Виборчий процес - шахрайство, якого може не бути
Представники влади цинічно маніпулюють голосами громадян через «допотопні» виборчі процедури.
З року в рік Україну лихоманить під час проведення виборчих кампаній.Лихоманить, бо кожні вибори - від місцевих до виборів парламенту і президента -супроводжується одними і тими ж порушеннями українського законодавства: участьі вплив посадових осіб на перебіг передвиборної кампанії, фальсифікаціївиборчої документації, перешкоджання веденню і порушення правил виборчоїкампанії, тиск на ЗМІ, підкуп ізалякування членів дільничних виборчих комісій, підкуп виборців, порушеннятаємниці голосування та маніпуляції з бюлетенем, пошкодження виборчої урни, іврешті - навмисне псування бюлетенів та фальшуванняпід час підрахунку голосів. На усе це країна кожного разу витрачає більше 1 мільярдугривень, а у правдивість результатів не вірить кожен третій українець.
Чому так? Тому що владі й політикам так вигідно. Влада, якого б кольорувона не була, вважає існуючу виборчу систему надійною і неодноразовоапробованою для шахрайства. Владі не вигідні чесні вибори бо вона, влада, їхпрограє. А тому представники влади цинічно маніпулюють голосами громадян через«допотопні» виборчі процедури. Особливо масово це робилося Партією Регіонів упівденно-східних областях.
Вибори, які відбулися в Україні 25 травня – не виключення. Крім того, щоукраїнці обрали нового Президента і тут проблем не було, у деяких містах такожвідбулися дочасні вибори до Верховної Ради, вибори міських голів та депутатівна місцях. Поки ЦВК продовжує обробляти протоколи, місцеві кандидати почализвинувачувати один одного в масових фальсифікаціях. Так, наприклад, в Одесіодин з кандидатів в мери не погоджується з результатами волевиявлення ізаявляє, що технології фальсифікацій готувалися його опонентом наперед. Некраща ситуація і в Києві. Наразі здебільшого лунають звинувачення уфальсифікаціях кандидатів - мажоритарників через вплив на членів виборчихкомісій.
Що ж зробити, щоб нами не маніпулювали? Відповідь одна - максимальнозменшити присутність людини у виборчому процесі. Тобто, перейти на електроннеголосування, як це робиться у цивілізованому світі. Наприклад у США, Канаді, Південній Кореї, Австралії, Бразилії,Індії, Бельгії та Естонії електронна система голосування вже запроваджена. Утаких країнах, як Великобританія,Німеччина, Швейцарія, Франція, Італія, Норвегія, Іспанія, Португалія, Казахстан,Японія, Китай, Росія наразі активновпроваджуються експерименти по її використанню.
До прикладу, Естонія ще у 2002 році запровадила електронний підпис, спеціальніідентифікаційні картки (ID - картки), які споряджені кодом і мікрочіпом, щомістить візуальні дані, а також двома цифровими сертифікатами, які призначенідля перевірки особи власника картки та надання цифрових підписів. Що це дасть,запитаєте Ви? Як мінімум зникнуть кілька типових порушень виборчого процесу, асаме організація голосування в день виборів та забезпечення правдивогопідрахунку волевиявлення. Це ж важливо!
Автори законопроекту «Про вотум недовіри посадовим особам», який розробленийв рамках громадської кампанії «За відповідальну владу», передбачиливикористання інформаційних технологій у процесі застосування прямої демократіїв Україні. Зокрема, стаття 8 законопроекту «Особливості підписання петиції звикористанням інформаційно-телекомунікаційнихсистем» містить такі положення:
1.Підписання петиції про вотум недовіри особі дозволяється здійснювати звикористання інформаційно-телекомунікаційних систем у випадку, коли громадяниУкраїни, які проживають на території відповідальності особи мають рівніможливості доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем.
2.Інформаційно-телекомунікаційні системи, які використовується дляпідписання петиції про вотум недовіри повинні забезпечувати:
· зрозуміле длягромадянина відображення петиції на моніторі кінцевого пристрою користувача;
· зрозуміліінтерактивні діалогові вікна, які дають змогу громадянину, в тому числі звадами зору, реалізувати права передбачені цим Законом;
· візуалізовануінструкцію-маршрутизатор, який дозволяє громадянам підписати петицію безспеціальних знань комп’ютерної техніки;
· ідентифікацію особичерез встановлені криптографічні носії чи інші захищені ідентифікатори особи;
· фіксацію підписанняпетиції громадянином та збереження даних про результат такого підписання навіддаленому сервері захищеної інформаційно-телекомунікаційної системи;
· унеможливленнядоступу до результату волевиявлення окремого громадянина - користувачаінформації в системі;
· заборону дляпідписання петиції громадянами, щодо яких є застереження у цьому Законі;
· уникнення втручанняпосторонніх осіб у процедуру ідентифікації особи та підписання петиції;
· передачу даних врежимі он-лайн на віддалені захищені сервери інформаційно-телекомунікаційноїсистеми;
· зведення,систематизацію та аналіз даних отриманих у результаті процесу підписанняпетиції громадянами України.
3. У випадку, коли підписання петиції відбувається у порядкувизначеному статтею 8 цього Закону, то правдивість підписів встановлюєтьсяавтоматизованою системою, яка має здатність ідентифікувати і підтвердитикористувача інформації в системі і яка має сертифікат відповідності засобівзабезпечення технічного захисту інформації загального призначення».
Це перший крок до запровадженняелектронної демократії і припинення в Україні шахрайства з підрахунком голосівна виборах! Пора вступати в коло демократичних країн і працювати у владі наблаго держави, а не використовувати владу для політичного самозбереження.
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв вчора о 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак вчора о 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева вчора о 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська вчора о 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва вчора о 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко вчора о 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Як соцмережі змінюють бізнес Ірина Кононенко 19.02.2025 14:13
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 206
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 201
- Ініціативи для підтримки дівчат та жінок в Україні 2025 року 74
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 71
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році 65
-
Латвія закупила в Росії зброю майже на 800 000 євро. Це рекорд
Бізнес 2310
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2181
-
"Рахувати кожну копійку". Гетманцев закликав до жорсткої фінансової політики в Україні
Фінанси 1991
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1822
-
Reuters: РФ може погодитися на використання Україною $300 млрд заморожених активів
Бізнес 1444