Переваги застосування медіації у сфері інтелектуальної власності
Минулого тижня Верховна Рада України у першому читанні прийняла законопроект “Про медіацію” ( 3665 від 17.12.2015 р.). Це не просто законопроект - це перший крок у запровадженні в Україні інституту медіації.
Минулого тижня Верховна Рада України у першому читанні прийняла законопроект “Про медіацію” (№ 3665 від 17.12.2015 р.). Це не просто законопроект - це перший крок у запровадженні в Україні інституту медіації. Його значимість на державному рівні визначено вже давно. Протягом 2015 року проводилось ряд заходів, на яких обговорювали тему медіації. Про необхідність досудового врегулювання спорів говорили в Державній службі інтелектуальної власності (ДСІВ). Фактично, на сьогодні суд не може задовольнити загальні потреби ринку для вирішення спорів з інтелектуальної власності. Тому звернули увагу на запровадження альтернативного способу їх розв'язання через посередництво.
Медіація - це визнаний світом механізм досудового вирішення спорів, коли обидві сторони за допомогою посередника - медіатора - намагаються дійти згоди. Основна відмінність від судового процесу полягає в тому, що медіація є абсолютно добровільною, і запорукою її успіху є саме зацікавленість сторін у пошуку рішення.
Виходячи зі змісту законопроекту № 3665, медіація можлива між фізичними, юридичними особами та/або групою осіб, які прагнуть врегулювати свій спір за допомогою медіації, та може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.
Досвід показує, що межа конфліктів у сфері інтелектуальної власності може бути пов'язана з різними відносинами, як між суб’єктами господарювання, при незаконному використані об’єктів права інтелектуальної власності, так і в корпоративних та трудових відносинах, наприклад, коли права інтелектуальної власності реєструються на топ-менеджерів компанії.
Саме тому застосування медіації у сфері інтелектуальної власності має свої переваги. Зокрема:
- дозволяє зберегти відносин між сторонами конфлікту. Натомість, судові спори не сприяють формуванню партнерських відносин;
- дозволяє припинити правопорушення, завдяки швидкому вирішенню конфлікту. Об’єкти права інтелектуальної власності потребують швидкої реакції на порушення, щоб припинити незаконне відчуження, зокрема копіювання, розповсюдження, відтворення та ін.;
- дозволяє знайти рішення, прийнятне для обох сторін спору. Адже під час медіації, сторони самі вирішують прийнятні для них умови укладання угоди, щодо припинення порушення прав.
Застосування процедури медіації у вирішенні спорів в адміністративних відносинах тепер також реальність. Раніше представники ДСІВ зазначали, що до прийняття спеціального закону, який визначатиме можливість використання альтернативних методів вирішення спорів в адміністративних відносинах, вони не можуть брати участь в класичних процедурах медіації. На теперішній час з’являються усі правові підстави застосовувати процедуру медіації в спорах з ДСІВ.
Як показує світова практика, більшість справ після застосування процедури медіації так і не доходять до судового розгляду. Це зменшує завантаженість суддів. В сучасних умовах реформування судової системи та створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, можливість вирішувати досудові спори через медіатора можна вважати додатковою складовою проведення комплексної реформи у сфері інтелектуальної власності.
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 254
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 128
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 125
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 108
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 16120
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 3718
-
Штучний інтелект не полегшує роботу, а ускладнює її – дослідження
Бізнес 2254
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2049
-
Наслідки обстрілу Києва: 2600 будинків – без тепла, 107 000 абонентів – без світла
Бізнес 1577
