Українці підкорюють новий космос. Молодь в авангарді
Питання космосу для покоління "бумерів" часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього.
Якби вас запитали, хто з бізнесменів найбільше інвестує в космічні розробки і будівництво ракет-носіїв, якою була би відповідь? Правильних варіантів кілька: засновник SpaceX американець Ілон Маск, засновник Amazon американець Джефф Безос, засновник Noosphere Ventures українець Макс Поляков, та засновник Virgin Galactic британець Річард Бренсон. До речі, за даними Bloomberg, перші три бізнесмени здійснили найбільші приватні інвестиції в космічну галузь у світі.
Зараз багато говорять про Ілона Маска, який справді чимало зробив для розвитку космічних технологій та певною мірою започаткував еру «Нового космосу». Однак вже мало хто пам’ятає, що свою компанію Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) Ілон Маск створив ще в 2002 році, а перший успішний запуск здійснив лише шість років потому - в 2008 році. Маска супроводжувала череда невдач, а його компанія не раз опинялась на межі виживання. Однак, навіть не маючи готових продуктів, SpaceX була набагато ефективнішою за великі компанії, яким традиційно надавали державне фінансування. Завдяки цьому вона отримала контракти з NASA та ВПС США, і їй вдалось не лише встояти, а й стати одним з лідерів галузі. Детально про це можна почитати в книжці Тіма Фернхольца «Космічні мільярдери», яка перекладена і українською мовою.
Започаткована тоді ера «Нового космосу» сприяла потоку приватних інвестицій в космічну галузь, створенню численних стартапів та перегляду підходів до роботи та фінансування в державних структурах. Лише за 2020 рік обсяг приватних інвестицій в космічні технології оцінюється в 8,9 мільярдів доларів США. Однак попри приголомшливі грошові потоки лише лічені приватні компанії у цілому світі спромоглись дійсно створити нові унікальні продукти в космічній галузі. І можна перелічити на пальцях приватні компанії, які мають ракети, готові до польотів в космос.
Одна з таких ракет зараз стоїть на пусковому майданчику на базі ВВС США Ванденберг в Каліфорнії і готується до зльоту. Це ракета Alpha американської компанії Firefly Aerospace, що належить українцю. Firefly Aerospace також розробляє більшу ракету Beta, ракетоплан Gamma, місячний посадковий модуль Blue Ghost, по якому вже є контракт з NASA. Крім того, у вертикально-інтегрований холдинг, який будує Noosphere Ventures, входять компанії з розробки двигунів, супутників, міжорбітальних транспортних засобів, продуктів та програмного забезпечення для спостереження за землею і аналізу супутникових даних.
Питання космосу для покоління «бумерів» часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього. Однак через занепад промисловості початку 90-х, коли постраждала і космічна галузь, спогади так і залишились фотографіями з поширених гуртків ракетного моделювання. Тим не менше, певною мірою молоді таланти, які сьогодні будують моделі ракет, надихають розвивати цю галузь. Причому йдеться не лише про побудову космічного бізнесу, який згадувався вище, а й про соціальні ініціативи. Зокрема, це підтримка інжинірингових шкіл, конкурсів стартапів, відновлення планетарію в Дніпрі. Таким чином Україна реально отримала можливість віднайти своє місце на мапі «Нового космосу».
Наша Федерація робить все можливе, аби українська молодь могла показати себе у світі. Наприклад, у 2016 році Україна вперше прийняла Чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, в якому перемогла українська команда. А нещодавно ми отримали можливість організувати Чемпіонат світу 2023 року у США. Він пройде під егідою Міжнародної авіаційної федерації (FAI). Ми раді, що молодь зможе показати свої здібності за океаном, не в останню чергу завдяки Firefly Aerospace.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський вчора о 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов вчора о 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський вчора о 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Форензик-2026: три кейси, які показують, як власники бізнесу втрачають гроші 151
- Книговидання-2026: між глобальними трендами і локальним виживанням 98
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 87
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 85
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 85
-
FT: Росія почала продавати окремі партії нафти в Індію за $22-25 за барель
Бізнес 6262
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 4037
-
Швейцарська компанія Schwihag планує перенести частину виробництва в Україну
Бізнес 3599
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 2678
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2519
