Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.05.2018 16:02

Про Росаву, шпарини в законодавстві і схеми ухилення від податкового боргу

В.о. начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

Нещодавно фахівці Офісу ВПП, провівши позапланову перевірку ПрАТ «Росава», донарахували валютну пеню на суму 1,277 млрд грн. Замість того щоб сплатити борг, компанія почала процедуру ліквідації.

Не так давно фахівці Офісу ВПП, провівши позапланову перевірку ПрАТ «Росава», донарахували валютну пеню на суму 1,277 млрд грн.

Причина вагома – порушення валютного законодавства. В ході перевірки було встановлено, що в 2011 році ПрАТ «Росава» уклало з резидентом Великобританії зовнішньоекономічний контракт, за умовами якого нерезидент мав поставити обладнання для виробництва автомобільних шин безпосередньо з Німеччини.

Перерахування валютних коштів ПрАТ «Росава» здійснило через банк ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», бенефіціарним власником якого був Костянтин Жеваго. Згодом граничні терміни розрахунків у сфері ЗЕД було порушено. Натомість банк не повідомив органу контролю про порушення.

Що зробив національний виробник після того, як аферу було викрито, а суд підтримав позицію Офісу? Вирішив уникнути погашення боргу перед бюджетом та зобов’язань перед державою ще до того, як рішення суду першої інстанції набере законної сили з 5 травня 2018 року. А томуі вже 3 травня на адресу Офісу надійшли відомості від держреєстратора про ліквідацію ПрАТ «Росава».

Згідно з законодавчими вимогами, завдяки такому рішенню на підприємство не розповсюджуються норми Податкового кодексу. А це значить, що на даний момент Офіс ВПП ДФС не має можливості описати активи боржника та провести їх примусову реалізацію в рахунок погашення боргу. Єдине, що ми наразі можемо, - заявити кредиторські вимоги і чекати свої шостої черги у переліку на задоволення вимог кредиторів.

На сьогодні в Офісі назбиралося вже 3,7 млрд грн подібного боргу, що виник внаслідок небажання платників сплачувати донарахування, – погодьтеся, відчутна сумма для нашого бюджету. Найчастіше у таких випадках підприємства намагаються затягнути судові процеси, оскільки на період адміністративного та судового оскарження вони звільняються від обов’язку сплати донарахувань і по відношенню до них не діють обмеження щодо відчуження їхніх активів. І вони швиденько їх позбуваються, як це вже було раніше з БРСМ, а тепер – з Росавою. 

Неврегульованість законодавства і те, що ми не можемо вжити упереджувальних заходів, таких як часткова сплата донарахованих сум або забезпечення їх майном на період оскарження, дає можливість недобросовісним платникам «виграти час», передати свої активи, наприклад, на новостворене підприємство та зупинити свою господарську діяльність. В результаті після закінчення судових процесів та узгодження донарахованих сум, орган контролю не має можливості примусово стягнути із боржника заборгованість через відсутність у нього коштів та майна.

При виникненні таких ситуацій все, що нам залишається, - це арешт рахунків боржника у зв’язку із відсутністю активів, що є абсолютно неефективним – адже боржник вже зупинив свою діяльність.

Ще одним шляхом уникнення погашення своїх боргів є ліквідація або банкрутство підприємства протягом процесу оскарження. Акціонери (власники) підприємства, розуміючи, що судом буде підтверджено правомірність дій контролюючого органу, вирішують ліквідувати або збанкрутити компанію ще до того, як суд закінчить розгляд їх позовної заяви та винесе рішення. В результаті, на підприємство не поширюються норми Податкового кодексу, а орган контролю не має можливості описати активи боржника та провести їх реалізацію в рахунок погашення боргу. Все що ми можемо зробити в такому випадку – заявити свої кредиторські вимоги, які погашаються у кращому випадку в 3-й черговості задоволення.

Перешкодити виникненню подібних ситуацій може лише одне – внесення змін до Податкового кодексу, яке зобов’яже платника податків, по якому органом контролю здійснюються збільшення грошових зобов’язань, що оскаржуються в адміністративному чи судовому порядку, внести до бюджету депозит в певній частині від донарахованих сум та передати майно в податку заставу на залишок донарахувань.

Щодо Росави, можемо спробувати передбачити подальший розвиток подій. Думаю, схема буде наступною: оскільки все майно «Росави» перебуває в заставі у банка «ФіК», котрий наразі проходить процедуру ліквідації, компанія трохи згодом зможе повернути свої активи через інші структури, пов’язані з Костянтином Жеваго  - під час тієї ж процедури ліквідації, цілком законним шляхом і без погашення боргу.

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи