Імперії замало Криму та Донбасу…
або чому Шойгу створив командування Арктикою?
У цей вівторок – саме напередодні святкування Старого (Нового) року 13 січня 2015 року імперський Міністр оборони (РФ) Сергій Шойгу заявив, що найближчим часом відпрацює та затвердить план оборони Росії на 2016-2020 роки. Одіозна постать очільника військового відомства країни, яка фактично веде не об’явлену війну з Україною, не вагаючись прийняла рішення відкоригувати узгоджений позаторік 49 міністерствами та відомствами аналогічний план від 29 січня 2013 року.
Формально російський міноборони наголосив на «необхідності забезпечити сучасне розташування та суворе виконання держоборонзамовлення та прагнення вийти на встановлені параметри щодо сучасних зразків озброєння та військової техніки».
Але при цьому, в якості аргументів, Шойгу не забув згадати про розірвані відносини з НАТО, що «поставило альянс на роль потенційного ворога», питання анексованого Криму. А також, як він її бачить, - «громадянської війни на Донбасі». Із спритністю військового стратега міністр оборони Сергій Шойгу старанно вживає запозичені у Верховного головнокомандувача терміни «ополченці, партизани, місцеві бійці опору».
Важко сказати, чому керівника російської військової машини нажахали війська НАТО, яким останнім часом залишалося лише шукати російські підводні човни та літаки, які вперто грали в мовчанку та наче хижаки «не бачили різниці у чужій та своїй території» та активно провокували пілотів та моряків північноатлантичного альянсу на дії у відповідь.
Серед інших причин для корекції плану оборони країни - нарощування інфраструктури НАТО в Прибалтиці (Польщі, Румунії). А саме - створення складів озброєнь, логістичних схем постачання запасів пального, амуніції, припасів, законсервованих медичних модулів.
Звісно, накопичення військ та вдосконалення інфраструктури країн-членів НАТО, які відбуваються як плановий процес на тлі глобалізації та інформаційної революції, якщо і може злякати, то тільки країну, яка сама прагне стати світовим жандармом, нав’язуючи не тільки своє бачення шляхів подальшого розвитку, а й вперто не бажаючи бачити, що її дружби вже не хочуть вчорашні сусіди та стратегічні партнери (особливо слов’янського табору).
Але, як на мій погляд, вінцем стратегічної думки Шойгу стало створення так званого Об’єднаного стратегічного командування в арктичній зоні. Як повідомляють імперські ЗМІ, до теперішнього часу в основному вже сформовані угруповання військ нового командування на острівних територіях Росії в Арктиці, в тому числі на Новій Землі, Новосибірських островах, острові Врангеля, а також на мисі Шмідта.
У зв’язку з цим логічним буде передбачити, що контроль над Арктикою та величезними запасами природних ресурсів необхідний Росії вже зараз на випадок глобальної, ядерної війни, яка спроможна знищити усе живе на материках. Питна вода та ресурси – це дійсно потужний мотиватор для збільшення свого географічного впливу та розвитку більш сучасних систем озброєння, спроможних діяти навіть в 40-градусний мороз.
Залишається сподіватися, що рекордне падіння курсу рубля та зниження ціни на нафту, внаслідок яких життя в Росії перестає бути таким райдужним, а плани керівництва настільки неосяжними для розуму, стануть тими запобіжниками, які вгамують хворобливу уяву російських керівників, щодо шансів стати світовими господарями та повернуть їх на грішну землю.
Адже навіть бункер в Антарктиці із питною водою та запасами продовольства на 100 років не зможе врятувати від світового осуду, а прагнення зациклитися в своєму закуточку та блокувати прихід нових товарів, технологій, розроблених у кооперації зі світовими брендовими командами, не захистить від гальмування еволюційного розвитку в нашому, такому чутливому до глобальних змін, капіталістичному за суттю світі.
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 184
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 139
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 84
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 71
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 7234
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 4470
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 4173
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3728
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 3038