Інвестиційне харакірі або Як уряд знищує довіру міжнародних інвесторів

Причина - ініціатива уряду щодо ретроспективного зниження зеленого тарифу. Зокрема, пропонується вже зараз опустити зелений тариф на 15% для діючих проектів СЕС та ВЕС. В обмін - уряд обіцяє продовжити зелений тариф ще на 5 років, до 2035 року. Це, мабуть, найабсурдніша ситуація цього року - на інвестиційному форумі відкрито оголосити про намір змінити правила гри, фактично, обманувши всіх інвесторів. 

Поки ж в Україні тривають баталії щодо ринку землі та легалізації грального бізнесу (з метою залучення іноземних інвестицій), заяви уряду технократів щодо залучення інвестицій - викликають лише посмішку. Фактично пропонується ошукати інвесторів у сфері, що вже принесла в нашу економіку реальні, а не віртуальні мільярди доларів. 

За даними Держенергоефективності за період з 2014 року по 3 квартал 2019 року, у “зелену” енергетику України інвестували понад 4,3 млрд. євро. За цей період ввели в експлуатацію 4000 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики та 2300 МВт нових теплових потужностей на біомасі. 

У світі ж відновлювальна енергетика б’є всі рекорди. Лише за минулий рік обсяг інвестицій у створення нових потужностей ВДЕ досяг показника 272,9 млрд дол. США. Це втричі вище, ніж відповідний показник потужностей генерації енергії з традиційних джерел. У 2018 році ВДЕ забезпечували 12,9% світової генерації електроенергії, що зменшило викиди вуглекислого газу на 2 мільярди тонн. Це суттєвий екологічний ефект, адже торік викиди СО2 від світового енергетичного сектору склали 13,7 млрд тонн.

Сфера ВДЕ зростає практично в геометричній прогресії. За період з 2009 по 2019 рік потужності “зеленої” енергетики збільшилися вчетверо - з 414 ГВт до 1650 ГВт. І це тільки початок для всього цивілізованого світу. Але не для нас. Чому? 

Основна причина - правова невизначеність. Люди, які жодного дня не працювали у специфічній сфері ВДЕ, намагаються “відкалібрувати” ринок в інтересах окремих осіб,  а не держави. Ні для кого не секрет, що ця сфера не надприбуткова. Окупність інвестиційних проектів починається від 5 і до 10 років. В таких умовах, основою успішності проектів є визначені та незмінні правила гри. Будь-які різкі коливання відлякують інвесторів, які ще вчора були готові інвестувати в нашу країну сотні мільйонів євро. 

Перші тривожні дзвіночки та “пріоритети” уряду проявились ще під час запровадження ринку електроенергії. Тоді з “зеленою” генерацією фактично відбувся колапс, виплати здійснювались з перебоями та не в повному обсязі, інвестори обривали телефони з питаннями: “Що врешті-решт відбувається?”. 

Для міжнародних інвестицій такі помилки просто неприпустимі. У всьому світі ведеться активна боротьба за кожну копійку інвестицій. Сучасний світовий ринок динамічний та глобалізований. Успішні країни давно це зрозуміли та готові буквально боротись за кожного інвестора, пропонуючи різноманітні стимули. В Україні ж ми наступаємо на одній й ті ж граблі, з таким підходом ризикуючи назавжди залишитись на маргінесах історії. 

В контексті останніх ініціатив українського уряду, хочу нагадати про один відомий всім “зеленим” виробникам кейс. Мова про ініціативу іспанського уряду щодо ретроспективного зниження зеленого тарифу, яка коштувала платникам податків сотень мільйонів євро. Країна програла їх в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів ООН (ICSID). Буквально на днях з’явилась інформація, що іспанський уряд погодив програму додаткових “стимулів” виробникам зеленої енергії, за умови відкликання ними позовів до міжнародного арбітражу. В іншому випадку країна ризикує втратити ще більше, адже суд стане на сторону ошуканих інвесторів. 

Цей приклад дуже актуальний для України, адже зараз ми на порозі таких “новацій”. Дурний вчиться на своїх помилках, а розумний на чужих. В цій ситуації хотілось би, щоб ми вчилися саме на чужих.