Деякі аспекти застосування РРО продавцями електроніки
Коротко про основні проблемні моменти застосування РРО продавцями електроніки, у зв'язку із внесенням змін до законодавства.

Нещодавно в мережі Інтернет пролунала скандальна новина про те, що деякі вітчизняні популярні магазини (інтернет-магазини) побутової техніки та електроніки при реалізації товарів не видають фіскальні чеки покупцям, що тим самим не виконують вимог Законодавства (http://kp.ua/life/580728-kakye-sety-elektronyky-staviat-na-vas-sety-yz-seroho-tovara)
Нагадаємо, що Законом України № 1791-VIII від 20.12.2016 було внесено зміни до ЗУ «Про захист прав споживачів» та до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до яких всі продавці технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному обслуговуванню зобов’язані видавати покупцям фіскальні чеки. Вимоги до змісту та форми фіскального чека встановлюються законодавством.
Перелік технічно складних побутових товарів міститься в Постанові КМУ №231 від 16.03.2017. До переліку увійшли практично всі побутові прилади та електроніка, серед яких також є: холодильники, мікрохвильові печі, мобільні телефони, телефони, годинники, квадрокоптери тощо.
Тобто все, що може стояти на кухні в домі, використовуватись для хатніх/офісних робіт, все чим можна користуватися в роботі, вдома та на відпочинку.
Однак попри те, що перелік технічно складних побутових товарів значно великий, він є ще й загальним, а тому може й не містити в собі всіх видів. У зв’язку з чим у продавців виникають цілком логічне питання:
А чи відносяться їх товари до Переліку визначеного в Постанові КМУ №231 від 16.03.2017?
Правильна відповідь на запитання має досить важливе значення, адже від цього залежить застосування чи не застосування РРО.
Якщо у Вас також виникають питання щодо віднесення чи не віднесення товару до Переліку, необхідно звернутись з відповідним запитом до Мінекономрозвитку. Принаймні саме на цьому наголошує ДФС в Індивідуальній податкові консультації №637/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК від 14.06.2017, аналогічна позиція була також викладена в Індивідуальній податковій консультації №206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК від 16.05.2017.
Тобто ДФС не вважає себе компетентним органом щодо віднесення товарів до конкретних класифікаторів.
Сьогодні в режимі нестабільної економіки деякі фізичні магазини та інтернет-магазин адаптувались до потреб споживачів різного статку та реалізовують товари, які були вже у використанні і гарантія на які вже вичерпала свій термін дії. У зв’язку з цим, у продавців виникають цілком логічне питання:
«Чи застосовується РРО при реалізації товарів бувших у вжитку, що містяться в Переліку, проте магазин вже не забезпечує гарантійне обслуговування?»
Якщо ж мова йде про реалізацію вже вживаного товару, який є у Переліку, однак на нього не встановлено гарантійного терміну, то ДФС з відповідним запитом радить звернутися до ТПП України, Науково-дослідного інституту судових експертиз або Мінекономрозвитву. Одночасно з цим контролюючий орган наголошує, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено (Індивідуальна податкова консультація №242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК від 18.05.2017; №205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК від 16.05.2017)
Відповідно до законодавства фіскальний чек- фізичний документ, який має бути наданий покупцю. Отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Підтвердженням цієї операції є видача фіскального чека. Однак сьогодні більшість оплат проводиться через мережу Інтернет із застосуванням сучасних розрахункових засобів. У зв’язку з цим у багатьох продавців виникає питання:
«Чи потрібно застосовувати РРО при продажу товару через мережу Інтернет, якщо кошти надходять на рахунок підприємства раніше, ніж здійснюється реалізація товару?»
Відповідь на це питання надало ГУ ДФС у Дніпропетровській області в Індивідуальній податковій консультації № 566/ІПК/04-36-14-10-15 від 12.06.2017. Зокрема роз’яснено, що отримання (повернення) коштів через РРО повинні проводити одночасно з розрахунковою операцією. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу інтернет видаються у випадках їх безпосереднього надання споживачу. РРО не застосовується якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі через банківську установу.
Разом з тим ДФС України в Індивідуальній податковій консультації №1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 11.07.2017 уточнив, що якщо покупець, використовуючи мережу Інтернет, замовив у підприємства товар і розрахунок за нього було здійснено електронним платіжним засобом, то підприємство зобов’язане видати йому розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій). Електронна квитанція про оплату замовленого на інтернет-сайті товару, яка надається банком, не може вважатись розрахунковим документом.
Якщо товар, який було оплачено раніше, доставляється кур’єрською службою, то продавець повинен доставити покупцю раніше роздрукований фіскальний чек. А якщо оплата товару відбувається безпосередньо кур’єру (поштовій службі) при передачі покупцю придбаного товару, фіскальний чек роздруковується з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур’єра (поштову службу) (Лист ДФС України №17922/6/99-99-14-05-01-15 від 17.08.2016).
Отже, як бачимо, у зв’язку з практичною реалізацією вимог законодавства виникають і питання, котрі потребують відповідей.
У будь-якому разі слід пам’ятати, що кожен суб’єкт господарювання є індивідуальним та має свої особливості, які значною мірою можуть впливати на позицію контролюючого органу.
У разі виникнення неузгодженостей та питань, щодо практичного застосування РРО все ж таки краще звернутись до компетентного органу для надання індивідуальної консультації. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк вчора о 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко вчора о 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус вчора о 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич вчора о 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука вчора о 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко вчора о 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський вчора о 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда вчора о 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 1176
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 429
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 299
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 152
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 148
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 7089
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 5341
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2964
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2604
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1980