Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

08.09.2021 15:19

Не кійком, то дрючком. Як НАЗК перевіряє криптовалюту у деклараціях

Ігор Степанов Адвокат. Директор ГО "Центр правового захисту та правової освіти"

За позицією головного антикорупційного органу декларанти мають підтверджувати наявність в них біткоїнів

Вперше біткоїн зявився у провадженні НАЗК у 2018 році, коли за результатами перевірки декларації народного депутата України були встановлені ознаки незаконного збагачення.

Тоді суб’єкт декларування вказав у декларації грошових коштів на суму понад 14 млн грн, походження яких пояснив операціями з біткоїном. Колегіальне НАЗК дійшло висновку про наявність ознак незаконного збагачення, адже не було підтверджено законність підстав набуття грошових активів у значному розмірі.

Читайте такожСправа Сольського. Земельний махінатор, адвокат чи Робін Гуд Протекціонізм заводів Фірташа. Хто штовхає ціни на добрива вгору Гроші з лиманів. Нові гравці заходять до унікального бізнесу марикультури

Після чергових парламентських виборів і формування монобільшості суб’єктів декларування зобов’язали вказувати у декларації за 2020 рік криптовалюту як нематеріальний актив. Хвиля щорічного декларування наповнила Реєстр декларацій віртуальною валютою на понад 2,7 мільярда доларів.

Очільник НАЗК обіцяв прискіпливо перевіряти всі «ноу-хау» і вже висунув звинувачення у вчиненні злочину голові Державної регуляторної служби України, який не зміг підтвердити належними доказами набуття у власність 77 біткоїнів.

На підставі інформації з реєстрів за період з 2001 по 2018 рік НАЗК зробило висновок, що декларант та член його сім’ї не мали законних доходів для придбання криптовалюти у розмірі 77 біткоїнів.

НАЗК не взяло до уваги пояснень декларанта про те, що криптовалюту він придбав ще до набуття повноважень суб’єкта декларування за готівкові кошти і дійшло висновку, що в декларації містяться недостовірні відомості на понад 13 млн гривень, ознак незаконного збагачення не встановлено.

Про направлення матеріалів до правоохоронних органів широко не повідомляється, натомість поширено припис Уряду України з вимогою провести службове розслідування.

Доречно згадати, що однією з підстав визнання попередньої редакції статті Кримінального кодексу України про незаконне збагачення було покладення тягаря доказування на підозрюваного, обвинуваченого.

Посилання:

Результати перевірки декларації народного депутата України 2018 року

Криптовалюта українських посадовців: новий спосіб легалізації доходів?

«Нова антикорупційна стратегія збереже країні 200 млрд грн»

Довідка про результати повної перевірки

Керівник ДРС не зміг підтвердити володіння біткоїнами вартістю 13 млн грн

Рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019

Усі матеріали автора