Чому стадіон, екшн і вибори не мають морального права зупинити нашу активність?

Ми не можемо дозволити собі бути м’якими. Ми не можемо пробачати там, де пробачати не дозволяє совість. І врешті-решт, ми не можемо концентруватися на формі, а не на змісті.

Вибори – виборами, екшн – екшеном, стадіон – стадіоном. Але життя в країні йде і воно не обмежується фейсбук-баталіями. Тим паче в тій країні, де ворог лише й чекає, коли ми з вами втратимо пильність і будемо займатися «з’ясовуванням стосунків» і спогляданням шоу.

Я особисто, як і більшість українців, за своєю природою схильна до прощення й розуміння. Але у вбивств, нападу та свавілля не може бути ані прощення, ані жодного розуміння. Тому всі ми маємо робити те, що в наших силах. Незалежно від обставин.

Погодьтеся, що країна, в якій триває війна з вини агресора-сусіда, не може дозволити собі чи то надто слабких санкцій, чи то таких, які можна виконувати «наполовину».

Наша позиція має бути чітка, однозначна й навіть певною мірою непохитна. Коли чую страшні звістки з фронту й розумію, що десь там хтось чартерами літає до країни-агресора, не можу стримати гніву.

Наразі санкції працюють не так ефективно, як це повинно було б бути. Раніше наша країна не мала об’єктивної потреби так критично підходити до питання санкцій проти інших країн чи осіб. Але реалії потребують змін. Тому було ініційовано створення спеціальної робочої групи для вдосконалення санкційного законодавства, зокрема й у контексті імплементації резолюцій Ради Безпеки ООН у внутрішнє законодавство України, адаптування норм закону в частині запровадження в Україні режиму цільових фінансових санкцій до вимог рекомендацій, прийнятих Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей. Паралельно необхідно забезпечити запровадження єдиного реєстру осіб, до яких застосовано (скасовано) персональні санкції. Також, немає причин не користуватися світовою передовою практикою, адаптуючи її під українські реалії. Зокрема, з боку США – в частині впровадження норм, що передбачатимуть виключні випадки оскарження санкцій, застосованих на підставах лише власних державних геополітичних та економічних інтересів.

Наразі відбулося засідання робочої групи, до складу якої ввійшли представники відомств, що впливають на процеси в контексті санкцій. Зустріч обмежилась конструктивом та відбулася без зайвих емоцій. За що я особисто безмежно вдячна колегам. Нам вдалося погодити усі напрацювання одразу ж, наразі вони передані до Кабміну.

І це дійсно важливо. Адже боротьба з агресором – це серйозні речі, реалізація яких допоможе нам відстежувати в Україні «засланих козачків», заслані гроші на розвинення ворожнечі й унеможливлення агресорським посіпакам заробляти в нас. 

Після насиченого робочого дня я пишу цю публікацію з єдиною метою – протверезити всіх нас від шоу й повернути до реальної роботи, якої так сильно сьогодні потребує від нас із вами Україна.