Виборчий процес - шахрайство, якого може не бути
Представники влади цинічно маніпулюють голосами громадян через «допотопні» виборчі процедури.
З року в рік Україну лихоманить під час проведення виборчих кампаній.Лихоманить, бо кожні вибори - від місцевих до виборів парламенту і президента -супроводжується одними і тими ж порушеннями українського законодавства: участьі вплив посадових осіб на перебіг передвиборної кампанії, фальсифікаціївиборчої документації, перешкоджання веденню і порушення правил виборчоїкампанії, тиск на ЗМІ, підкуп ізалякування членів дільничних виборчих комісій, підкуп виборців, порушеннятаємниці голосування та маніпуляції з бюлетенем, пошкодження виборчої урни, іврешті - навмисне псування бюлетенів та фальшуванняпід час підрахунку голосів. На усе це країна кожного разу витрачає більше 1 мільярдугривень, а у правдивість результатів не вірить кожен третій українець.
Чому так? Тому що владі й політикам так вигідно. Влада, якого б кольорувона не була, вважає існуючу виборчу систему надійною і неодноразовоапробованою для шахрайства. Владі не вигідні чесні вибори бо вона, влада, їхпрограє. А тому представники влади цинічно маніпулюють голосами громадян через«допотопні» виборчі процедури. Особливо масово це робилося Партією Регіонів упівденно-східних областях.
Вибори, які відбулися в Україні 25 травня – не виключення. Крім того, щоукраїнці обрали нового Президента і тут проблем не було, у деяких містах такожвідбулися дочасні вибори до Верховної Ради, вибори міських голів та депутатівна місцях. Поки ЦВК продовжує обробляти протоколи, місцеві кандидати почализвинувачувати один одного в масових фальсифікаціях. Так, наприклад, в Одесіодин з кандидатів в мери не погоджується з результатами волевиявлення ізаявляє, що технології фальсифікацій готувалися його опонентом наперед. Некраща ситуація і в Києві. Наразі здебільшого лунають звинувачення уфальсифікаціях кандидатів - мажоритарників через вплив на членів виборчихкомісій.
Що ж зробити, щоб нами не маніпулювали? Відповідь одна - максимальнозменшити присутність людини у виборчому процесі. Тобто, перейти на електроннеголосування, як це робиться у цивілізованому світі. Наприклад у США, Канаді, Південній Кореї, Австралії, Бразилії,Індії, Бельгії та Естонії електронна система голосування вже запроваджена. Утаких країнах, як Великобританія,Німеччина, Швейцарія, Франція, Італія, Норвегія, Іспанія, Португалія, Казахстан,Японія, Китай, Росія наразі активновпроваджуються експерименти по її використанню.
До прикладу, Естонія ще у 2002 році запровадила електронний підпис, спеціальніідентифікаційні картки (ID - картки), які споряджені кодом і мікрочіпом, щомістить візуальні дані, а також двома цифровими сертифікатами, які призначенідля перевірки особи власника картки та надання цифрових підписів. Що це дасть,запитаєте Ви? Як мінімум зникнуть кілька типових порушень виборчого процесу, асаме організація голосування в день виборів та забезпечення правдивогопідрахунку волевиявлення. Це ж важливо!
Автори законопроекту «Про вотум недовіри посадовим особам», який розробленийв рамках громадської кампанії «За відповідальну владу», передбачиливикористання інформаційних технологій у процесі застосування прямої демократіїв Україні. Зокрема, стаття 8 законопроекту «Особливості підписання петиції звикористанням інформаційно-телекомунікаційнихсистем» містить такі положення:
1.Підписання петиції про вотум недовіри особі дозволяється здійснювати звикористання інформаційно-телекомунікаційних систем у випадку, коли громадяниУкраїни, які проживають на території відповідальності особи мають рівніможливості доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем.
2.Інформаційно-телекомунікаційні системи, які використовується дляпідписання петиції про вотум недовіри повинні забезпечувати:
· зрозуміле длягромадянина відображення петиції на моніторі кінцевого пристрою користувача;
· зрозуміліінтерактивні діалогові вікна, які дають змогу громадянину, в тому числі звадами зору, реалізувати права передбачені цим Законом;
· візуалізовануінструкцію-маршрутизатор, який дозволяє громадянам підписати петицію безспеціальних знань комп’ютерної техніки;
· ідентифікацію особичерез встановлені криптографічні носії чи інші захищені ідентифікатори особи;
· фіксацію підписанняпетиції громадянином та збереження даних про результат такого підписання навіддаленому сервері захищеної інформаційно-телекомунікаційної системи;
· унеможливленнядоступу до результату волевиявлення окремого громадянина - користувачаінформації в системі;
· заборону дляпідписання петиції громадянами, щодо яких є застереження у цьому Законі;
· уникнення втручанняпосторонніх осіб у процедуру ідентифікації особи та підписання петиції;
· передачу даних врежимі он-лайн на віддалені захищені сервери інформаційно-телекомунікаційноїсистеми;
· зведення,систематизацію та аналіз даних отриманих у результаті процесу підписанняпетиції громадянами України.
3. У випадку, коли підписання петиції відбувається у порядкувизначеному статтею 8 цього Закону, то правдивість підписів встановлюєтьсяавтоматизованою системою, яка має здатність ідентифікувати і підтвердитикористувача інформації в системі і яка має сертифікат відповідності засобівзабезпечення технічного захисту інформації загального призначення».
Це перший крок до запровадженняелектронної демократії і припинення в Україні шахрайства з підрахунком голосівна виборах! Пора вступати в коло демократичних країн і працювати у владі наблаго держави, а не використовувати владу для політичного самозбереження.
- Про SWOT-аналіз простими словами Олександр Висоцький 14:10
- Как избежать паники и эффективно обжаловать штраф ТЦК: рекомендации и советы Віра Тарасенко 11:25
- Реальність вчинення господарської операції у податкових спорах Євген Морозов вчора о 19:27
- Детінізація економіки – пріоритетний шлях фінансування Збройних Сил України Мирослав Лаба вчора о 15:28
- Як декларувати криптовалюту в Україні Фелікс Аронович 11.09.2024 19:48
- Вимоги до перекладу документів, які подаються до суду в якості доказів Євген Морозов 11.09.2024 19:22
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ Євгеній Сільверстов 11.09.2024 18:10
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА Станіслав Серьогін 11.09.2024 16:21
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко 10.09.2024 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов 10.09.2024 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова 10.09.2024 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв 10.09.2024 14:28
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов 10.09.2024 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк 10.09.2024 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж 10.09.2024 08:29
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 555
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 496
- Проблеми соціального діалогу в Україні 292
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 273
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні 189
-
Німеччина з жовтня змінює вимоги до реєстрації авто українських біженців
Бізнес 7504
-
Фонд держмайна продав на аукціоні перший актив зі стартовою ціною 1 гривня
Бізнес 6216
-
Чому Київ зупиняє транспорт під час тривог, а інші великі міста — ні
Життя 6214
-
На території найбільшого київського екопарку проведуть роботи з благоустрою
Життя 5809
-
Світові ціни на пшеницю різко зросли після атаки Росією зерновозу у Чорному морі
Бізнес 5164