. Тим не менше, певною мірою молоді таланти, які сьогодні будують моделі ракет, надихають розвивати цю галузь. Причому йдеться не лише про побудову космічного бізнесу, який згадувався вище, а й про соціальні ініціативи. Зокрема, це підтримка інжинірингових шкіл, конкурсів стартапів, відновлення планетарію в Дніпрі. Таким чином Україна реально отримала можливість віднайти своє місце на мапі «Нового космосу».
Наша Федерація робить все можливе, аби українська молодь могла показати себе у світі. Наприклад, у 2016 році Україна вперше прийняла Чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, в якому перемогла українська команда. А нещодавно ми отримали можливість організувати Чемпіонат світу 2023 року у США. Він пройде під егідою Міжнародної авіаційної федерації (FAI). Ми раді, що молодь зможе показати свої здібності за океаном, не в останню чергу завдяки Firefly Aerospace.
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16158
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 14974
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 6414
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4637
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3415