Безпідставне ототожнення "підсудності" з "юрисдикцією" (підвідомчістю)
Право на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції.
30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/11758/19, адміністративне провадження № К/9901/28604/19 (ЄДРСРУ № 87268075) досліджував питання ототожнення «підсудності» з «юрисдикцією» (підвідомчістю).
Відповідно до частини другої статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Статтею 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до принципу спеціалізації Законом визначено види і повноваження місцевих судів: загальні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом; господарські суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції; адміністративні суди, які розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом (частина п`ята статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Отже судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин.
Статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто визначено предметне коло справ, які розглядаються адміністративними судами.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.
Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.
(!!!) Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки, згідно з законом, повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.
Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України під підсудністю розуміється сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, помилковим є ототожнення понять «підсудність» з «юрисдикцією» (підвідомчістю). Так, юрисдикція (підвідомчість) адміністративних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду адміністративних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати в порядку адміністративного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції - у даному випадку адміністративної.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 804/3516/18 та Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 495/6724/17.
Тобто, «підсудність», як підстава оскарження рішення суду першої інстанції, передбачає незгоду особи із розглядом (прийняттям до розгляду) справи певним адміністративним судом як судом першої інстанції. У свою чергу поняття «підсудності» не охоплює поняття «юрисдикції» (підвідомчості) судів щодо розгляду спорів певної категорії (юрисдикції).
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку виключно з підстав порушення судом першої інстанції наведених вище процесуальних норм, що регулюють питання підсудності адміністративних справ.
Проте, норми КАС України не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції (підвідомчості) спору, тобто належності його розгляду в порядку іншого судочинства.
Верховний Суд вважає за доцільним зазначити про те, що положення КАС України не позбавляють суд першої інстанції можливості вирішити порушене відповідачем в апеляційній скарзі питання під час розгляду справи і прийняти відповідне рішення, в тому числі, згідно пунктом 1 частини першої статті 238 КАС.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року (справа № 826/20237/16), від 29 серпня 2019 року (справа № 640/7621/19).
Отже, Верховний суд вважає необґрунтованими доводи про те, що «підсудність» включає сукупність предметної, інстанційної та територіальної юрисдикції адміністративних судів, оскільки у такому випадку безпідставно здійснюється ототожнення «підсудності» з «юрисдикцією» (підвідомчістю).
Колегія суддів також враховує, що закріплюючи у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункті 6 частини третьої статті 2 КАС України право особи на перегляд справи в апеляційному порядку, законодавець регламентував спосіб і порядок реалізації такого права у залежності від виду судового рішення, як є предметом апеляційного оскарження - безпосереднє оскарження рішення суду або ухвали суду в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на таке рішення або викладенням заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Відтак, гарантуючи можливість перегляду в апеляційному порядку судової справи, положення КАС України закріпили спосіб реалізації права особи на апеляційне оскарження ухвали суду щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил предметної юрисдикції шляхом викладення заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Іншого порядку та способу апеляційного оскарження такого судового рішення чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Аналогічний підхід застосовано у справі № 760/20886/17-ц (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року).
ВИСНОВОК: Норми КАС України не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення юрисдикції (підвідомчості) спору, тобто належності його розгляду в порядку іншого судочинства.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386