Для адаптації до життя в новій країні край важливою є фінансова забезпеченість. До міжнародного дня мігрантів – про те, як йти до неї жінкам-переселенкам та які фінансові інструменти будуть корисними.
Фінансово стійка жінка - прояв фемінізму чи вимога сьогодення?
За даними соціологічного дослідження «Можливості жінок в Україні», проведеного Rating Lab у червні 2023 року, в нашій країні чоловіки досі мають більше можливостей у кар’єрному зростанні та в оплаті праці. За два останніх роки ситуація з гендерною рівністю дещо покращилась, в більшій мірі – в оплаті праці, в меншій – у кар’єрному зростанні. Але все ж таки розрив лишається.
Втім, я впевнена, що саме теперішня ситуація, попри її важкість та навіть трагічність, стала часом можливостей для жінок: вона пришвидшила зміни у гендерному розподілі праці, а також у сегрегації по доходах. Зараз у жінок з’являється більше шансів для зростання – особистого, кар’єрного, фінансового – якими варто скористатися. І особливо виразним це «вікно можливостей» є у жінок-переселенок. Інша справа, що не всі наші співвітчизниці, які перебувають за кордоном, усвідомлюють наявність цього вікна через щоденну рутину.
Однак, саме фінансово стійкі жінки є ключовим елементом стійкого та процвітаючого суспільства в будь-якій країні світу. Жінки, що мають доступ до ресурсів і можливостей, здатні інвестувати у свою освіту, освіту дітей, здоров'я, і в кінцевому підсумку, у розвиток своєї спільноти. І українські жінки-переселенки, що згодом повернуться до своїх рідних місцин із вже сформованою звичкою фінансової стійкості, матимуть усі шанси стати основою стійкості всієї України.
Чи гарантує фінансова «подушка безпеки» фінансову стабільність?
З лютого 2022 року для жінок, які виїхали з України, вкрай важливим було те, що вони мали можливість користуватися вітчизняними фінансовими інструментами, наприклад, банківськими рахунками та картками. А якщо вони продовжували працювати на українських підприємствах, то отримували заробітну плату, яку могли використовувати за кордоном майже без обмежень. Як зазначається у дослідженні, що було проведено Жіночим всесвітнім банком у 2022 році, жодна опитувана жінка не повідомила про проблеми з доступом до своїх українських рахунків за допомогою карток.
Це було дуже життєво важливим, особливо для тих, хто під час екстреної евакуації не встиг чи не мав змоги забрати з собою заощадження, які зберігалися у відмінній від безготівкових грошей формі: готівка, дорогоцінності, майнові об’єкти тощо. То ж на додачу до допомоги, яку отримували жінки в країнах, де вони отримали прихисток, вони могли спокійно користуватися власними грошима.
Проте заощадження, особливо в перші місяці перебування за кордоном, дуже швидко витрачаються – на поточні витрати, розмір яких дуже часто більший, ніж в Україні, а також на оренду та облаштування житла. Водночас згідно з дослідженням «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021», проведеного в рамках проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору», в Україні жінки традиційно мали та мають меншу фінансову «подушку», ніж чоловіки. Одна з причин цього – те, що жінки більше розраховують на пенсію від держави, підтримку партнера, а також майбутню підтримку дітей. Але в тій ситуації, що сталася після їхнього переселення за кордон, все трапилося з точністю майже до навпаки: багато хто з чоловіків, що залишилися в Україні, втратили роботу, а до витрат жінки «на себе» додались витрати на утримання дітей та старших родичів, які виїхали разом із нею.
В такій ситуації для жінок-переселенок особливо важливим стає питання формування нової власної фінансової «подушки безпеки» або використання інструментів, які б забезпечили фінансовий захист на випадок непередбачуваних ситуацій.
Працевлаштування в країні перебування: що треба враховувати
Один з варіантів – пошук кваліфікованої роботи та працевлаштування у країні перебування. Дослідження Жіночого всесвітнього банку дійшло до висновку, що українські жінки-біженки загалом мають високий рівень освіти та є висококваліфікованою робочою силою. Скажу більше: 71% тих, хто покинув Україну – це люди, яким 30-49 років, тобто найактивніший вік! 83% мають вищу або незакінчену вищу освіту, 14% працювали на керівних посадах, ще 14% – підприємці, 30% – кваліфіковані робітники. Щобільше, за даними Всеєвропейського дослідження українців в Європі, проведеного Лабораторією Rating Lab, у майже 40% опитаних покращилось матеріальне становище за останній рік. Причому існує пряма залежність: серед тих, хто має роботу в країні перебування, більшість своє матеріальне становище покращили, тоді як у непрацюючих або тих, хто продовжує працювати в Україні – все навпаки.
Але на шляху до працевлаштування є певні проблеми. За даними цього ж дослідження, найпоширенішими проблемами працевлаштування українців в Європі є мовний бар’єр (73%), некваліфікована робота (29%), низькооплачувана робота (19%), невизнання українського диплома про освіту (14%). Також треба враховувати особливості місцевого оподаткування, яке може досить суттєво відрізнятися від українського.
Та попри складнощі, наявність роботи – це майже єдиний спосіб почати формувати накопичення, якщо їх не було раніше, або якщо вони були «з’їдені» війною.
Тут хочу нагадати, що оптимальний розмір такої «подушки безпеки» має дорівнювати сумі витрат людини або родини за період щонайменше три-шість місяців. При цьому «золоте» правило особистих фінансів говорить, що відкладати потрібно не менше 10% від кожного отримуваного доходу. Скільки потрібно часу, аби створити необхідний фінансовий мінімум навіть при гарній заробітній платні? Багато.
Що ж робити в такій ситуації?
Перше, з чого я раджу почати, – це провести ревізію своїх фінансових активів і надходжень та скласти фінансовий план. Я розумію, що в умовах вимушеної міграції планувати щось доволі складно, але продумати джерела фінансового забезпечення, щонайменше на один-два роки вкрай важливо.
Наступний крок – розглянути варіанти оптимізації витрат. Звичайно, економити на всьому немає сенсу, але якщо проаналізувати всі статті витрат, я впевнена, кожний знайде «шпаринки», куди «тікають» кошти.
Далі пропоную акумулювати вільні кошти на окремому рахунку і відкрити депозит. Майже всі українські банки надають можливість оформити вклад онлайн. Відкрити депозит можна і в банку країни-перебування, але відсотки за депозитами в українських банках зараз вищі, а самі вклади в повному обсязі гарантуються державою, тому є можливість якщо не сильно примножити (від інфляції ще ніхто не втік), то принаймні зберегти гроші. Також можна розглянути варіант купівлі ОВДП. На відміну від доходів за депозитами, дохід за ОВДП не оподатковується, тому є можливість заробити більше.
Ще один інструмент, який може бути корисним, – це, як не дивно, кредити. Зазвичай я не є прибічницею кредитів, особливо споживчих, але іноді і вони дозволяють заощаджувати. Наприклад, вам потрібен новий ноутбук для роботи, який дозволить вам об’єктивно заробляти більше. Гроші на покупку у вас є, але вони «працюють» на депозиті, тому я б радила оформити розстрочку і щомісяця вносити невеликий платіж. Звісно, якщо ця розстрочка безвідсоткова.
Також можна з вигодою користуватися безвідсотковими овердрафтами і пільговим періодом за кредитними картками, поки «живі» кошти лежать на депозиті і на них нараховуються відсотки. Але цей крок підійде не всім – він вимагає суворої платіжної дисципліни і вчасного погашення боргу.
Чому варто звернути увагу на страхування?
Проте всі ці методи є дієвими лише за умови, що жінка працює та не має проблем зі здоров’ям. Адже більшість жінок, що виїхали з України, фактично є годувальницями, які мають на утриманні дітей або літніх батьків. Водночас і сама війна, і зміна звичних умов життя, і невизначеність на новому місті – це колосальні стреси кожен окремо, а всі у сукупності вони часто можуть бити по здоров’ю. І по здоров’ю близьких, і по здоров’ю самої жінки. Іноді такі удари виявляються дуже важкими та потребують не лише значних витрат на відновлення, а можуть взагалі стати катастрофічними. Особливо – коли хвороба трапляється з самою годувальницею родини.
Так, в більшості країн ЄС, де опинилися українки, рівень державного медичного захисту є високим, але, як визнають наші співвітчизниці, він далекій від ідеального. В деяких країнах місцеві страхові компанії надають переселенцям можливість придбати поліси добровільного медичного страхування. Якщо такої можливості у країні перебування немає, я раджу укласти з українською страховою компанію договір страхування на випадок критичних захворювань (за можливості, для всіх членів родини), а також на випадок смерті (принаймні для людини, яка є годувальницею). Такий поліс може стати, без перебільшення, рятівним колом, яке допоможе родині витримати удар та відновитися.
Також страхування може стати й інструментом для накопичення коштів. Якщо регулярно відкладати навіть невеликі суми за довгостроковим договором страхування життя, то за певний період можна накопичити чималі кошти. Стратегія вибору страхового партнера в цьому випадку буде залежати від того, планує жінка повертатися в Україну чи ні. Якщо українка планує залишатися в країні перебування, то заключати накопичувальний договір потрібно якнайшвидше з місцевою страховою компанію – адже українкам, які знаходяться за кордоном, скоріше за все, не вистачить місцевого страхового стажу для отримання високої пенсії від держави. А в деяких країнах державна пенсія є мінімальною, в той час як більша частина пенсії сплачується за рахунок власних заощаджень. Тому варто вже зараз самостійно подбати про своє майбутнє. Якщо ж жінка планує повертатися в Україну, то я раджу укласти договір з українською компанією – бо саме в Україні жінка буде потребувати додаткову пенсію у майбутньому, та й умови інвестування, які мають страховики в Україні, наразі дають можливість отримати більший інвестиційний дохід.
Та можливості, які надає страхування, не обмежуються захистом життя, здоров’я та накопиченнями. Важливим видом страхування, якому ми часто не приділяємо належної уваги, - є страхування відповідальності, яке може захистити українців за кордоном від неочікуваних фінансових втрат. І мова йде не лише про автовласників і обов’язкову автоцивілку, а про відповідальність перед третіми особами в цілому. Це може бути відповідальність мешканця під час винайму житла (перед орендодавцем, перед сусідами), відповідальність під час здійснення певної підприємницької діяльності тощо. Помилки можуть траплятися всюди. Але за кордоном вони можуть коштувати значно дорожче: існує мовний бар’єр, є певні особливості судові системи, з якими українці не знайомі, переселенці зазвичай не мають знайомих юристів чи адвокатів у своєму оточенні. Всі ці фактори можуть призвести до серйозних матеріальних втрат навіть за відсутності прямої вини людини у збитках третьої особи. Страхування відповідальності, де зазвичай до врегулювання події долучаються і спеціалісти страхової компанії, може вирішити цю проблему.
Який шлях обрати – кожна жінка визначатиме сама. Але фінансовий світ дає нам безліч фінансових інструментів, які потрібно використовувати.
