Українці підкорюють новий космос. Молодь в авангарді
Питання космосу для покоління "бумерів" часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього.
Якби вас запитали, хто з бізнесменів найбільше інвестує в космічні розробки і будівництво ракет-носіїв, якою була би відповідь? Правильних варіантів кілька: засновник SpaceX американець Ілон Маск, засновник Amazon американець Джефф Безос, засновник Noosphere Ventures українець Макс Поляков, та засновник Virgin Galactic британець Річард Бренсон. До речі, за даними Bloomberg, перші три бізнесмени здійснили найбільші приватні інвестиції в космічну галузь у світі.
Зараз багато говорять про Ілона Маска, який справді чимало зробив для розвитку космічних технологій та певною мірою започаткував еру «Нового космосу». Однак вже мало хто пам’ятає, що свою компанію Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) Ілон Маск створив ще в 2002 році, а перший успішний запуск здійснив лише шість років потому - в 2008 році. Маска супроводжувала череда невдач, а його компанія не раз опинялась на межі виживання. Однак, навіть не маючи готових продуктів, SpaceX була набагато ефективнішою за великі компанії, яким традиційно надавали державне фінансування. Завдяки цьому вона отримала контракти з NASA та ВПС США, і їй вдалось не лише встояти, а й стати одним з лідерів галузі. Детально про це можна почитати в книжці Тіма Фернхольца «Космічні мільярдери», яка перекладена і українською мовою.
Започаткована тоді ера «Нового космосу» сприяла потоку приватних інвестицій в космічну галузь, створенню численних стартапів та перегляду підходів до роботи та фінансування в державних структурах. Лише за 2020 рік обсяг приватних інвестицій в космічні технології оцінюється в 8,9 мільярдів доларів США. Однак попри приголомшливі грошові потоки лише лічені приватні компанії у цілому світі спромоглись дійсно створити нові унікальні продукти в космічній галузі. І можна перелічити на пальцях приватні компанії, які мають ракети, готові до польотів в космос.
Одна з таких ракет зараз стоїть на пусковому майданчику на базі ВВС США Ванденберг в Каліфорнії і готується до зльоту. Це ракета Alpha американської компанії Firefly Aerospace, що належить українцю. Firefly Aerospace також розробляє більшу ракету Beta, ракетоплан Gamma, місячний посадковий модуль Blue Ghost, по якому вже є контракт з NASA. Крім того, у вертикально-інтегрований холдинг, який будує Noosphere Ventures, входять компанії з розробки двигунів, супутників, міжорбітальних транспортних засобів, продуктів та програмного забезпечення для спостереження за землею і аналізу супутникових даних.
Питання космосу для покоління «бумерів» часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього. Однак через занепад промисловості початку 90-х, коли постраждала і космічна галузь, спогади так і залишились фотографіями з поширених гуртків ракетного моделювання. Тим не менше, певною мірою молоді таланти, які сьогодні будують моделі ракет, надихають розвивати цю галузь. Причому йдеться не лише про побудову космічного бізнесу, який згадувався вище, а й про соціальні ініціативи. Зокрема, це підтримка інжинірингових шкіл, конкурсів стартапів, відновлення планетарію в Дніпрі. Таким чином Україна реально отримала можливість віднайти своє місце на мапі «Нового космосу».
Наша Федерація робить все можливе, аби українська молодь могла показати себе у світі. Наприклад, у 2016 році Україна вперше прийняла Чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, в якому перемогла українська команда. А нещодавно ми отримали можливість організувати Чемпіонат світу 2023 року у США. Він пройде під егідою Міжнародної авіаційної федерації (FAI). Ми раді, що молодь зможе показати свої здібності за океаном, не в останню чергу завдяки Firefly Aerospace.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24697
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17330
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12881
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5435