Не тільки БЕБ або чого не вистачає в урядових законопроєктах для бізнесу

Минулого тижня уряд вніс в парламент одразу два законопроєкти, які могли б перезавантажити відносини з бізнесом. Вони стали продовженням рішення РНБО та указу Президента, ухваленого після арешту Ігоря Мазепи та наступних переговорів з підприємцями. Аудит кримінальних проваджень та мораторій на будь-які процесуальні дії щодо бізнесу на 3 місяці стали ключовими пунктами указу РНБО. Ну і законопроєкти про БЕБ.  

Тим не менш, якщо саме рішення Ради нацбезпеки та оборони було сприйнято бізнес-спільнотою достатньо позитивно, то законопроєкти, які мали б реалізувати домовленості на рівні законодавства, одразу ж нарвалися на критику бізнес-асоціацій як такі, що “не дозволять перезавантажити роботу БЕБ” та й взагалі не вирішать існуючих проблем.  

Зрештою, попередні спроби вирішити проблему тиску на бізнес через зміни в підслідності повністю провалились. Так, попри те, що парламент забрав у СБУ можливість розслідувати “економіку", вони творчо підійшли до справи і відкривають справи проти бізнесу вже за іншими статтями - фінансування тероризму, державна зрада тощо. Так, лише за останній 2023 рік Служба відкрила 200 кримінальних проваджень проти бізнесу. Ще цікавіша справа з підслідністю ДБР, якому взагалі ніколи і не надавали повноважень розслідувати "економіку" - Бюро створювали для розслідувань зловживань самих правоохоронців та державних службовців. ти м не менше, минулого року ДБР відкрило 197 проваджень проти бізнесу, тобто лише на 3 менше, ніж СБУ. 

Якщо ми хочемо кардинальних змін у відносинах правоохоронці - бізнес, потрібні зміни для всіх силовиків. Виключити зловживання та змінити підходи до проведення обшуків, встановити обов’язки для правоохоронців під час проведення слідчих дій може законопроєкт 9211, який ми внесли до парламенту разом з колегами з Мінцифри. 

Що не так з обшуками у бізнесу 

Сьогодні у наших правоохоронних органів достатньо широкий перелік повноважень під час обшуків. Вони надані для захисту інтересів держави. Однак, як це не прикро визнавати, але іноді такий інструмент боротьби зі злочинністю як обшук використовується для тиску на легальний бізнес. На жаль, за три роки роботи Парламентської спецкомісії з питань захисту інвесторів ми отримували з десяток таких звернень. 

Для українського бізнесу обшуки та подальший арешт майна створює серйозні незручності для роботи, а інколи і зовсім блокує діяльність. Наразі під час обшуку правоохоронці можуть вилучити фактично будь-що: техніку або партію товару, якщо вважатимуть, що це “речовий доказ” “злочину”. 

Ще більш болюче питання – вилучення грошових коштів. Часто дозвіл на таке вилучення готівки не фігурує в ухвалі про обшук, з якою приходять силовики, тож готівку вилучають по процедурі “тимчасово вилученого майна”, оскарження якого не прописано в кримінальному процесуальному кодексі. Відповідно, у власників немає механізму, як законно і оперативно повернути це вилучене майно, зокрема і гроші. І це велика проблема. 

Випадок з нашої практики – під час обшуку в однієї з компанії розробників ігор у Вінницькій області, слідчі вилучили 2000 ігрових приставок Playstation 4. Правоохоронці так і не довели, що приставки були знаряддям злочину, їх повернули компанії лише за 1,5 року і половина з них за цей час зникла. Відповідальності ніхто не поніс. 

І саме такі ситуації потрібно виправляти. Для цього ми пропонуємо Верховній Раді ухвалити законопроєкт 9211, який допоможе прибрати ці зловживання з боку окремих силовиків під час обшуків та зробити процес більш цивілізованим. 

Що пропонує 9211

Загалом законопроєкт має 5 ключових норм. 

Перша і ключова норма законопроєкту - знищення корупційної схеми з арештом готівки, що не підлягає оскарженню і поверненню. Цим грішать більшість силовиків і цю схему ми закриваємо, як зазначалось вище. 

Друге: як правило заборона вилучати техніку під час обшуків - інформація з неї має копіюватися. Для цього на законодавчому рівні пропонуємо розмежувати такі поняття як «електронна інформація», яка міститься на комп’ютерах, та сама «техніка». Зрештою, є позиція Верховного Суду, за якою техніку вважають лише носієм інформації, а інформацію, скопійовану на інший носій також визнають оригінальним документом. 

Тож якщо під час обшуку слідчий вважає, що на техніці може бути інформація, важлива для слідства, він зобов’язаний буде забирати саме інформацію, а не техніку. Тобто, копіювати інформацію з комп'ютерів. Для вилучення комп'ютерів та іншої техніки потрібна буде ухвала суду й обґрунтування, для чого потрібна саме техніка. 

Третє: у виняткових випадках буде дозволено вилучати техніку - лише якщо слідчий зміг обґрунтувати, що саме техніка є знаряддям злочину, і суд дозволив її вилучити. В такому випадку слідчий зобов’язаний надати можливість власникам скопіювати інформацію з неї. 

Крім того, вперше на законодавчому рівні ми вводимо терміни, на який накладається арешт – 60 днів. Після чого вилучена техніка підлягає поверненню, якщо не пред’явлено обвинувачення. 

Зараз арешт на майно накладається безстроково. Якщо наклали арешт на майно і протягом 60 днів особі не пред’явили обвинувачення, таке майно має бути повернуто її власнику (слідчий має провести всі необхідні експертизи, скопіювати інформацію і повернути майно, якщо на ньому немає слідів злочину).

Четверте: законопроєктом ми даємо нові права для користувачів та власників приміщень - вони зможуть знімати процес обшуку на відео, що унеможливить спекуляції з боку слідчих. 

І п’яте: прокурор зобов’язаний скасувати арешт майна одночасно з винесенням постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Якщо цього не відбулося, власник може подати скаргу на дії прокурора. Це теж вкрай важлива норма, адже на сьогодні навіть після закриття кримінального провадження, арештоване майно особі не повертається. Тож власник такого майна змушений додатково наймати адвокатів, подавати клопотання на зняття арешту і ходити вибивати повернення свого майна. 

Ми готові для подальшої роботи над текстом законопроєкту, щоб знайти ідеальний баланс: зберегти повноваження правоохоронних органів для боротьби зі злочинцями та водночас унеможливити безпідставний тиск на бізнес, який вже давно чекає на ці зміни.

Законопроєкт 9211 максимально конструктивний: захищає права бізнесу при обшуках і при цьому не блокує розслідування проти «поганих хлопців». Тим не менше, ми відкриті до роботи над законопроєктом, щоб зробити його максимально збалансованим і ефективним. 

Але затягування розгляду законопроєкту правоохоронним комітетом Верховної Ради повинно припинитись! Тим паче, що законопроєкт вже давно готовий до розгляду. Тож м’яч на полі правоохоронного комітету.

Не тільки обшуки 

Повертаючись до рішення РНБО і Указу Президента на його виконання, серед ключових пунктів Указу було ще дещо цікаве і цілком практичне. Так, Указ передбачає аудит кримінальних проваджень проти бізнесу та 3-місячний мораторій на процесуальні дії по відношенню до підприємців. Така собі 3-місячна передишка, яку критично важливо використати для напрацювання і прийняття системних рішень, зокрема по змінах до законодавства і нормативки.

Окрім змін, які запроваджує законопроєкт 9211, ще одна проблему, вирішити яку варто на законодавчому рівні -  це переслідування бізнесу через старі землевідведення. Частина кримінальних проваджень відкривається навіть за фактом відведення землі попередніми власниками десятки років назад. Навіть наша Парламентська спецкомісія по захисту інвесторів має в роботі 3 кейси, де проблеми інвестору створювались через “розслідування” землевідведення під інвестиційний проєкт. Частина “розслідувань” починається через десятки років після відведення ділянки і після появи там фінансово спроможного інвестора. 

Рішенням цієї проблеми може бути амністія по землевідведеннях за певними критеріями: категоріями земель, типами інвестпроєктів або давності землевідведення. Тема складна, дискутовна і потребує експертного підходу. Тож у Парламентській спецкомісії ми запрошуємо усіх, хто має своє бачення, а ще краще експертизу  долучитись до пошуку найкращого рішення. 

Аналогічна пропозиція може бути поширена і на питання приватизації. Принаймні лише за останній рік економічний комітет Верховної Ради тричі підіймав питання відлякування потенційних інвесторів від приватизації через відкриття кримінальних проваджень правоохоронцями. 

Випадки, в яких правоохоронці ставляться до бізнесу як до небезпечних злочинців, мають припинитись. Інакше ніяких інвестицій наша країна не отримає.

Тому ми у Парламентській спецкомісії з питань захисту прав інвесторів виходимо з ініціативою створити групу з підготовки цих та інших законодавчих рішень для зменшення тиску на бізнес. 

Часу небагато - лише 3 місяці. Зрештою, наступні 3 місяці будуть вирішальними і покажуть, чи серйозно ставиться правоохоронна система до Указів Президента. А ми – знайти комплексні рішення. Дуже сподіваюся, що вдасться.