Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.06.2020 15:50

Чи скористається Україна економічним потенціалом сфери музичної індустрії?

Правознавець Ініціативної групи Всеукраїнської профспілки музичної індустрії

Чи здатні ми стати в Європі «новою» Південною Кореєю, яка через інвестиції в культурні та креативні індустрії перетворилась на країну з квітучою економікою?

Ці питання особливо актуальні в пост карантинний період. Наша музична (гастрольна) індустрія, оговтуючись від першого шоку та економічних втрат через зупинку на карантин, почала замислюватись над шляхами виходу з карантину зокрема, та рівнем розвитку креативних і культурних індустрій в Європі і світі загалом. Настав час застосовувати концепцію «постіндустріального суспільства» та «суспільних мережевих структур» на яких ґрунтується розвиток креативних і культурних індустрій   за останнє десятиріччя. Європейські країни, Великобританія та США, країни Азії розбудовували своє бачення цих індустрій відповідно до тих галузей культури, які найбільше розвинені на їх територіях і розробляли свою політику і законодавство враховуючи ці фактори, їх державну підтримку та ін. Що відбувається у нас? Як саме формується державна політика з розвитку культурних та креативних індустрій, яке місце в них займає музична індустрія як така, що історично має світовий потенціал та експортує сформованих виконавців в країни ближнього зарубіжжя, в той час, як може живити нашу економіку значними надходженнями до бюджету? Про все це по черзі.

Культурні індустрії відрізняються від класичних мистецтв тим, що вони копіюють продукт, який має культурну цінність, тоді як класичне мистецтво створює оригінальні твори (живе виконання музичного твору, опера, балет та ін.). На сьогодні майже всі мистецькі твори підлягають копіюванню і цим забезпечується широкий доступ до них, хоч і з меншою культурною цінністю. Так, до культурних індустрій можна віднести музичну індустрію, кіноіндустрію, книговидання і т.д.). Креативні індустрії охоплюють прикладні напрями культури, мистецтво та інновації, а їх кінцевий продукт переважно відрізняється функціональністю (мода, дизайн, реклама, архітектура, ІТ та інше). 

ЮНЕСКО розділяє поняття «культурні індустрії» і «креативні індустрії». Культурні індустрії - це індустрії, які об'єднують створення, виробництво і комерціалізацію змісту культурного і нематеріального характеру. Це зміст, як правило, захищений авторським правом і може приймати форму товару або послуги. До культурних індустрій відносять друк, публікації, мультимедіа, аудіовізуальні продукти (музичні записи і кіновиробництво), а також ремесла і дизайн. Важливий аспект культурних індустрій для ЮНЕСКО в тому, що вони є центральним двигуном розвитку і збереження культурної різноманітності. Термін «креативні індустрії» охоплює ширший спектр видів діяльності. Креативні індустрії - це індустрії, в яких продукт або послуга містить значну частину художньої та творчої діяльності. Включають такі сфери діяльності як архітектура і реклама. Тобто визначення креативних і культурних індустрій формується через список, який представляє конкретні види діяльності, так чи інакше пов'язані з творчою працею.

Яка державна політика у нас? Пріоритетом державної політики є впровадження сучасних механізмів адміністрування і бюджетування, вдосконалення нормативної і правової бази, інтеграція у світовий культурний процес.

Після введення карантину комітетом Гуманітарної та інформаційної політики ВРУ було розроблено  Законопроєкт №3377 «Щодо підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу». Ми вдячні, за державну підтримку «креативних індустрій», але давайте детальніше розберемось, як саме наше законодавство врегульовує це поняття і яке місце в ньому займає музична індустрія? У 2018 р. було внесено зміну в ЗУ «Про культуру», якою дане таке правове визначення креативним індустріям, а саме «це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості». Автори цього визначення законодавче його закріплення бачили як початок нормотворчої роботи в сфері стимулювання комерціалізації інноваційної творчої діяльності, що базується на різноманітті форм культурного самовираження індивідуальної творчості, навичок талантів. 24.04.2019 р. КМУ своїм Розпорядженням затвердив Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій. Як же в нас підтримують музику, книговидання і кіно? Законом «Про створення інституту книги в Україні», прийнятим у 2016 р., створено спеціальний державний орган і щорічно надається державою фінансування на книговидання. Роком пізніше прийняли ЗУ «Про підтримку кіно», яким розроблено систему бюджетного фінансування зйомок кіно через спеціальні конкурси в державній установі з частковим поверненням коштів до бюджету з успішних картин.

А що ж з музичною індустрією? Вона успішно розвивається в Україні, але швидше не завдяки, а в супереч, адже не підтримується державою ні на законодавчому рівні, ні фінансово. Для прикладу, молодий письменник має змогу звернутись в Український інститут книги, молодий режисер може піти в Держкіно, а молодому музиканту не має куди звернутись у нашій країні.

На початку музичної індустрії знаходяться  автори та авторські колективи,  розвиток яких повною мірою залежить від культурної політики щодо їх підтримки. Останні події, пов’язані з карантинними обмеженнями, довели незахищеність всієї музичної індустрії. Якщо немає аудиторії, яка споживає культурний продукт, то в рамках ринкової логіки безглуздо створення того чи іншого культурного продукту. Зверніть увагу на представників української молоді віком від 13 до 18 років. Вона переважно слухає російський реп і за цю аудиторію українські виконавці вже мають боротись, оскільки в якийсь момент просування в соціальних мережах цього продукту було більш агресивним. І тут мова не стільки про економічні показники, як про необхідність виваженої культурної політики. Тільки значна кількість авторів забезпечує розвиток посередників, а саме продюсерських центрів, видавництв і телекомпаній. В Україні великий відток авторів за кордон через відсутність сплати авторської винагороди.

Тим не менш, розглянемо покроково, як працює  музична індустрія? На  етапі виробництва і тиражування відбувається тісна взаємодія компаній-посередників з авторами або з авторськими колективами. До компаній-посередників відносяться телекомпанії, видавництва або продюсерські центри, які працюють із запропонованим матеріалом. Основні суб'єкти етапу споживання - це продюсери, PR-менеджери, організатори гастролей, музичні магазини, телевізійні канали та радіостанції, журналісти і музичні критики, виробники музичних інструментів. Ця діяльність спрямована на просування продукту. На другому етапі розміщення на стрімінгових сервісах включаються суб'єкти, оснащені необхідним технічним обладнанням, це і творці телевізійних каналів, виробники друкарської продукції, виробники супутніх товарів, а також суб'єкти, що спеціалізуються на авторських правах і роботі з правовласниками. Взаємодії на цьому етапі носять ринковий характер. Заключний етап – споживання аудиторією. Взаємодії на даному етапі залежать від смакових пристрастей споживачів. Як показує досвід Європи, 1 євро вкладений в музичну індустрію повертається з прибутком в 4-6 євро, а в деяких випадках до 10 євро!

Профільний комітет ВРУ не має відповідного підкомітету. Профільне міністерство так швидко видозмінюється, що відповідний відділ чи управління ще не співпрацюють з ринком. Відповідного Закону, який надав би підтримку авторам і виконавцям ми не маємо. Через несприятливі умови у сфері роялті і відсутність підтримки, не один український виконавець переїхав для роботи за кордон. Але з такою державною політикою ми втрачаємо не лише таланти, а і великі кошти і перспективи. Важливо підняти цю тему для обговорення науковців, експертів, представників влади, що б застосувавши іноземний досвід створити відповідну Агенцію розвитку музичної індустрії, яка буде ефективно опікуватись розвитком сучасної української музики.

Для розвитку музики необхідно створити прийнятні умови, розробити дієве законодавство для виплати авторської винагороди і сучасний закон про гастрольну діяльність. Враховуючи, що на сьогоднішній день ми знаходимося  в стані війни, як в інформаційному, так і в культурному полі, тому необхідна державна політика, щодо формування сучасного україномовного контенту, спрямованого на молоду цільову аудиторію.

Як показує позитивний досвід Південної Кореї, розвиток музичної індустрії - це робочі міста та значний вплив на зростання економіки. Україна має великий потенціал в музичній сфері (перемоги на конкурсі «Євробачення») та в  сфері  ІТ. Має велику кількість прогресивної і творчої молоді, яка при державній підтримці, могла б вибороти у «догматичної Європи» великі перспективи у найближчому майбутньому! На сьогодні, надважливо створити професійні альянси, які зможуть об’єднати представників музичної індустрії для співпраці з органами державної влади і відпрацюванню нової галузевої політики, яка базується на спільних інтересах і забезпечить економічне процвітання її представників. Для цього створюється Всеукраїнська профспілка працівників музичної індустрії, а саме, для отримання ініціатив від працівників індустрії, які базуватимуться на спільних інтересах, а не на ідеологічних суперечках про елітарну культуру  на базі складного державного регулювання. Така Профспілка зможе приймати участь в процесі розробки стратегії розвитку Музичної індустрії України на наступні п’ять років та сприяти її створенню.     

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net