Скасування Мінюстом рішення держреєстратора не відповідає Конституції
Ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в аспекті визначення особи власника майна визнано неконституційним
Конституційний Суд України у рішенням № 9-р(ІІ)/2022 КСУ визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ, а саме "скасування рішення державного реєстратора".
Оспорюваний припис передбачає, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про: «скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України».
Даючи оцінку оспорюваному припису статті 37 Закону в зазначеному аспекті, Конституційний Суд України констатує, що ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковано, насамперед, як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права власності внаслідок чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносять запис про скасування державної реєстрації права власності. Отже, особа втрачає можливість вільно та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Крім того, в оспорюваному приписі статті 37 Закону немає чіткої та зрозумілої вказівки на юридичні наслідки ухвалення Міністерством юстиції України рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності в аспекті визначення особи власника майна. Отже, скасування Міністерством юстиції України на підставі оспорюваного припису статті 37 Закону рішення про державну реєстрацію права власності спричиняє юридичну невизначеність у відносинах власності та обмежує Товариство в розпорядженні майном.
(!!!) Таким чином, оспорюваний припис Закону є неконституційним, оскільки надає Міністерству юстиції України повноваження позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок, допущених самим державним реєстратором, що порушує приписи частини четвертої статті 41 Конституції України, згідно з якими право власності є непорушним.
З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним.
Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваний припис статті 37 Закону, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
- Скільки грошей не вистачає Україні та де їх узяти? Любов Шпак 10:59
- Юридична особа, як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб Євген Морозов вчора о 20:29
- О геополитических аналитиках, геостратегах и политических философах Володимир Стус вчора о 19:43
- Про SWOT-аналіз простими словами Олександр Висоцький вчора о 14:10
- Как избежать паники и эффективно обжаловать штраф ТЦК: рекомендации и советы Віра Тарасенко вчора о 11:25
- Реальність вчинення господарської операції у податкових спорах Євген Морозов 12.09.2024 19:27
- Детінізація економіки – пріоритетний шлях фінансування Збройних Сил України Мирослав Лаба 12.09.2024 15:28
- Як декларувати криптовалюту в Україні Фелікс Аронович 11.09.2024 19:48
- Вимоги до перекладу документів, які подаються до суду в якості доказів Євген Морозов 11.09.2024 19:22
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ Євгеній Сільверстов 11.09.2024 18:10
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА Станіслав Серьогін 11.09.2024 16:21
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко 10.09.2024 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов 10.09.2024 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова 10.09.2024 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв 10.09.2024 14:28
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 536
- Проблеми соціального діалогу в Україні 307
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 289
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні 207
- Автоматизація та комплаєнс: як зменшити ризики для підприємств 175
-
Чому Київ зупиняє транспорт під час тривог, а інші великі міста — ні
Життя 11312
-
"Безпрецедентна загроза". Понад 100 ракет і дронів пролетіло біля АЕС за кілька тижнів
Бізнес 9844
-
На території найбільшого київського екопарку проведуть роботи з благоустрою
Життя 9258
-
Один з останніх великих споживачів в ЄС відмовляється від російського газу
Бізнес 8337
-
ВООЗ схвалила першу вакцину від мавпячої віспи
Життя 7703