Нові зміни в антимонопольне законодавство: розв'язують проблеми чи додають нових

Закупівлі через Prozorro є досить привабливим ринком для бізнесу через можливості продавати багато та конкурентно. У 2020 році очікувана вартість закупівель становила понад 830 млрд грн. А це потенційний дохід і  можливості для бізнесу. 

Проте хоч закупівлі відбуваються електронно, бізнес може зіткнутися з дискримінацією через недобросовісну конкуренцію, змовами між конкурентами-учасниками закупівель або ж змовами між конкурентом та організатором торгів. Такі ситуації створюють ризики монополізації ринків та відбивають у бізнесу бажання співпрацювати з державою. 

Із недобросовісною конкуренцією та порушеннями можна боротися та запобігати їм. Важливо виявляти їх та відновлювати порядок і справедливість, щоб сфера закупівель виконувала свої функції належно та не втрачала привабливості для бізнесу. Якщо йдеться про змови та дискримінацію — головним арбітром та регулятором стає Антимонопольний комітет України. 

Проте останнім часом в антимонопольному законодавстві багато чого змінили, і це матиме вплив і на публічні закупівлі. Спробуємо частково розібратися, як зміни в діяльності АМКУ можуть відобразитися на Prozorro. 

АМКУ обирає, які скарги розглядати

Почнімо із законопроєкту №5309, який ухвалили в червні. Він вносить зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів для вдосконалення системи оскарження публічних закупівель. Нововведення зобов’язують прикріплювати до скарги також документальне підтвердження або докази, що права та інтереси учасника закупівель порушили, якщо це оскарження тендерної документації. Інакше Комісія з розгляду скарг не буде розглядати звернення.  

Однак насправді така норма фактично дозволяє Антимонопольному комітету на власний розсуд обирати, які скарги розглядати. Це може нашкодити можливості бізнесу захищати свої права.

Пріоритети та перевірки

Також влітку Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №5431, який вносить зміни до роботи Антимонопольного комітету. 

В експертних колах цей законопроєкт критикують, бо він проблемний. Наприклад, він пропонує дозволити АМКУ не розглядати справи за заявами, якщо ознаки порушення, що зазначені в них, не відповідають встановленим Антимонопольним комітетом пріоритетам його діяльності. Водночас переліку цих пріоритетів законопроєкт не містить. Якщо його приймуть, АМКУ зможе на власний розсуд приймати рішення про розгляд або про відмову в розгляді тієї чи іншої справи.

Окрім цього, цей законопроєкт пропонує дозволити працівникам Антимонопольного комітету тепер приходити з перевірками не лише на підприємства, а й у приватні помешкання. Водночас у документі не вказано, за якою процедурою і в якому порядку будуть відбуватися такі перевірки. Їх має встановити сам Антимонопольний комітет. Тобто АМКУ зможе прийти до вас хоч вночі, якщо захоче.

Національне агентство з питань запобігання корупції вже визнало цей законопроєкт корупційним. Негативну оцінку йому також надали Американська торгівельна палата, Асоціація правників, Антикорупційний комітет ВРУ, Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ, Ліга антитрасту та Європейська бізнес асоціація.

Вищі пороги — менше скарг

Також зараз активно обговорюють урядовий законопроєкт, яким хочуть підняти пороги закупівель товарів і послуг до 500 тис. грн. Це, навпаки, зміни в закупівлях, що повпливають на роботу АМКУ. Нині поріг — 200 тис. грн. З одного боку, замовники зможуть проводити спрощені закупівлі замість відкритих торгів. Однак з іншого — у бізнесу зникне можливість оскаржувати ці закупівлі, адже спрощені оскарженню не підлягають. 

Діапазон 200-500 тис. гривень — це приблизно чверть усіх відкритих торгів. Якби такі закупівлі вивели у 2019 році, то зникли б 36 % скарг, які подають до Антимонопольного комітету. Якби у 2021 — 45 %. Це насправді великий відсоток, за яким стоїть бажання бізнесу захистити свої права. За 2020 рік комітет розглянув усього 11 463 скарги. 

Тому необхідно зберегти можливість захисту інтересів бізнесу через АМКУ, навіть якщо пороги переглянуть.

І наостанок: що ми бачимо? АМКУ хоче врегулювати своє навантаження. А комітет справді навантажений: згідно з нашим дослідженням, оскаржень у 2021 році стало більше. Однак врегулювання роботи АМКУ не має відбуватися коштом можливості для бізнесу відстоювати свої права на закупівлях. Щоб роботи в АМКУ ставало менше, треба шукати шляхи, як оптимізувати самі закупівлі, щоб у замовників і учасників виникало менше причин порушувати правила.