Досить часто доводиться зустрічатись з тим, що складаючи адміністративні протоколи за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники поліції складають протоколи ще й за статтею 185 цього ж Кодексу. Причому не за якусь там фізичн
Безпека дорожнього руху – це те, що стосується кожного з нас: і водіїв, і пішоходів. Тому важко переоцінити важливість боротьби з таким явищем, як пияцтво за кермом. Та неможливо побороти негативне явище відверто незаконними вчинками, до яких досить часто вдаються працівники поліції. І мова не тільки про порушення порядку проведення огляду на стан сп’яніння.
Досить часто доводиться зустрічатись з тим, що складаючи адміністративні протоколи за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники поліції складають протоколи ще й за статтею 185 цього ж Кодексу. Причому не за якусь там фізичну непокору, а за відмову віддати посвідчення водія. Не пред’явити, а саме віддати для вилучення. Наведу фрагмент протоколу:
«… громадянин Т. під час оформлення адмінматеріалів за ст. 130 КУпАП, на вимогу працівника поліції відмовився виконувати законну вимогу працівника поліції, передбачено ст. 265-1 КУпАП, а саме передачу посвідчення водія для подальшого вилучення».
На стиль викладення поліцейським обставин правопорушення звертати увагу ми не будемо, а спробуємо розкласти все по поличкам.
Отже, стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Максимальне покарання – до 15 діб адміністративного арешту, між іншим. Все досить серйозно. Та давайте акцентуємо увагу не на цьому, а на тому, що вимога або розпорядження мають бути законними. Тобто, поліцейський має закріплене в законі право вимагати, а той, до кого вимога адресована, має закріплений в законі обов’язок цю вимогу виконати. Ну, принаймні, відповідно до статті 19 Конституції України має бути так.
Стаття 265-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення дійсно передбачає можливість тимчасового вилучення посвідчення водія у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Але вказана норма закону не передбачає обов’язку водія віддати документи поліцейському. Можливо це передбачено іншими нормами?
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події та якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
Основні права та обов'язки водія транспортного засобу визначені статтею 16 Закону України «Про дорожній рух». Відповідно до неї водій зобов’язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Правилами дорожнього руху теж не передбачено обов’язку водія передавати поліцейському документи (підпункт «а» пункту 2.4). І не має значення для простої перевірки чи для вилучення.
Як бачимо, у поліцейського немає права вимагати передати йому посвідчення водія, а у самого водія, відповідно, немає обов’язку таку вимогу виконувати. Отже, вона є незаконною і відмова її виконати не може тягнути за собою відповідальність за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Свої права та обов’язки потрібно знати та вміти використовувати. А за їх захистом звертатись до адвоката. І звертатись вчасно!
