Обов'язок продавця здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН

Верховний Суд розглядаючи подібні правовідносини в постанові від 20.03.2018, справа №826/1413/13-а (провадження №К/9901/1387/18, ЄДРСРУ № 72863930) та від 04.09.2018, справа № 816/1488/17 (провадження № К/9901/152/17, ЄДРСРУ № 76248076 ) зазначив наступне.

За положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

(!!!) Відтак, однією із умов формування податкового кредиту покупцем є факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність такої реєстрації виключає можливість формування податкового кредиту за такою податковою накладною.

За приписами пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Отже є беззаперечним той факт, що на продавця покладено обов'язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, 07 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 808/3250/17, адміністративне провадження №К/9901/60461/18 (ЄДРСРУ № 79671789) вказує, що  такий обов'язок не є беззаперечним, пільги щодо дій по ньому охоплені в статті 120-1 ПК України.

Зокрема, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1ПК України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податкової накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та підтверджена постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18, адміністративне провадження №К/9901/63488/18 (ЄДРСРУ № 78468472).