Ієрархічна колізія нормативно-правових актів
Регулювання одних фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають різну юридичну силу
08 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/25373/15, адміністративне провадження №К/9901/30272/18 (ЄДРСРУ № 88654597) досліджував питання щодо ієрархічної колізії нормативно-правових актів.
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією із ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Ієрархічна колізія нормативно-правових актів, тобто колізія, яка виникає внаслідок регулювання одних фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають різну юридичну силу.
Верховний Суд зауважує, що правило, яке використовується для подолання ієрархічних колізій, є таким: у разі суперечності застосовуються норми, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу.
Так, Конституція України, як акт найвищої юридичної сили встановлює, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ст. 113).
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Окрім цього, 12 березня 2020 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №227/2015/18, провадження № 61-13866св19 (ЄДРСРУ № 88322414) вказав, що колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Таким чином, у разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Питання застосування нормативно-правових актів, виданих одним і тим же органом, які мають різну юридичну силу та не узгоджуються між собою, відображені у листі Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", у якому зазначено, що у разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.
Окрім цього, відповідно до вказаного Листа вбачається, що у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
P.s. І родзинка - листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм (лист Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" та лист МЮУ від 24.02.2010 р. N 1111-0-26-10-20).
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов вчора о 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко вчора о 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов вчора о 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов вчора о 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 01.10.2024 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак 01.10.2024 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін 01.10.2024 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов 01.10.2024 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов 01.10.2024 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Навіщо Феміді обценьки? 2578
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 262
- Зміни в призначенні субсидій 223
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 190
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 181
-
Битва за Покровськ стане апогеєм. Україна втратила Вугледар – що це означає
26426
-
У Лондоні починається гучний суд про компенсацію за привласнені Росією літаки
Бізнес 7647
-
Немає ніякого НАТО. Немає ніякого ЄС. Немає ніякого Рамштайну
Думка 6311
-
НБУ випустив пам'ятну монету з Усиком – фото
Фінанси 6084
-
Демографічна стратегія уряду: з чого насправді потрібно починати
Думка 5862