Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.11.2020 15:21

Драма "зелених": чому інвестори з України йдуть. І надовго

Директор компанії "Кліар Енерджі"

Держава хоче "кинути" цілу галузь. Країну чекають мільярдні виплати – за рішенням міжнародних судів. А ще припинення інвестицій, банкрутство системного оператора і проблеми у банків.

Крім того, за 5-10 років країні доведеться почати процес виводу блоків АЕС з експлуатації. І їх треба буде чимось замінити. Про будівництво нових атомних блоків мова навіть не йде: це надто великі кошти. Яка генерація замінить атомну?

Якраз пригодилася б потужна «зелена» енергетика. Але її не буде. Тому що фактично вже зараз її прирекли на знищення. Хто при здоровому глузді вкладатиме кошти в країну, де правила постійно змінюються?

Представники посольств Канади, Норвегії та Литви вже заявили, що відмовлятимуть інвесторів вкладати гроші в Україну через створену владою фінансову кризу в зеленій енергетиці, а також тиск на інвесторів.

І на цьому фоні Кабмін презентує економічну стратегію «Вектори економічного розвитку 2030». Одними із стратегічних цілей для української економіки Кабмін передбачає залучення до 2030 року 40 млрд дол інвестицій в розвиток енергетичної системи (на генерацію 23 млрд дол., передача та розподіл 17 млрд дол.), а також 10 млрд дол. інвестиції у відновлювану енергетику.

Також однією з цілей Кабміну є зменшення виробництва електроенергії на ТЕС та відповідно зниження вуглецевого сліду від паливно-енергетичного комплексу. Частку ВДЕ у структурі генерації електроенергії планують довести  до 25% .

Цікаво, як Уряд  збирається це реалізувати? Інвестори дивляться на передбачуваність, а передбачуваності в Україні немає.

 «Зелена» енергетика була чи не найперспективнішою галуззю в країні. Саме вона залучила найбільше коштів – 10 млрд доларів, майже четвертина всіх інвестицій в Україну за роки незалежності.

І це та галузь, яка швидко розвивалася і мала хороші перспективи. І зовсім не тому, що  «найбільший в світі «зелений» тариф» і надприбутки у інвесторів. Їх ніхто не отримував. Просто без державних субсидій відновлювальна енергетика у нас навіть не з’явилася б. Адже в країні і раніше інвестиційний клімат був  ризикованим, і гроші нам давали «дорогі». Більшість об’єктів ВДЕ збудовані на кредитні кошти, які й мали виплачуватись за рахунок «зеленого» тарифу. Тому, поки «Гарпок» не платить «зеленим», ті не сплачують по кредитах. Тому енергетична криза зачепить і банківську систему. 

Узагалі вся ця ситуація виглядає дуже дивно. Держава в особі Уряду з одного боку домовляється з інвесторами, а з іншого, в особі представників парламенту, – намагається визнати неконституційним предмет домовленостей – «зелений» тариф.

Дев’ять місяців Уряд та інвестори вели переговори та все ж таки уклали Меморандум про зниження «зелених» тарифів, який став основою ухваленого у липні Верховною Радою закону №810-IX . Тариф знизили ,  Уряд обіцяв стовідсотковий розрахунок за поточними виплатами і погасити до кінця 2021 борг (22,4 мільярда грн). 40% від цієї суми «Гарпок» повинен погасити вже в четвертому кварталі 2020-го. Закон передбачає, що 20% виробленої зеленої електроенергії в Україні має оплачуватися з бюджету, а також борги можуть погашатися за рахунок кредитування НЕК «Укренерго» після надання держгарантій компанії.

З серпня «Гарпок» з великими затримками, але розраховується. За вересень виплачено 100% від потрібної суми за зелену електроенергію, за жовтень – усього 8,04%. А от зрушень в оплаті накопиченого до 1 серпня боргу  взагалі не спостерігається. Навпаки: Міністерство фінансів повідомило, що не бачить можливості закласти до витрат держбюджету компенсацію виробникам електроенергії з ВДЕ,  і виступає проти пропозиції Міненерго про випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для компенсації боргів перед ВДЕ, які були утворені до 1 серпня 2020 року.

Але й це не всі сюрпризи від державних мужів. Паралельно з прийняттям закону, у липні, 47 народних депутатів звернулися до Конституційного суду з вимогою скасувати «зелений» тариф і визнати його неконституційним . Половина з них при цьому пролосували за закон №810. З одного боку вони начебто оскаржують «зелені» тарифи, а з іншого – повністю підтримують їх у законопроєкті, просто зменшуючи розмір.

Народні депутати наголошують на тому, що Верховна Рада України вийшла за межі своєї компетенції та перебрала на себе повноваження органів виконавчої влади щодо встановлення розмірів «зеленого» тарифу та визначення механізму його розрахунку. Оскільки поточні розміри тарифу та витрати на придбання електроенергії за ним є надмірно високими, економічно необґрунтованими та завдають шкоди економіці держави.

Що буде, якщо Конституційний суд стане на сторону народних депутатів?  Це стане сигналом міжнародним партнерам, що Україна не виконує свої зобов'язання.

Тут варто згадати досвід Іспанії. Країна активно залучала іноземні інвестиції в сферу відновлюваної енергетики до кризи 2008 року. У зв'язку з колосальним накопиченням субсидій і утворенням дефіциту енергосистеми, який має покривати держава, уряд Іспанії ввів ліміти на будівництво нових СЕС, скасував «зелений» тариф, і ввів ретроспективний податок для СЕС.

У першій же справі, яка розглядалася Міжнародним центром вирішення інвестиційних суперечок (ICSID), рішення було прийняте  на користь інвесторів. Позивачі наполягали на порушенні Королівством Іспанії статті 10 Енергетичної хартії (ECT), учасником якої, до речі, також є Україна.

Лише на 11справах Іспанія втратила приблизно €300–350 млн. Остаточна цифра була б в рази більшою. Тому уряд визнав помилку перегляду «зеленого» тарифу і схвалив план по забезпеченню стабільної додаткової винагороди у розмірі 7,398% до 2031 року, щоб інвестори відкликали судові позови. За задумом урядовців ці нові виплати допоможуть відновити довіру, стабільність і передбачуваність для інвесторів.

Розумно було б вчитися на чужих помилках. Очевидно, що ті кошти, які нібито українська держава зможе заощадити, відмінивши «зелений» тариф, повністю ляжуть на бюджетні виплати за підсумками  арбітражів. Виплата заборгованості є своєрідним іспитом для держави, від виконання якого залежить довіра інвесторів до майбутніх проектів, і не тільки в секторі ВДЕ, а й в усіх галузях економіки України. Зворотної, ретроспективної зміни закону у правовій державі не може бути.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]