Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.01.2024 10:21

Зупинення примусових торгів шляхом забезпечення позову про їх недійсність

Адвокат (судовий захист), магістр права

Зупинення примусових торгів до подання позову, шляхом звернення із заявою про забезпечення, у спосіб не передбачений процесуальним законом

22 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в рамках справи №  910/5361/22 (ЄДРСРУ № 111739159) досліджував наступні питання:

1)   чи дозволяє процесуальний закон застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, в разі подання заявником будь-яких інших позовів (наприклад, про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), ніж ті позови, що чітко визначено пунктом 6 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме позови про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

2) чи розповсюджується передбачена частиною 12 статті 137 ГПК України заборона на зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, на вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна за результатами електронних торгів, що були проведені в межах примусового виконання судового рішення за участю призначеного державним органом суб`єкта - Державного підприємства "Сетам", якому згідно з наказом Міністерства юстиції України від  29.03.2019 № 1008/5 доручено здійснювати функції з організації електронних торгів.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1)   накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)   забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3)   встановленням обов`язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 №   460-IX); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)   зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6)   зупиненням продажу майна, а) якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або б) про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7)   передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 8)   зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9)   арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10)   іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, зі змісту частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

(!!!) Об`єднана палата зауважує, що норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд зазначає, що оскільки обраний захід забезпечення позову (в співвідношенні з позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів)) прямо не передбачено частиною 1 статті 137 ГПК України, суд мав би з посиланням на пункт 10 частини 1 цієї статті зазначити закон або міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якими цей захід забезпечення позову передбачено.

Таким чином, з огляду на пункт 10 частини 1 статті 137 ГПК України об`єднана палата зазначає, що Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку", а також іншими законами чи міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачено можливості вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, в разі подання позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів). 

Об`єднана палата зауважує, що при обранні позивачем способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суди мають враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов`язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів.

Водночас відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

ВИСНОВОК № 1: Чинний ГПК України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом   6 частини 1 статті 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна, наміром подання якого аргументована заява Товариства про забезпечення позову в цій справі.

 

Щодо відступу від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від   01.02.2023 у справі №   910/1539/21   (910/8758/21)

Об`єднана палата вбачає підстави для відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, викладеного в постанові від   01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), з огляду на таке.

Відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Таким чином, передумовою для застосування передбаченої цією нормою заборони вжиття заходів забезпечення позову є проведення торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі конкурсної, аукціонної, тендерної комісії (комітету), який проводить відповідну публічну конкурсну процедуру.

Отже, імперативна норма частини 12 статті 137 ГПК України чітко визначає суб`єктний склад учасників публічних конкурсних процедур, у відносинах з проведення яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання в   такі процедури. Зокрема, до кола відповідних учасників включено саме призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, але аж ніяк не певну призначену державним органом особу чи посадову особу.

(!!!) За таких обставин, у розрізі спірних правовідносин об`єднана палата зазначає, що відповідним державним органом або суб`єктом у розумінні частини 12 статті 137 ГПК України не є ДП "Сетам", яке хоча і має статус організатора електронних торгів згідно з наказом Міністерства юстиції України від   29.03.2019 № 1008/5, однак за організаційно-правовою формою взагалі є самостійним суб`єктом господарювання. 

З цих же підстав не можна вважати державного або приватного виконавця відповідним державним органом або суб`єктом, оскільки виходячи зі змісту статей 7, 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", зазначені виконавці уповноважені державою одноособово, а не в складі комісії, здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку. При цьому законодавець у частині 2 статті   16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" навіть уточнив, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності, що виключає його статус суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Отже, з метою формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна) та недопущення можливостей довільного трактування цієї норми об`єднана палата вбачає підстави для відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, викладеного в постанові від   01.02.2023 у справі №   910/1539/21   (910/8758/21).

ВИСНОВОК № 2: Оскільки у випадку, якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП   "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП   "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб`єкт у складі комісії).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:

Об`єднана палата вважає за необхідне сформулювати такі висновки щодо комплексного застосування положень пункту 6 частини 1 та частини 12 статті   137 ГПК України:

"Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про 1) визнання права власності на це майно, або 2) про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.

Якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП   "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП   "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб`єкт у складі комісії)".

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи