Об’єднуйся або помирай
Нещодавно відбулася чергова зустріч голови ДФС Романа Насірова з бізнесом. Всі гості – зайняті ділові люди зі щільним графіком. То чому ж вони залишили свої справи на кілька годин і прийшли на зустріч? Точно не заради того, аби почути, що сервери ДФС оновл
Всі, мабуть знають цю притчу: один прутик легко зламати, тоді яккілька прутиків разом – міцні та витривалі, і далеко не кожному до снаги їхзламати. В наших реаліях, в період економічної нестабільності, війни на сходіта назріваючої суспільно-політичної кризи, заклик об’єднуватися як ніколиважливий. Об’єднуватися на всіх рівнях – з сусідами в ОСББ, з небайдужимиукраїнцями у волонтерські організації, з колегами у професійні спілки.
Український бізнес об’єднуватися не звик.Правда в тому, що ми, українці, на ментальному рівні ворожо сприймаємо будь якуколективізацію: одне покоління пройшло через жахіття радянського розкуркулення,друге – втратило всі свої заощадження в горезвісному банку «Україна» чипенсійному фонді «Оберіг», третє – вклало гроші в житлову фінансову піраміду.Так склалося, що українець – чи то робітник, чи службовець, чи підприємець,втратив довіру до всього. От і живе за принципом: одному, хоч і важко, затебезпечніше.
Бути одному в наш час не лише важко, але і нераціонально. Виняток – такі монополії, як Укренерго, Нафтогаз, Укрзалізниця… -вони самі задають тон гри на ринку, самі ж в цю гру і грають. Але більшість бізнесів в нашій країні далеко не рівняНафтогазу. Та і не повинні вони до цього рівня прагнути, бо великий, середнійчи малий бізнес однаково важливий в маховику економіки. Як тоді маленькійкомпанії достукатися до своїх партнерів, конкурентів, представників влади, суспільнихдіячів та інших стейкхолдерів? Що зробити, щоб бути почутою, щоб впливати наприйняття важливих для галузі рішень, які можуть визначити долю бізнесу? Моя відповідь –об’єднуватися з іншими компаніями сектору.
Нещодавновідбулася чергова зустріч голови ДФС Романа Насірова з бізнесом. ПанНасіров повідомив, що нарешті в Україні буде впроваджено інститут незалежнихекономічних операторів, про відновлення роботи електронного кабінету платникаподатків, про новий офіс аудиту. І взагалі, він дуже задоволений роботою ДФС: надходженнядо бюджету зросли, гроші на створення програмного забезпечення таоновлення серверів та дата-центрів виділяються, а якщо не виділяються, тобізнес завжди допомагає.
На зустрічі було близько 40 гостей. Всі вони – зайняті ділові люди зіщільним графіком. То чому ж вони залишили свої справи на кілька годин і прийшлина зустріч? Точно не заради того, аби почути, що сервери ДФС оновлюються, анадходження до бюджету зростають. Тим з них, хто переймається долею ДФС, було бдостатньо почитати реліз на офіційному сайті. А прийшли вони заради того, щобмати змогу особисто поспілкуватися з Головою ДФС – чи то в період сесії питань,чи вже після закінчення офіційної частини.
Кожний озвучував своє конкретнепитання – як повернути ПДВ, як заповнити декларацію, у кого отриматикваліфіковану консультацію, як здати декларацію, якщо місцева податковавідмовляється її прийняти, і т.д., і отримував конкретну відповідь. Длябільшості з тих, хто був на зустрічі – то була чи не єдина можливістьпорадитися з очільником ДФС. Бо потрапити до чиновника в кабінет – не така йпроста справа. Поговорити з ним і переконати розглянути конкретну пропозицію щеважче. Та і не треба йти в Міністерства та інші держструктури – потрібнийчиновник сам прийде на зустріч, якщо бізнес спільнота збереться разом, щоб йоговислухати.
Майданчики, щоб збиратися разом, є. В Україніце Європейська Бізнес Асоціація, Американська Торгівельно-Промислова Палата таще кілька десятків галузевих спільнот. Але не всі компанії в Україні є членамивищезгаданих асоціацій – для прикладу, АСС має 630 учасників, ЕВА – 925. І цепри тому, що станом на 1 січня 2015 р. кількість зареєстрованих в Україніюр.осіб складало 1, 201 млн!
В світі такі організації створюються або зметою захисту підприємців (профспілки, союзи і т.д.) або з метою лобіювання. Іякщо для українських реалій професійні спілки – явище звичне і зрозуміле, івсім учасникам ринку зрозуміла роль спілки, то роль лобізму ми тільки починаємоусвідомлювати. В Україні секторів, компанії-гравці яких займаються лобізмом, нетак вже й багато: фармацевтична, молочна, тютюнова, алкогольна, автомобільнагалузь та інші. Між тим немає в економіці такої сфери, яка б не була чутлива дозаконодавчих змін.
Саме участь у галузевих чи бізнес-асоціаціях даєможливість компанії, незалежно від її масштабів, бути почутою, брати участь узаконотворчій діяльності і розвивати галузь, захищати спільні длявсіх учасників ринку інтереси і виборювати кращі умови. Бо кожнийбізнес окремо – це прутик. Товстіший чи тонший один – він однаково вразливий. Абагато прутиків разом – це міцний віник, який зрештою вимете корупцію та наведелад у нашому з вами спільному домі.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 729
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 300
- Реформа "турботи" 238
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 103
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7370
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 5262
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5031
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4224
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3170