Як ДТЕК домігся підняття ціни на електрику та створив загрозу національного масштабу
Напередодні нового опалювального сезону давайте зафіксуємо хто що зробив і не зробив для запобігання кризи.
Ринок електроенергії від початку року «штормить» і тримає курс на загострення енергетичної кризи: зрив підготовки до осінньо-зимового періоду, віялові відключення та залежність від імпорту електрики з країни-агресора. Напередодні нового опалювального сезону давайте зафіксуємо хто що зробив і не зробив для запобігання кризи.
• Все почалось з того, що в травні 2021 року, через збільшення пропозиції електрики при падінні обсягу споживання, ми вперше отримали наднизьку ціну на електрику – близько 500 грн/МВт-год на ринку на добу наперед (РДН). Це в три рази менше за ціну, що була у лютому. Формальною причиною такого різкого падіння ціни назвали маніпуляції трейдерів. Детально про це писали тут.
• Згодом в ситуацію втрутився НКРЕКП і вже 2 червня без встановлення провини трейдерів, заборонив їм продавати електроенергію, яку вони ще не придбали за двосторонніми договорами. Тим, хто порушить – заборона торгувати спочатку протягом тижня, а у разі повторного порушення – протягом місяця. Найбільші ж виробники - «Енергоатом», «ГарПок» та ДТЕК вимагали від регулятора заборонити трейдерам взагалі торгувати та встановити мінімальну ціну продажу, тобто прибрати конкурентів і отримати можливість «знімати вершки».
• Протягом місяця ситуація на РДН дещо стабілізувалась, але 4 липня ціна знову різко впала до 426 грн/МВт-год. Цього разу НКРЕКП перевірив і встановив іншу причину: зменшення попиту на ринку на добу на перед і збільшення його ринку двосторонніх договорів. Просто компанія ДТЕК чомусь вирішила змінити ринок і укласти договори з «Д.Трейдінг» та «Юнайтед Енерджі». Через що РДН втратив 40% попиту і отримав різке падіння ціни. Схоже, що це було усвідомлене нанесення збитків самому собі через обвал ціни з метою домогтись чогось більшого. НКРЕКП запідозрив ДТЕК у зловживаннях, на що мав би миттєво відреагувати Антимонопольний комітет. Та, замість розслідування, Комітет всього лише розпочав дослідження ринку.
• Для стабілізації ситуації того ж дня НКРЕКП знову «активував» ручне регулювання ринку, встановивши до 8 липня нижній прайс-кеп на рівні нижче собівартості але майже двічі більше найнижчої ціни на ринку. У результаті ДТЕК повернувся на РДН. Але ціна тримається все ще нижче собівартості основних виробників, в тому числі й самого ДТЕК. І з часом збитки відчують всі – виробники, трейдери, постачальники.
• Вже через тиждень 14 липня Верховна Рада проголосувала за закон №3508-д, який обмежив трейдерам продаж електроенергії на РДН: не більше 10% від обсягу двосторонніх договорів. Щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку, зобов’язала виробників до 1 квітня 2022 року продавати електроенергію за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах.
Отож ДТЕК, якого звинувачують у зловживанні ринковою владою, використавши адміністративний ресурс, не погребувавши шантажем залишити країну без тепла та зірвати підключення до європейської енергетичної системи, все ж частково добився свого.
• Щоб допомогти виробникам отримати кошти необхідні для підготовки до опалювального сезону, з 30 липня НКРЕКП таки підняв верхню межу ціни на РДН та ВДР до рекордних 2000 грн/мВт-год вночі та 4000 грн/мВт-год вдень.
З одного боку це може допомогти виробникам отримати кошти, необхідні для підготовки до опалювального сезону. А з іншого - до ціни на РДН прив’язаний ринок двосторонніх договорів. Постачальники, які законтрактували значні обсяги за двосторонніми договорами з виробниками, при оплаті останнім за електрику не захищені від цінових гойдалок на РДН. І якщо постачальники розраховували на дешеву електрику, на момент фактичного постачання вона може обійтись їм дорого. Звідси і не виконані умови договорів, відсутність оплат.
«Досягнення» на початок серпня
На складах виробників теплової енергії критично низькі запаси вугілля: на третину менше запланованих Міненергетики та на 75% менше ніж в цей період минулого року. Кошти для їх поповнення відсутні, адже близько чотирьох місяців працювали на межі виживання. І як повідомляє найбільший тепловий виробник, «за 5 місяців 2021 збитки від виробництва е/е підприємствами ТЕС ДТЕК Енерго вже склали 1,2 млрд грн».
І знову ДТЕК підловили на маніпуляціях. Телеграм-канал «Монополіст» розкрив подробиці того, як «ДТЕК Трейдинг» купує дешеве вугілля та постачає на ТЕС своєї групи дорожче, щоб вивести прибуток з останніх. Вже у першому півріччі 2021 року він заробив 1,8 млрд. Поки ТЕС офіційно збиткові, а вугільні склади пусті, тисне на владу з вимогою підняти ціни.
Середньозважена ціна на електроенергію на РДН перші три дні серпня зросла до граничних цін. Енергетичний гігант знову скористався можливістю та підняв ціну до максимально можливої. Звісно, треба ж відбивати кошти, які втратив за попередні місяці від своїх же дій. Такі «ігри» можливі лише з боку найбільших гравців, які видобувають 90% енергетичного вугілля та контролюють 70% виробництва теплової генерації. Іншим виробникам буде не солодко. Ще й ціни на дефіцитне національне вугілля та газ, зростають на світових ринках.
До холодів підходимо не підготовлені, без впевненості в забезпеченні теплом та ризиком жорсткого дефіциту електроенергії в осінньо-зимовий період.
А в цей час Антимонопольний комітет навіть не розслідує маніпуляції, шантаж, зловживання ринковою владою з боку компанії, яку вперто називає «немонополіст».
Очевидно одне, в найближчій перспективі треба очікувати подорожчання товарів та послуг, в ціну яких закладено вартість електрики. Хоча продовжують звучати байки про недопущення підвищення тарифів на електроенергію для населення. І без підвищення населення за все заплатить, тільки приховано. Допоки не вирішиться питання з приборканням монополіста та прозорою роботою ринку, шантаж та маніпуляції сильних цього ринку точно продовжаться. Адже апетити ростуть, як і бажання отримати більше влади.
Вперше опубліковано на Бізнес.Цензор
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 110
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5408
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4751
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4164
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2259
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 2129