Екологія та енергетика епохи Stay-At-Home-Economy (у часи карантину)

Українці мають успішно скласти іспит на міцність, взаємодопомога та соціальна відповідальність зможуть допомогти громадам перейти на вищий рівень.

Епідемії та хвороби спонукають влади міст та держав реорганізовувати життя людей. Історики вважають, що саме «чорна смерть», чума, яка забрала життя третини населення Європи, стала причиною падіння феодальної системи. Безправних кріпосних замінили наймані робітники. Маємо яскравий приклад і в нашій історії: епідемії дизентерії та черевного тифу на початку XX сторіччя призвели до підвищення гігієнічних вимог, створення централізованих систем водовідведення та каналізації в українських містах.

Що зараз? Пандемія коронавірусу та карантинні вимоги демонструють слабкі міста цивілізації, але водночас – шляхи вирішення болючих питань. Припинилось аеросполучення, зупиняються виробництва, закривають сполучення між містами та кордони між країнами. Що ми бачимо? Позитивний ефект для екології демонструють моніторинг повітря, світлини з космосу та навіть фото найзнаменитіших туристичних місць. Канали Венеції вперше за багато років мають прозору воду.

Це, безперечно, позитивний ефект для екології, але як щодо економіки? Галузі одна за одною прогнозують збитки. Єврокомісія виділила 37 млрд євро на підтримку секторів охорони здоров’я, ринку зайнятості, малих та середніх підприємств, які постраждали від поширення вірусу. IATA (Міжнародна асоціація повітряного транспорту) наголосила, що для відновлення світового авіасполучення потрібно до 200 млрд долл. і що 75% авіакомпаній мають запас коштів не більше ніж на три місяці.

Завдання професіональної спільноти та активної громадськості – побороти економічну кризу, зберігши тренд покращення рівня екології, тим більше, що досягнуті ці покращення дуже великою ціною.

Карантин вимагає від кожної людини відповідальності та усвідомленості. Це стосується не лише ставлення до свого здоров’я, але й уваги до стану планети загалом.

Тому ми очікуємо, що «підкачана» карантином усвідомленість прискорить втілення інновацій, які можуть покращити екологічну ситуацію на тривалий час, а не  лише на час пандемії за рахунок економічного спаду. Мова про системні рішення на різних рівнях – від домогосподарств до міст та країн.

На рівні домогосподарств має стати обов’язковим сортування сміття та відповідальне споживання. На рівні громад – будування сміттєпереробних заводів та міських ферм.

Для України вкрай актуальним є питання підвищення енергоефективності житлових будинків. Стан Stay-At-Home, залишатись вдома, у період спаду економічної активності (та доходів) має бути комфортним та менш обтяжливим для сімейного бюджету.

Пандемія коронавірусу актуалізувала досить простий рецепт зменшення викидів від транспорту (основний на сьогодні забруднювач повітря у містах). Висока щільність населення та численні пересування підвищують загрозу поширення вірусу, тож умовами карантину у багатьох містах запроваджено заборону на роботу громадського транспорту. На фоні цього зростає популярність концепції «двадцятихвилинних міст», коли городянин може потрапити до свого лікаря, на роботу або до друзів протягом 20 хвилин. Цей підхід вже намагається втілити в життя Мельбурн, використовують цю ідею у виборчих перегонах деякі політики (наприклад, мер Парижа Анна Ідальго).

Системним рішенням питання зменшення викидів може стати «нова електрифікація».

Згідно з дослідженнями Bloomberg New Energy Finance (BNEF - дослідницька організація, яка допомагає фахівцям з енергетики створювати можливості), лише електрифікація транспорту, будівель та промислового сектору в Європі може скоротити викиди парникових газів на 60% до 2050 року.

«Нова електрифікація» може відбуватися за допомогою поєднання "прямих" та «непрямих» змін. Під «прямими» мається на увазі розповсюдження електричних транспортних засобів у якомога більшій частині транспортного сектору та розповсюдження електричних систем опалення, таких як теплові насоси в будівлях та промисловості. «Непрямі» передбачають перехід на «зелений водень» - отриманий електролізом з використанням відновлюваної електроенергії - як паливо для забезпечення тепла для будівель та переважної більшості промислових процесів, які інакше будуть покладатися на викопне паливо.

Альтернативи відновлюваній енергетиці немає, хоча коронавірус завдав удару і по цій галузі. BNEF знизив прогноз глобального попиту на сонячну енергію на 2020 рік до діапазону від 108 до 143 ГВт, це падіння на 9% у нижній грані порівняно з попередньою оцінкою кінця 2019 року. Є побоювання, що цей рік може стати першим роком зниження глобальних сонячних установок з 1980-х. Стосовно вітру, то існує значний ризик зменшення попиту на вітрові установки від прогнозованих BNEF 75,4 ГВт на 2020 рік, але експерти все ще очікують, що цей рік буде рекордним для нових вітрових установок.

Суспільства готові і потребують таких змін, але відбутися вони можуть лише за сприяння політиків. Маємо надію, що коронавірус підвищить усвідомленість і українських можновладців. Питання екології та відновлюваної енергетики має стати пріоритетом.