Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.09.2020 11:39

Гра в тютюнову монополію

Юрист Центра демократии и верховенства права (ЦЕДЕМ)

Залишаючи за дужками політичні аспекти справи Антимонопольний комітет України - ТОВ “Тедіс Україна”, зосередимо увагу на її юридичній складовій.

Останні декілька тижнів у інформаційному просторі України регулярно з’являються нові подробиці протистояння Антимонопольного комітету України із найбільшими тютюновими виробниками та дистриб’ютором на ринку первинного продажу сигарет – ТОВ “Тедіс Україна” (далі – Тедіс).

Рішення АМКУ №697-Р від 10 жовтня 2019 року вже стало підставою для гучних погроз державі Україна міжнародним арбітражем від тютюнових компаній, звільнень у Антимонопольному комітеті арештів на рахунках Тедісу та навіть втручання кіпрських компаній у судове протистояння сторін.. У цьому Рішенні Комітет встановив факт узгоджених антиконкурентних дій Тедісу і 8 виробників тютюнових виробів та виніс учасникам змови штраф на загальну суму 6.5 мільярда гривень.

Простіше кажучи, АМКУ вже вдруге за останні чотири роки виявив «картельну змову» та викрив існування монопольного (домінуючого) становища основних гравців ринку тютюнових виробів, які реалізують сигарети через одну компанію (Тедіс) та не допускають до ринку інших дистриб’юторів.

Перше “китайське попередження” Антимонопольний комітет зробив Тедісу ще у 2016 році. Тоді, відповідно до Рішення №551-р від 16.12.2016, дистриб’ютора-монополіста оштрафовали на 430 млн грн із зобов’язанням усунути порушення законодавства у сфері економічної конкуренції. Комітет встановив, що починаючи з 2013 року, понад 99 відсотків сигарет, вироблених в Україні, реалізовувалися виключно через ТОВ «Тедіс Україна», а для інших дистриб’юторів були створені умови, які не дозволяли конкурувати з Тедісом.

Тодішнє рішення Комітету пройшло довготривалий шлях процесів у господарському, апеляційному господарському та Верховному судах (справа №910/3047/17) й навіть отримало підтвердження законності вимог АМКУ. Однак порушник все одно не сплатив штраф і продовжував перебувати у статусі єдиного покупця сигарет для подальшого їх розподілу на ринку (монопсонія).

Відтак, 10 жовтня 2019 року Комітет, спираючись на встановлені у першому Рішенні 551-Р факти порушень антимонопольного законодавства в цілому та Закону України «Про захист економічної конкуренції» зокрема, ухвалив друге Рішення №697-Р, Ним державний орган визнав винними у порушенні правил конкуренції 8 компаній-виробників тютюнових виробів (ТОВ "Філіп Морріс Сейлз енд Дистрибьюшенс"; ПАТ "Філіп Морріс Україна"; ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна"; ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна"; ПАТ "Імперіал Тобакко Продакшн Україна"; "Імперіал Тобакко Юкрейн"; ТОВ "Бритіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна"; ПРАТ "А/Т тютюнова компанія "В. А. Т.-Прилуки") та одну компанію-дистриб’ютора тютюнових виробів – ТОВ “Тедіс Україна”.

Залишаючи за дужками політичні важелі протидії та тиску тютюнової індустрії на владу та державу в цілому, варто зосередити увагу на юридичній складовій цієї справи, яка може стати переломною у вже звичному домінуванні тютюнової індустрії над законом, коли інтересами держави нехтують на користь тютюнового бізнесу.

Розглянемо найважливіші правові аспекти протистояння АМКУ та тютюнової індустрії та деякі «але»:

1. Невдалий аргумент тютюновиків

Серед аргументів тютюнового лобі, чому обидва рішення АМКУ можна не виконувати є те, що Законом України «Про захист економічної конкуренції»  передбачено, що подача позову про оскарження рішення Антимонопольного комітету автоматично зупиняє його дію і штрафні санкції не стягуються. 

Це частково відповідає дійсності: частиною 3 статті 60 Закону України передбачено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. При цьому згідно ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

• згідно з ч. 1 статті 48 цього Закону, ч. 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; 

• за результатами перевірки відповідно до ч. 5 статті 57 цього Закону;

• за результатами перегляду відповідно до ч. 3 статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до ч. 3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Але. Водночас, відповідно до ч. 4 статті 48 Закону з метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб’єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", таким, дія якого не зупиняється у зв’язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним чи переглядом відповідного рішення (постанови) господарським судом.

Отже, у разі ухвалення спеціального рішення АМКУ дія основних Рішень про накладення штрафу не може бути зупинена навіть у разі подачі до господарського суду позову проти них. Зауважимо, що хоча Комітет не скористався цією можливістю, а частина судових процесів триває, дія Рішень АМКУ не зупинена, і тютюнові компанії все одно вимушені сплачувати штрафи.

2. Судова відмова «картелю»

Наразі, у господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді перебувають на розгляді декілька справ за позовами фігурантів «картельної змови». Кожна із тютюнових компаній-порушників намагається оскаржити рішення АМКУ як поодинці, так і всі разом (про це згодом).

Але. Загальна тенденція ухвалення судових рішень поки що підтверджує законність рішення АМКУ №697-Р. Зокрема, 05.08.2020 господарський суд м. Києва відмовив повністю у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Філіп Морріс Україна" та ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб’юшн" до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення №697-Р. До речі, після цього, вищевказані компанії клопотали перед судом у іншій справі закрити провадження у зв’язку з добровільною сплатою 370 млн грн та 810 млн грн штрафів відповідно. 

Так само, 20.07.2020, відмову у задоволенні позову отримали і ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» та підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн», після чого обидві компанії сплатили свою частку штрафу у загальному розмірі 460 млн грн. назвавши це “тактичним кроком”.

Також невдачі у суді проти АМКУ зазнало ТОВ "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна", якому 29.07.2020 господарський суд м. Києва відмовив у задоволенні позову.

Ще однією компанією, яка залишилася без позитивного рішення суду є ПрАТ "А/Т тютюнова компанія” "В.А.Т.-Прилуки", якій все той же суд відмовив 16.07.2020.

Поразки у суді першої інстанції зазнав і “Тедіс”, якому суд відмовив у задоволенні позову 29.07.2020 у справі № 910/17891/19 про скасування рішення АМКУ №697-Р в частині накладення штрафних санкцій на ТОВ “Тедіс Україна” у розмірі 3 430 471 100 гривень.

Однак свою частину штрафів останні троє поки що не сплатили.

3. Процесуальні хитрощі

Одночасно у Північному апеляційному господарському суді кіпрські засновники ТОВ “Тедіс Україна”: Мегаполіс Юкрейн Інвестмент Лімітед, Лідертано Холдінгс ЛТД та Ебромар Індастріз Лімітед намагаються оскаржити рішення господарського суду м. Києва у згаданій справі 2017 року №910/3047/17 про скасування першого рішення АМКУ №551-Р. Позивачі прагнуть таким чином, вплинути на друге Рішення АМКУ №697-Р про стягнення 6.5 млрд грн, зупинивши його дію до моменту розгляду справи щодо рішення №551-Р.

Ця процесуальна хитрість про оскарження попереднього рішення АМКУ від фірм, які були засновниками Тедісу, застосовується вже не перший раз. У 2019 році Мегаполіс та Лідертано завалили позовами, апеляційними та касаційними скаргами господарські суди всіх трьох інстанцій. Основний аргумент скаржників полягав в тому, що винесення надвисоких штрафів “Тедісу” вдарить по його платоспроможності і це зашкодить інтересам кіпрських засновників.

Але. Суди категорично відповіли на закиди офшорних фірм, що справи Тедісу їх не стосуються.

Наприклад, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі за позовом Лідертано Холдінгс Лтд (Республіка Кіпр) до АМКУ, третя особа на стороні позивача – ТОВ "Тедіс Україна" про визнання недійсним та скасування рішень АМКУ №57 та №551-Р суд зазначив таке: “Враховуючи, що Лідертано Холдінгс Лтд ні законом, ні довіреністю не уповноважений представляти ТОВ "Тедіс Україна" у спірних правовідносинах, його клопотання про призначення експертизи на захист економічних інтересів ТОВ "Тедіс Україна" визнати обґрунтованим не можна.

Крім того, з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень  вбачається, що ТОВ "Тедіс Україна" зверталось до суду із позовом про скасування рішення АМКУ від 16.12.2016 № 551-р.

Таким чином, ТОВ "Тедіс Україна" в особі своїх повноважних представників реалізувало своє право на судовий захист у спірних правовідносинах і одержало остаточне судове рішення по суті спору.”

4. АМКУ завдає удару у відповідь  

До процесуальних змагань долучився й сам АМКУ, який подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ “Тедіс Україна” у сумі 3 430 471 100 грн (це відповідає частці зобов’язань “Тедіса” у штрафі 6.5 млрд).

29 липня 2020 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив законність вимог АМКУ про накладення арешту та правомірність ухвали господарського суду м. Києва з цього питання (справа 910/9359/20).

Колегія суддів зазначила, що оскарження рішень АМКУ в судовому порядку зупиняє їх дію, однак оскарження саме по собі не скасовує рішення Антимонопольного комітету України і не звільняє від обов’язку його виконання.

Це важливо з огляду на попередній невдалий досвід стягнення штрафу у 430 млн грн з ТОВ “Тедіс Україна”.

Звернімо також увагу на тезу суду про те, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ “Тедіс Україна” в межах суми накладеного рішенням № 697-р штрафу (3 430 471 100 грн) є адекватним заходом, спроможним забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову Антимонопольного комітету України. Разом з тим, невжиття таких заходів може призвести до того, що Державний бюджет України недоотримає відповідні кошти, якщо ТОВ “Тедіс Україна” ухилиться від виконання рішення суду.

Сплата штрафу в цьому випадку була б вигідною для “Тедіса”, адже затягування до моменту остаточного розгляду справи у судах неодмінно призвело б до додаткових збитків від арешту коштів на рахунках.

Але. Та сама суддя Господарського суду м.Києва, яка у липні арештувала рахунки Тедісу, 13 серпня 2020 року ухвалила нове рішення, яким скасувала арешт. В ухвалі зазначено, що арешт коштів ТОВ «Тедіс Україна» може привести до неможливості виконання зобов'язань підприємства з дистрибуції тютюнової продукції і, як наслідок, дефіциту легальних сигарет на полицях магазинів, а також до дестабілізації на тютюновому ринку України, втрат бюджетів і тд. 

Тепер вся увагу буде прикута до апеляційних скарг АМКУ та одного з народних депутатів України на цю суперечливу ухвалу суду з точки зору логіки та послідовності. 

5. Не погрожуй державі міжнародним арбітражем

Деякі фігуранти “картельної змови” пригрозили державі Україна міжнародним арбітражем. Зокрема, після ”тактичної” сплати штрафу про свої наміри судитися проти держави заявила група компаній “Імперіал Тоббако”.

Але. Схожі заяви вже звучали і в лютому 2020 року, однак справа до міжнародної судової битви не дійшла.

Чи наважиться хтось йти проти України – питання радше філософське, бо добровільна сплата штрафів виглядає все ж як визнання провини, а не ”тактичний крок”. На додачу, навряд чи хтось буде захищати порушників антимонопольного законодавства, бо у всьому світі основною ознакою вільної ринкової економіки є якраз добросовістна конкуренція із повагою до правових та етичних норм взаємодії всіх учасників.

Отже, як ми бачимо з численних судових справ проти Антимонопольного комітету України, тютюнова індустрія вдається не тільки до всіх можливих і допустимих законних засобів оскарження рішень про винесення штрафних санкцій. Але й намагається схитрити та навіть шантажувати державні інституції аби ухилятися від сплати штрафу і зберегти монополію на реалізацію сигарет.

Але. Сильна позиція сторони держави, яка полягає у суворому дотриманні АМКУ та судами норм матеріального й процесуального права щоразу демонструє свої успіхи. Тоді як тютюнова індустрія змушена врешті-решт виконувати законні та справедливі рішення Антимонопольного комітету та судів, які несуть невідворотнє покарання для учасників “картельної змови” за грубе ігнорування норм законодавства України про засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності. Адже зусилля органів державної влади, перш за все, мають бути спрямовані на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин – без втручання та шантажу тютюнової індустрії, яка і без того має безліч гріхів на своєму рахунку.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net