Україна та Франція: історичний міст країн-партнерів

Історія Франції є дуже корисною для аналізу історії та майбутнього України та Європи. Давайте проаналізуємо факти. Утворення Франкської держави відбулось в 497 році та супроводжувалось нескінченними битвами за владу між франкськими династіями. Як відомо саме в цей час було засновано Київ, який став центром Київської Русі та центром східноєвропейської цивілізації на багато століть. Все пішло «не так» в тринадцятому столітті. В той час, коли у Франції відбувались процеси державотворення за правління нащадка Анни Ярославни Людовика ІХ в 1226-1270 рр, а вже в 1302 році було створено перший французький парламент - Генеральні штати, Київська Русь. Саме в цей час Київ боровся за свою незалежність з монголо-татарською навалою на Русь, яка почалась в 1237 році, призвела до падіння й руйнування столиці східного слов’янства в 1240 році та подальшої двохсотрічної окупації та зникнення Київської Русі. Православний та культурний центр східних слов’ян переміщується на північ. В 1299 році резиденція Митрополита Київського переїжджає до міста Володимир. Пізніше з центом у місті, заснованому Київським князем Юрієм Долгоруким, виникає виникає Московське князівство як уділ Великого князівства Володимирського яке з часом перетворюється на Московську державу.

У ХVIII столітті, коли у Франції формуються та розвиваються ідеї встановлення «царства розуму» під час епохи Просвітництва, а вже в 1789 році відбувається Велика Французька революція, на території України царський уряд і гетьманська адміністрація видають кілька указів про обмеження права переходу селян з однієї місцевості в іншу. Указ Катерини II від З травня 1783 р. законодавчо закріплював кріпосне право на Лівобережній і Слобідській Україні, забороняв переходи селян. Проголошення Першої Республіки у Франції та скасування кріпосного права в 1792 та 1793 роках відповідно роблять Францію центром розвитку демократії у Європі та світі. Україна відстає більш ніж на століття. Лише в січні 1918 проголошенням Четвертого Універсалу Україна здобуває незалежність та стає Республікою.

Дев’ятнадцяте слоліття в історії Франції ознаменувалось поразкою у війні проти Росії в 1813 році та розвитком державотворення, яке супроводжувалось створенням в 1848 році Другої, а вже в 1870 році - Третьої Французьких Республік.

Минуле століття і дві світові війни, в яких і Франція і народ України брали активну участь, особливо під час спротиву окупації нациської Німеччини, призвело до створення Організації Об’єднаних Націй, засновниками якої стали обидві наші країни, а вже в грудні 1991 року після проголошення Незалежності та Всеукраїнського референдуму Франція визнала Незалежність України. Втім, справжню незалежність Україна продовжує здобувати. Події Майдану, який за усіма ознаками нагадують нам Французьку революцію, та лінія фронту на війна проти російської агресії на Сході України стає справжнім кордоном між західною демократичною цивілізацією та східною постфеодальною неорадянською імперією.

Варто окремо згадати, що створення Богданом Хмельницьким Козацька держава та визвольна війна 1648-1657 рр. викликало інтерес у Франції. Про це свідчать інформація французьких дипломатів П'єра Шевальє і П'єра Лінажа де Восьєна з Варшави, яка спрямовувалась у вигляді доповідей голові французького уряду кардиналу Джуліо Мазаріні. Цікавим є той факт, що Уряд Франції того часу наполягав на згоді між козаками і Польщею та був проти будь-яких переговорів України з Московською державою. Джуліо Мазаріні навіть відрядив до Богдана Хмельницького свого представника Сельєр'є за думкою істориків для того, щоб завадити зближенню українського гетьмана з московським царем. Пізніше Франція підтримала Гадацбкий мир між Україною й Польщею, а вікіпедія нагадує, що «французький посол у Варшаві Люмбр, який керував польсько-шведською конференцією 1660 року в місті Оліва (зараз район Гданська), сприяв присутності представників козацтва на укладанні мирної угоди. А вже після Андрусівського договору (1667), коли почала активізуватися аґресія Росії проти України, Франція виступала на підтримку Україну та проти зміцнення Москви».

Усі наведені факти свідчать про те, що Україна та Франція є не просто країнами-партнерами з багатим історичним минулим та спільною боротьбою проти ворогів, усе це повертає нас до питання єдності європейської родини народів та західної цивілізації, за цінності якої Україна сьогодні продовжує платити найвищу ціну, що нараховує вже більше десяти тисяч життів українців, які стали живим щитом для Європи на українському Донбасі.