Думати - не розвага, а обов'язок

Світ, економіка, законодавство стрімко змінюється. Швидкість життя зростає, майбутнє спрогнозувати стає складніше, виникає відчуття хаосу. І як в таких умовах приймати рішення? Де знайти опору, стабільність? Яким чином бізнесменам та управлінцям сьогодні можна щось спланувати та розробити стратегію для стійкості, не говорячи вже про розвиток бізнесу?

Та змінюється не лише середовище навколо нас, слідком за ним змінюється і наше бачення. Все це є неперервним ланцюжком: змінюється наше мислення, в результаті змінюється наше життя, і лише як наслідок – світ навколо.

Як в житті, так і в бізнесі ми постійно думаємо та безперервно приймаємо рішення. Ці рішення різні за своєю значимістю. Над одними рішеннями ми думаємо довго, інші – приймаємо спонтанно і швидко. І нерідко, ми стикаємося із серйозним стратегічним вибором. Та в будь-якому випадку, ми усвідомлюємо, що цей вибір буде визначати наше майбутнє.

В період сучасної нестабільності, зіткнення інтересів думки «як бути» та «що робити» не покидають голову. Прагнення до виграшу, на який претендують суперники, змушує задуматись про стратегію. Як і непереборне бажання зберегти накопичене багатство. Роздуми про стратегію породжують основні форми соціальних взаємодій – співпраця, конкуренція, конфлікт. Стратегія народжується там, де є гра. Там де є виграш. Саме тому, в основі стратегічного мислення лежить кмітливість та винахідливість.

Проте для майстрів, стратегія – це щось набагато більше, ніж просто план руху до мети. Кожна організація діє на підставі своєї теорії бізнесу: уявленні про те, в чому полягає її бізнес, які її цілі, як визначаються результати, хто є основними споживачами та за що ці споживачі цінують продукт компанії і за що саме платять. Наприклад, однією із типових стратегічних задач в бізнесі є вибір позиції на ринку.

Стратегія має справу з майбутнім. Все, що маємо сьогодні – результат минулих стратегічних рішень. Якісна стратегія для бізнесу є розумінням місця і ролі компанії в майбутньому та визначенням набором дій, спрямованих на створення стійких конкурентних переваг.  

Та і взагалі, прийняті нами рішення я би розділила на дві великі групи – операційні та стратегічні. Перший тип рішень пов'язаний із певним порядком дій, результати якого в більшості випадків передбачувані. Авжеж можуть виникати випадкові відхилення, але ці відхилення, як правило, піддаються оцінці. Для операційних рішень існують заздалегідь заготовлені шаблони, які спираються на чіткі знання та набуті навички. Тобто, операційні рішення – це втілення в життя деякого заздалегідь розробленого і формалізованого процесу.

Природа стратегічних рішень інша. Такі рішення роблять суттєвий вплив на майбутнє, результати якого дуже часто погано передбачувані, але к правило, ведуть до значних змін. Такими може стати зміна операційної діяльності чи зміна умов, в яких здійснюється операційна діяльність. Для прийняття стратегічних рішень відсутні заготовлені шаблони і часто їх доводиться шукати в умовах дефіциту часу, інформації та знань. Тобто робити стратегічний вибір під тиском обставин, що склалися.

В теорії існує широко поширений стереотип розуміння процесу розробки стратегічних рішень. Він сприймається як процес виключно раціональний, заснований на логіці причинно-наслідкових зв’язків, ретельному аналізі підсумків реалізації цих рішень. Але на практиці, майже завжди, все абсолютно інакше: рішення приймаються спонтанно, інтуїтивно та без особливих міркувань. І саме такі рішення в подальшому дуже істотно впливають на майбутнє нашого бізнесу. Щоправда, буває і навпаки: ми збираємо інформацію, проводимо ретельний аналіз, беремо участь в дискусіях, обговореннях і нарадах, та приходимо до висновків, які в подальшому практично ніяк не позначаться розвитку підприємства.

Хочу відзначити ще один важливий аспект: стратегічні рішення як би чіпляються один за одного. Реалізувавши одне стратегічне рішення, ми стикаємося із ситуацією, яка вимагає задуматися про нову стратегію. Про те що стратегічні рішення і зміни тісно переплітаються та йдуть рука об руку витончено висловилася ще в свій час Коко Шанель: «щоб бути незамінною потрібно безперервно змінюватися». Абсолютно згодна із дизайнером. Прагнення до заданих результатів, до успіху, спроби вийти із проблемної ситуації є наслідком лише бажання змін. Хоча може бути і зворотній процес, коли зміни зовнішнього середовища почнуть нас підштовхувати до необхідності приймати стратегічні рішення.

В момент прийняття рішення для свого бізнесу підприємці повинні брати на себе відповідальність за наслідки: і за хороші, і за погані. Сумніви, які виникають – це, в першу чергу, нездатність або не бажання брати на себе таку відповідальність. І одна із найбільших проблем в ухваленні стратегічних рішень: замість того, щоб шукати рішення і ризикувати, багато управлінців з приголомшливим завзяттям продовжують робити те, що добре вміють. Причиною такого страху покидати зону комфорту, зазвичай, є брак досвіду.

В такому випадку найкращим виходом із непередбачуваної ситуації стане рішення залучити зовнішніх спеціалістів, так званих «антикризових менеджерів», які мають можливість швидко накопичити стратегічний досвід та володіють колосальним операційним досвідом здійснення перетворень. Коли бізнесмени працюють в парі із спеціалістами таких компаній, відбувається поєднання стратегічного досвіду та досвіду виконання рішень, що при наявності високого рівня довіри, обов’язково стане успішним результатом задуманого.

Нарешті, ще один важливий аспект стратегічного мислення – це готовність до прийняття рішення. Можна бачити майбутнє і не розмірковувати над цим баченням. А можна і бачити, і міркувати, але роздумів недостатньо. Важливо експериментувати, пробувати, пояснювати, формулювати і вирішувати завдання. Але на це потрібен час, якого завжди бракує. В такому випадку раціонально буде створити банк рішень на той випадок, якщо доведеться приймати рішення швидко. Така діяльність разом з накопиченим досвідом забезпечує готовність до прийняття рішень, і це - готовність брати на себе відповідальність за всі наслідки.

Простим прикладом пояснення  готовності приймати рішення - є водіння автомобіля. Людина, яка тільки навчається, має лише теоретичні знання, тому вся її увага зосереджена на правильності дій, а не на готовності до нестандартних ситуацій. При цьому, досвідчений водій за кермом урівноважений та розслаблений, тому у його діях присутня впевненість та готовність до прийняття рішення на високому рівні. 

Висока готовність до прийняття рішення, в більшій мірі, спирається на досвід, однак в новій зоні – готовність до прийняття стратегічних рішень знижується в усіх. Саме в такий період і проявляється невід’ємна складова успішної людини – вміння поєднати аналіз із креативністю. Невпевненість у прийнятті рішень типова для бюрократів: такі не приймають рішення, а виконують процедури і тим самим перекладають відповідальність за наслідки своїх дій на ситуацію в країні, на правила та закон. Нажаль, в таких управлінців немає ні інновацйності, ні інших ознак стратегічного мислення. Людина із яскраво вираженим мисленням адміністратора володіє готовністю приймати рішення, але вона виражена слабо. Адміністратори в змозі взяти на себе відповідальність за свої дії лише у випадку, коли вони бачать процес виконання рішення від початку до кінця. І лише приречені на успіх підприємці  діють, навіть коли процес виконання цих рішень до кінця їм не зрозумілий. Такі бізнесмени готові ризикувати і експериментувати.

Кажуть, що Леонардо да Вінчі належить вислів: «Є люди, які бачать. Є люди, які бачать, якщо їм покажуть. А є люди, які не бачать і не розуміють, навіть якщо їм покажуть та пояснять». Стратегічне мислення – це спроможність бачити майбутнє, щоб діяти, бачити можливості, моделювати ситуацію, орієнтуватися у вирі подій та вміння працювати із контекстами, слабкими сигналами, рушійними силами, трендами та сценаріями. А найголовніше – створювати із усього цього цілісну картину.

За останні роки ми вже настільки звикли до розмов про реформи, про нову економіку, про актуальність набуття та застосування нових знань, про зростаючу роль творчості у бізнесі. Прийшов час усвідомити, що слідком за цими трансформаціями необхідно радикально змінити своє мислення, своє сприйняття світу, свої підходи до формулювання стратегічних завдань у бізнесі і пошуку їх рішень. Стратегічне мислення на передньому краї цих змін.