Об’єднуйся або помирай

Всі, мабуть знають цю притчу: один прутик легко зламати, тоді як кілька прутиків разом – міцні та витривалі, і далеко не кожному до снаги їх зламати. В наших реаліях, в період економічної нестабільності, війни на сході та назріваючої суспільно-політичної кризи, заклик об’єднуватися як ніколи важливий. Об’єднуватися на всіх рівнях – з сусідами в ОСББ, з небайдужими українцями у волонтерські організації, з колегами у професійні спілки.

Український бізнес об’єднуватися не звик. Правда в тому, що ми, українці, на ментальному рівні ворожо сприймаємо будь яку колективізацію: одне покоління пройшло через жахіття радянського розкуркулення, друге – втратило всі свої заощадження в горезвісному банку «Україна» чи пенсійному фонді «Оберіг», третє – вклало гроші в житлову фінансову піраміду. Так склалося, що українець – чи то робітник, чи службовець, чи підприємець, втратив довіру до всього. От і живе за принципом: одному, хоч і важко, зате безпечніше.

Бути одному в наш час не лише важко, але і не раціонально. Виняток – такі монополії, як Укренерго, Нафтогаз, Укрзалізниця… - вони самі задають тон гри на ринку, самі ж в цю гру і грають. Але більшість бізнесів в нашій країні далеко не рівня Нафтогазу. Та і не повинні вони до цього рівня прагнути, бо великий, середній чи малий бізнес однаково важливий в маховику економіки. Як тоді маленькій компанії достукатися до своїх партнерів, конкурентів, представників влади, суспільних діячів та інших стейкхолдерів? Що зробити, щоб бути почутою, щоб впливати на прийняття важливих для галузі рішень, які  можуть визначити долю бізнесу? Моя відповідь – об’єднуватися з іншими компаніями сектору.

Нещодавно відбулася чергова зустріч голови ДФС Романа Насірова з бізнесом. Пан Насіров повідомив, що нарешті в Україні буде впроваджено інститут незалежних економічних операторів, про відновлення роботи електронного кабінету платника податків, про новий офіс аудиту. І взагалі, він дуже задоволений роботою ДФС: надходження до бюджету зросли, гроші на створення програмного забезпечення та оновлення серверів та дата-центрів виділяються, а якщо не виділяються, то бізнес завжди допомагає.

На зустрічі було близько 40 гостей. Всі вони – зайняті ділові люди зі щільним графіком. То чому ж вони залишили свої справи на кілька годин і прийшли на зустріч? Точно не заради того, аби почути, що сервери ДФС оновлюються, а надходження до бюджету зростають. Тим з них, хто переймається долею ДФС, було б достатньо почитати реліз на офіційному сайті. А прийшли вони заради того, щоб мати змогу особисто поспілкуватися з Головою ДФС – чи то в період сесії питань, чи вже після закінчення офіційної частини. 

Кожний озвучував своє конкретне питання – як повернути ПДВ, як заповнити декларацію, у кого отримати кваліфіковану консультацію, як здати декларацію, якщо місцева податкова відмовляється її прийняти, і т.д., і отримував конкретну відповідь. Для більшості з тих, хто був на зустрічі – то була чи не єдина можливість порадитися з очільником ДФС. Бо потрапити до чиновника в кабінет – не така й проста справа. Поговорити з ним і переконати розглянути конкретну пропозицію ще важче. Та і не треба йти в Міністерства та інші держструктури – потрібний чиновник сам прийде на зустріч, якщо бізнес спільнота збереться разом, щоб його вислухати.

Майданчики, щоб збиратися разом, є. В Україні це Європейська Бізнес Асоціація, Американська Торгівельно-Промислова Палата та ще кілька десятків галузевих спільнот. Але не всі компанії в Україні є членами вищезгаданих асоціацій – для прикладу, АСС має 630 учасників, ЕВА – 925. І це при тому, що станом на 1 січня 2015 р. кількість зареєстрованих в Україні юр.осіб складало 1, 201 млн!

В світі такі організації створюються або з метою захисту підприємців (профспілки, союзи і т.д.) або з метою лобіювання. І якщо для українських реалій професійні спілки – явище звичне і зрозуміле, і всім учасникам ринку зрозуміла роль спілки, то роль лобізму ми тільки починаємо усвідомлювати. В Україні секторів, компанії-гравці яких займаються лобізмом, не так вже й багато: фармацевтична, молочна, тютюнова, алкогольна, автомобільна галузь та інші. Між тим немає в економіці такої сфери, яка б не була чутлива до законодавчих змін. 

Саме участь у галузевих чи бізнес-асоціаціях дає можливість компанії, незалежно від її масштабів, бути почутою, брати участь у законотворчій діяльності і розвивати галузь, захищати спільні для всіх учасників ринку інтереси і виборювати кращі умови. Бо кожний бізнес окремо – це прутик. Товстіший чи тонший один – він однаково вразливий. А багато прутиків разом – це міцний віник, який зрештою вимете корупцію та наведе лад у нашому з вами спільному домі.