Телеінквізиція в законі
З одного боку - дійсно круто. ЗЕкоманда півтори року як «забила» на усі конкурси і призначає усіх кого хоче. Тому саме формулювання уже прорив. Але є пені нюанси.
269 народних депутатів ухвалили за основу в першому читанні законопроєкт №4107. Про цей закон «слуги» говорять як про такий який спрямований на забезпечення незалежності (!!!) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та розблокування роботи регулятора з урахуванням карантину.
Цим документом пропонують внести зміни до законів «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та «Про адміністративні послуги».
Профанація
Згідно законопроєкту призначення членів Нацради можливе лише після конкурсу. Це записано у статті 6 Закону. З одного боку - дійсно круто. ЗЕкоманда півтора року як «забила» на усі конкурси і призначає усіх кого хоче. Тому саме формулювання уже прорив. Але є певні нюанси.
У законопроєкті сказано, що Президент зможе призначати на вакантну посаду члена Національної ради особу тільки з числа кандидатів, які відібрані конкурсною комісією та з урахуванням критеріїв, визначених цим Законом і не порушує Конституцію. Але з цього приводу у 2009 році було роз’яснення Конституційного Суду України. Відповідно до цього рішення законами України не можуть встановлюватися будь-які повноваження глави держави, за винятком тих, що визначені Конституцією України, як і певні обмеження цих повноважень, оскільки вони також повинні закріплюватися безпосередньо Конституцією України. Тому благий намір - це популізм та профанація.
Крім того, згідно Конституції Президент України самостійно, без участі будь-яких органів наділений Конституцією України правом створювати у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Тобто, Президент і так може створити конкурсну комісію та оголосити конкурс. Напевно, в Офісі Президента геть забули про таку опцію, коли призначали президентську 4-ку Нацради. Наразі п’ять з восьми членів регулятора є вихідцями з "95 кварталу" чи каналу "1+1", тобто структур Ігоря Коломойського чи Володимира Зеленського.
Тобто, Президентові Володимиру Зеленському ніхто не заважав і тепер не заважає проводити конкурси. Навіщо вписувати цю норму у законопроєкт та підводити документ під Конституційний суд?!!
Парламенту відводиться роль кнопкодава
Прикриваючись незалежність регулятора «слуги» вирішили позбавити парламентські фракції та групи права подавати кандидатури до парламентської 4-ки Нацради. Тобто, політику Зеленському можна подавати свою 4-ку, а політикам з Верховної ради - ні.
Депутатам кандидатури пропонуватимуть громадські об’єднання та творчі спілки у сфері телерадіомовлення. Тобто, організація «Телевізійні рога і копита», яка створена в якомусь з кабінетів на вулиці Банковій, пропонуватиме народним обранцям «серед своїх членів авторитетних у сфері телерадіомовлення осіб». Ця цитата із законопроєкту. Отут написали чесно, бо подаватимуть «своїх», а не професіоналів.
Втім, до другого читання, автори законпроєкту обіцяють повернути фракціям та групам право подавати кандидатів на посаду членів Нацради. Але логіка документу така, що парламенту все одно відводиться роль статиста і кнопкодава. А тепер ще одна новела - це голосування має бути пакетним.
У ст. 5 Закону йде мова про одночасне призначення на всі вакантні посади членів Національної ради Верховною Радою України. Тобто, усіх чотирьох пропонують голосувати одним рішенням. За таким умов, депутатів позбавляють права не голосувати за негідника, якого «зашиють» у запропонованому «пакеті». Нині діє норма, коли за кожного кандидата Рада голосує окремо і рейтинговим голосуванням визначає найбільш достойного. Тобто, Президент свою четвірку призначає кожного окремим Указом, а парламент усіх чотирьох однією постановою.
Тут виникає питання, що робити якщо хтось з членів звільнився достроково? Чекати завершення повноваження решти 3-ох членів Нацради? Тим більше призначення членів регулятора з боку парламенту у різний час забезпечувала певну спадковість та незалежність. Адже повноваження членів Нацради не залежали від виборів до Верховної Ради.
Посилення функції «телеінквізиції»
«Слуги» не були б «слугами», якби вони, прикриваючись коронавірусом, не протягнули дуже небезпечну норму. В п. 3-5 прикінцевих положень пропонується передбачити проведення державним регулятором безвиїзних перевірок. При цьому, у рішенні Національної ради про призначення перевірки можуть бути зазначені документи, які необхідно надати ліцензіату та які стосуються предмету перевірки, а також записи телерадіопрограм або їх частин. А от терміни надання таких документів встановлює сама Нацради. Зважаючи на упередження ставлення регулятора до окремих мовників, вони можуть прийняти рішення надати документи прямо завтра. Не встигли - це розцінюється як відмова надати документи і це означає прощавай ліцензія.
Варто зазначити, що, а ні в чинній редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а ні в чинній редакції Закону не передбачена плановість чи «позаплановість» відповідних перевірок. Підставою для відповідних перевірок є виявлення Національною радою (за результатами офіційного моніторингу телерадіопрограм) фактів недотримання ліцензіатами вимог законодавства. Тому словосполучення «позапланова безвиїзна перевірка» це ноу-хау з поганим присмаком.
Висновок, запропоновані зміни жодним чином не сприяють незалежності такого регулятора як Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386